С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08
e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
Код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 2-а/760/96/23
В справі 760/18666/20
І. Вступна частина
28 листопада 2023 року в місті Києві Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
ІІ. Описова частина
27 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Департаменту патрульної поліції у м. Києві Абеленцевої О.В. з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови інспектора Департаменту патрульної поліції у м. Києві Абеленцевої О.В. серії 1АВ №00552541 від 21 липня 2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу закрити.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 17 серпня 2020 засобами поштового зв'язку він отримав постанову серії 1АВ №00552541 від 21 липня 2020 згідно якої Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 17 червня 2020 о 21 год. 19 хв. за адресою: М05 Київ-Одеса 28+870 керуючи транспортним засобом Ford Transit, д.н. НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 32 км/год, чим порушив п. 12.9 (б) ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач вважає, що вищевказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки власником транспортного засобу Ford Transit, д.н. НОМЕР_1 є юридична особа ДП «Київське конструкторське бюро «Луч», а Позивач є генеральним конструктором - генеральним директором ДП та у вказаний у постанові дату та час Позивач не керував зазначеним автомобілем.
Вважає, що інспектор Департаменту патрульної поліції у м. Києві Абеленцева О.В. приймаючи постанову про накладення на Позивача адміністративного стягнення за порушення ПДР, всупереч вимогам, встановленим у ст. 9, 33, 251, 280 КУпАП, ч. 1 ст. 61 Конституції України, п. 1.9 ПДР, не встановив особу, яка 17 червня 2020 о 21:19 год допустила порушення п. 12.9 (б) ПДР, що має наслідком протиправне притягнення до адміністративної відповідальності позивача.
01 вересня 2020 року ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.
28 грудня 2020 від Департаменту патрульної поліції надійшли письмові пояснення в яких Представник проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що правопорушення скоєне Позивачем було зафіксоване системою автоматичної фіксації - 17.06.2020, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була винесена відповідачем - 21.07.2020, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяця з дня вчинення правопорушення, відтак, відповідачем було дотримано строк притягнення до адміністративної відповідальності.
Правопорушення зафіксоване технічним засобом Каскад 032-1219, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відео фіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги.».
До відзиву було додано диск DVD-R з фото-, відеофіксацією вчиненого правопорушення.
27 липня 2021 до суду надійшло клопотання представника позивач про заміну відповідача інспектора Департаменту патрульної поліції у м. Києві Абеленцевої О.В. на Департамент патрульної поліції.
Ухвалою суду від 30 вересня 2021 клопотання представника позивача про заміну відповідача задоволено.
ІІІ. Мотивувальна частина
Дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.222 КпАП України органи Національної поліції окрім іншого розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст.122 КпАП України.
Відповідно до ч.2 ст.222 КпАП України від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Судом встановлено, що інспектором Департаменту патрульної поліції у м. Києві Абеленцевої О.В. 21.07.2020 року відносно Позивача було складено постанову серії 1АВ №00552541 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за те, що 17 червня 2020 року о 21:19 год. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Ford Transit, д.н. НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 32 км/год, чим порушив п. 12.9 (б) ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.3 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КпАП України перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З дослідженого судом відеозапису з технічного пристрою Каскад 032-1219 вбачається, що факт перевищення швидкості руху автомобіля Ford Transit, д.н. НОМЕР_1 , належним чином зафіксований.
Правопорушення зафіксоване технічним засобом Каскад 032-1219, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відео фіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги.».
Інформація про розміщення приладів контролю публікується на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції. В місця розміщення приладів контролю встановлюються відповідні інформаційно-вказівні дорожні знаки.
Висновок інспектора патрульної поліції про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України є цілком обґрунтованим, і підстав для скасування постанови від 21 липня 2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд не вбачає.
Також, слід зазначити, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 596-VIII від 14 липня 2015 року було доповнено КУпАП статтями щодо порядку притягнення осіб до адміністративної відповідальності за правопорушення зафіксовані в автоматичному режимі, а також внесені зміни до інших профільних законів.
Відповідними змінами КУпАП доповнено статтею 14-2, якою впроваджено поняття відповідальної особи на яку покладено відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані в автоматичному режимі.
В примітці до статті 122 КУпАП зазначено, що суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзд на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі. а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого автоматичному режимі.
Загальним суб'єктом адміністративного проступку (правопорушення) вважається осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку.
Спеціальним суб'єктом є особа, яка може бути визнана суб'єктом конкретної адміністративного правопорушення, а відтак притягнута до адміністративної відповідальності за наявності у неї, крім ознак загального суб'єкта, певних додаткових ознак.
Такими додатковими ознаками, зокрема, можуть бути: громадянство; вік; наявність статусу посадової особи або конкретна займана посада; стан здоров'я або фізіологічний стан особи; родинні зв'язки; професія; рід або сфера професійної діяльності; факт наділення певними правами, обов'язками або факт позбавлення суб'єктивного права чи його відсутності факт попереднього притягнення особи до адміністративної відповідальності; спеціальний правовий статус, деякі інші ознаки.
Суб'єктами адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), виступають юридичні та фізичні особи, за якими зареєстровано транспортний засіб. Такими особами можуть бути власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах. До останніх, зокрема, належать володарі транспортних засобів, тимчасово ввезених на митну територію України для власного користування більш як на два місяці.
Отже, суб'єктом правопорушення даної категорії справ можуть бути:
належний користувач транспортного засобу;
фізична особа за якою зареєстровано транспортний засіб;
керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб;
особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи;
особа, яка ввезла транспортний засіб на іноземній реєстрації на територію України.
Діяльність, пов'язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, статтею 1187 Цивільного Кодексу України віднесено до джерела підвищеної небезпеки. Ця небезпека полягає у самій суті використання транспортного засобу. Людина не може до кінця контролювати механізми під час їх експлуатації. Це пов'язано з рядом об'єктивних факторів, які потрібно відрізняти від внутрішнього ставлення людини до безпеки чи до ризику, оскільки ці категорії є оціночними, а у даному випадку мова йде саме про об'єктивно обумовлену можливість настання негативних наслідків від здійснення цього виду діяльності.
Тому навіть лише факт володіння транспортним засобом породжує певні права та обов'язки осіб, за якими зареєстрований транспортний засіб. Наявність зазначених додаткових ознак, характерних для фізичної або юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, вимагає віднесення їх до спеціальних суб'єктів адміністративного правопорушення.
Порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, як і інші правопорушення, характеризуються певним ступенем суспільної небезпеки, яка є категорією об'єктивною й існує незалежно від її оцінки кимось. Саме рівень суспільної небезпеки служить тією головною ознакою, за якою класифікуються певні протиправні діяння та визначається їхня приналежність до кримінальних, адміністративних, дисциплінарних чи інших правопорушень, а також встановлюється міра відповідальності за їх вчинення.
Гарантування функціонування врегульованих правом суспільних відносин покладається на державу. У цьому й полягає її правоохоронна функція.
Таким чином, внесені зміни дозволили розширити поняття суб'єкта правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, не обмежуючись власниками (співвласниками) транспортних засобів.
Також Законом України № 596-УІІІ від 14 липня 2015 року КУпАП доповнено статтями 279-1-279-4, в яких приписано особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі тощо.
Більше того, стаття 279-3 КУпАП регламентує можливість звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
Однією з підстав звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі є встановлення належного користувача транспортного засобу.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14 листопада 2018 р. № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.
Належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до етапі 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відтак, застосування засобів автоматичної фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є правомірним та таким, ще не порушує прав і основоположних свобод людини з огляду на наступне:
порядок притягнення до такої відповідальності визначений законодавчо, а саме - Законом України від 14.07.2015 № 596-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»;
введені обмеження переслідують легітимну мету держави, яка полягає забезпеченні однієї з найважливіших форм громадської безпеки - безпеки дорожнього руху. Її змістом є запобігання або усунення шкідливих для життя та здоров'я людини, власності наслідків, що можуть бути заподіяні використанням транспорту;
необхідність убезпечення суспільства від шкідливих наслідків, що виникають унаслідок експлуатації транспортних засобів, зумовлена Конституцією України, зокрема положеннями статті 3, згідно з якою «людина, її життя і здоров'я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Захист закріплених життєво важливих інтересів, а також задоволення потреб на безпечне переміщення учасників дорожнього руху реалізується правотворчою і правозастосовною діяльністю уповноважених державних органів. Задля забезпечення дотримання установлених правил руху транспорту та пішоходів державою використовуються певні методи, одним із яких є накладення адміністративних стягнень за вчинені правопорушення, у тому числі такі, що зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою технічних засобів. Лише за ці правопорушення до адміністративної відповідальності притягується фізична або юридична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб. В усіх інших випадках стягнення накладається безпосередньо на ту особу, що керувала транспортним засобом у момент учинення правопорушення;
особа, яка притягається до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, виявлене в автоматичному режимі, має можливість звернутися до підрозділу Національної поліції в порядку, визначеному статтею 279 КУпАП, для звільнення від адміністративної відповідальності у разі, якщо транспортний засіб вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб або протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать його транспортному засобу, а також якщо особа, котра фактично керувала транспортним засобом на момент учинення вказаного проступку, звернеться з відповідною заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності. Крім того, законодавством передбачено можливість оскарження накладеного стягнення як в адміністративному порядку - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі), так і в судовому - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України із забезпеченням гарантій, закріплених у статтях 6 і 7 Конвенції.
З урахуванням викладеного, твердження позивача про незаконне притягнення його до адміністративної відповідальності у зв'язку з тим, що власником транспортного засобу є юридична особа є необґрунтованими.
IV. Резолютивна частина
Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 19, 20, 22, 242-246, 257, 262 КАС України, суд вирішив:
1.У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
2.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3.Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Відповідач: Департамент патрульної поліції; адреса: м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя: