Миколаївської області
Справа №477/2480/23
Провадження №3/477/1356/23
21 листопада 2023 року місто Миколаїв
Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Саукова А. А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 173 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 22 серпня 2023 року серії ВАВ №820575, 21.08.2023 року о 16:00 годині знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка ОСОБА_1 висловлювалася грубою нецензурною лайкою, а саме: цинічні висловлювання, які належить до сфери статевих відносин та непристойні висловлювання зі словесної брутальності, чіплялась до громадянки ОСОБА_2 , на зауваження не реагувала, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
22 листопада 2023 року на адресу Жовтневого районного суду Миколаївської області надійшла заява від потерпілої ОСОБА_2 , в якій вона просить закрити провадження стосовно ОСОБА_1 , зазначає, що вони знайшли порозуміння, претензій до неї не має.
Суд, вивчивши пояснення ОСОБА_1 , заяву, письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 та дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях останньої відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП з виходячи з наступного.
У відповідності до статті1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частина перша статті 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Статтею 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Також обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського порядку і спокою громадян.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №10 «Про судову практику у справах про хуліганство» роз'яснено, що дії, які супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, вказаний протокол не відповідає вимогам статті 256 КУпАП, так як у ньому відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого статтею 173 КУпАП, не зазначено якими саме діями ОСОБА_1 було порушено громадський порядок і спокій громадян, що є наслідком дрібного хуліганства, за яке настає відповідальність за статтею 173 КУпАП.
До протоколу додано тільки письмові пояснення потерпілої особи, заява до органу поліції, письмові пояснення ОСОБА_1 , якими підтверджується , що між ними був обопільний конфлікт. Інших доказів не надано.
Дослідженими доказами по справі встановлено, що дії ОСОБА_1 , стосовно того, що вона виражалася грубою нецензурною лайкою на адресу громадянки ОСОБА_2 , викликані особистими неприязними відносинами між ними та були спрямовані проти громадянки ОСОБА_2 ,а не на порушення громадського порядку.
Доказів про вчинення ОСОБА_1 дій, пов'язаних з порушенням громадського порядку суду не надано та в судовому засіданні не встановлено.
В ході розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про умисні дії ОСОБА_1 направлені на вчинення дрібного хуліганства, а саме, порушення громадського порядку та спокою громадян.
Вказані факти свідчать про безпідставність та неправомірність складеного протоколу.
Частиною третьою статті 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно пункту 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Аналізуючи докази по справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого статтею 173 КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтею 256, 283 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 173 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А. А. Саукова