Справа № 522/15347/23
Провадження№ 2/522/5987/23
(заочне)
17 листопада 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Москаленко М. І.,
представника позивача - адвоката Панчошака О. Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначила, що з 11 вересня 2009 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Указує, що спільне життя у сторін не склалося, з лютого 2022 року вони проживають окремо та спільного господарства не ведуть. Шлюб носить формальний характер, збереження шлюбу є неможливим та таким, що суперечитиме її інтересам. Одночасно з вимогою про розірвання шлюбу просила вирішити питання про залишення проживання дитини з нею.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18.08.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, встановлено відовідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Панчошак О. Д. позов просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомив.
Оскільки відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не подав, а також ураховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, постановлено провести заочний розгляд справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином Республіки Білорусь, Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 11 вересня 2009 року зареєстровано шлюб, актовий запис № 702, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 11 вересня 2009 року Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції.
У шлюбі у сторін народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 11 квітня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційноїт служби Одеського міського управління юстиції.
З матеріалів справи слідує, що відповідач ОСОБА_2 є громадянином Республіки Білорусь.
З урахуванням наведеного, суд під час вирішення вищевказаної справи повинен керуватися положеннями Закону України «Про міжнародне приватне право» (далі - Закон).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону встановлено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону вибір права - право учасників правовідносин визначити право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.
Зі статті 7 Закону слідує, що при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України.
Згідно зі ст. 55 Закону право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу. У разі укладення шлюбу в Україні застосовуються вимоги Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.
Статтею 63 Закону встановлено, що припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Згідно зі статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до статті 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч. 1 ст. 24 СК України).
За приписами частин третьої, четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що сім'я фактично розпалася, подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, тому наявні підстави для задоволення позову.
У позовній заяві позивач просила одночасно з вимогою про розірвання шлюбу вирішити питання про залишення проживання дитини з нею.
У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 Верховним Судом зазначено, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Ураховуючи, що відповідач у судове засідання не з'явився, свою позицію з приводу місця проживання дитини з одним із батьків не висловив, відтак відсутні підстави стверджувати про наявність чи відсутність спору між батьками щодо того з ким із них буде проживати дитина, суд не вирішує питання про залишення проживання дитини з матір'ю одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені ОСОБА_1 по сплаті судового збору, слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст. ст. 76-81, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином Республіки Білорусь, зареєстрований Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 11 вересня 2009 року, актовий запис № 702 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_4 від 01.07.2020, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 27.11.2023.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА