Справа № 761/13093/22
Провадження № 2-а/761/265/2023
27 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.М.,
при секретарі: Харечко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування відділу управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рябоконя Віктора Вікторовича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови; стягнення сплаченого штрафу,
В липні 2022р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів: Головного інспектора з паркування відділу управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рябоконя В.В. (далі по тексту - відповідач 1), Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач 2), в якому просила суд (а.с. 24-31):
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії 1КІ № 0000385444, складену відповідачем 1, 01 липня 2022р. (далі по тексту - вимога № 1);
- стягнути з відповідача 2 на користь позивачки суму сплаченого штрафу у розмірі 170,0 грн. (далі по тексту - вимога № 2).
- стягнути з відповідача 2 на корись позивачки судовий збір у розмірі 520,0 грн. (далі по тексту - вимога № 3).
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 01 липня 2022р. відповідачем 1 була винесена постанова серії 1КІ № 0000385444, якою позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,0 грн.
На думку позивачки, її було притягнуто до відповідальності з недотриманням встановленого порядку; постанова прийнята з порушенням її прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін
21 грудня 2022р. до суду надійшов відзив відповідача 2, в якому сторона проти позову заперечила, та зазначила, що позивачкою не були враховані положення пп. б) п. 15.10 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1306 (далі по тексту - ПДР України), здійснено паркування автомобіля на тротуарі у місці, де немає місць позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками. При цьому, на думку сторони відповідача 2, посилання позивачки на положення пп. в) п. 15.10 ПДР України є помилковими, оскільки згідно положень тлумачного словника краєм тротуару є бордюрний камінь, саме зупинка на якому дозволена пп. в) п. 15.10 ПДР України, аналогічна правова позиція міститься і в постанові Шостого апеляційного суду у справі № 761/43725/21 від 21 червня 2022р.
Відповідь на відзив відповідача 2, до суду не надходила.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судом, 01 липня 2022р. головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування відповідача 2, відповідачем 1 - Рябоконем В.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія 1КІ № 0000385444 за якою на позивачку було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Як зазначено в постанові, транспортний засіб «Ford Fiesta» д.н.з. НОМЕР_1 , 01 липня 2022р. о 11:12 год. на вул. Лисенка, 4 в м. Києві був поставлений на стоянку на тротуарі, де нема місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками, чим порушено п. 15.10 б) ПДР України.
Крім того, в постанові зазначено, що технічним засобом, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення: Термінал ParkUP. Адреса веб сайту в мережі Інтернет з матеріалами kyiv.digital/penalty/chek, ідентифікатор для доступу до інформації на веб сайті - номер постанови.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає обсяг прав та обов'язків водія, є також ПДР України.
Згідно з п. 1.1 ПДР України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України, згідно із п. 1.3 ПДР України.
Разом з тим, п. 1.9 ПДР України зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 15.10 ПДР України визначає місця в яких забороняється стоянка.
Зокрема, стоянка забороняється,
б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками);
в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
У пункті 1.10 ПДР України встановлено, що стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу; тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка до статті передбачає, що суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Положеннями ст.14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з тим, що належний їй легковий автомобіль поставлено на стоянку на тротуарі, де немає місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками, чим порушено пп. б) п. 15.10 ПДР України.
Позивачка в позовній заяві не заперечувала факт стоянки транспортного засобу, однак зазначила, що автомобіль було припарковано з дотриманням положень пп. в) п.15.10 ПДР України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.ч. 1-3 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, відповідачем 2 до суду було надано фотознімки, відповідно до яких належний позивачці вище зазначений транспортний засіб, здійснив стоянку на тротуарі.
Позивачка, посилаючись на пп. в) п. 15.10 ПДР України, який визначає, що стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м, вказує, що автомобіль розташовано на краю тротуару, таким чином, що він не створював перешкоди для руху пішоходів та інших учасників руху, для руху пішоходів залишалось більше 2 м, відтак, відсутній факт порушення Правил дорожнього руху, так само як і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В той же час, з наявних у справі матеріалів фотофіксації чітко вбачається, що належний позивачці транспортний засіб був припаркований на тротуарі, а не на краю тротуару, що знаходиться біля смуги руху для транспортних засобів.
Так, зі змісту норми пп. в) п. 15.10 ПДР України вбачається, що водій наділяється правом на здійснення стоянки автомобіля на тротуарі за умови одночасного дотримання трьох вимог, а саме: стоянка здійснюється легковим автомобілем та мотоциклом; стоянка здійснюється на краю тротуару; стоянка здійснюється таким чином, що для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Оскільки матеріалами фотофіксації підтверджується здійснення позивачкою стоянки безпосередньо на тротуарі, а не на краю тротуару, посилання позивачки щодо дотримання останньою пп. в) п. 15.10 ПДР України є необґрунтованими.
Крім того, як встановлено судом, фотофіксація проводилась інспектором 01 липня 2022р. в період часу з 10:46 год. по 11:12 год.
Оцінюючи належність, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення вимоги № 1
Стосовно вимоги № 2 сторони позивача, то в цій частині позов також не підлягає задоволенню, враховуючи те, що ця вимога є похідною від вимоги №1.
Враховуючи ту обставину, що суд не вбачає підстав для задоволення позову, то судові витрати (вимога № 3), не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. 19 Конституції України; ст. ст. 7, 9, 14-1, 22, 33-35, 38, 122, 245, 251, 254, 280, 284 КУпАП, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного інспектора з паркування відділу управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рябоконя Віктора Вікторовича (місцезнаходження: м. Київ, Набережне шосе, 2), Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ: 37405284, місцезнаходження: м. Київ, вул. Леонтовича, 6) про скасування постанови; стягнення сплаченого штрафу - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: