Апеляційне провадження № 22-ц/824/14898/2023
Справа № 755/10575/23
Іменем України
27 листопада 2023 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва, постановлену у складі судді Арапіної Н.Є. в м. Київ 17 серпня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи,
В липні 2023 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 89795,72 грн. станом на 01 травня 2023 року, покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 серпня 2023 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.
Позивач АТ КБ «Приват Банк», не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали, порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 серпня 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що позовна заява повністю відповідає п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки у позові зазначено прізвище, ім'я та по батькові відповідача, останнє відоме місце проживання відповідача, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію паспорта відповідача, згідно анкети-заяви клієнта, копія якої додавалась до позовної заяви.
Отже, позивач при подачі позовної заяви вже визначився зі складом учасників судового процесу.
Звертав увагу, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є однією і тією ж особою, що підтверджується копіями паспортів, вбачається із зображення на фото, на сторінці 10 паспорту на ім'я ОСОБА_1 зазначено, що 19 вересня 2015 року відбулася реєстрація шлюбу з ОСОБА_3 , також долучена копія карточки до паспорту з дівочим прізвищем відповідача ОСОБА_2 . Крім того, на сторінці 11 копії паспорта ОСОБА_2 та на сторінці 11 копії паспорта ОСОБА_1 зазначено одну й ту саму адресу АДРЕСА_1 , яку зазначено в позовній заяві як адресу реєстрації відповідача ОСОБА_1 , з тією ж датою ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказував, що не має можливості надати копію свідоцтва про реєстрацію шлюбу відповідача, оскільки це є персональними даними та інформацією з обмеженим доступом і її отримання є ускладненим для позивача.
Вважав, що суд помилково 27 липня 2023 року залишив позовну заяву без руху, а згодом повернув її по причині неусунення недоліків.
Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) віднесена до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву позивачу ухвалою від 17 серпня 2023 року, суд першої інстанції керувався ст. 185 ЦПК України та виходив із того, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 червня 2023 року дану позовну заяву залишено без руху із вказівкою на те, що позивачу необхідно визначитись із складом учасників судового процесу, та надано позивачу строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання копії ухвали. Копію даної ухвали позивачем було отримано 28 липня 2023 року, однак станом на 17 серпня 2023 року позивач не усунув недоліки, що викладені в ухвалі суду.
Однак з такими висновками апеляційний суд не може погодитися, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 червня 2023 року позов АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості залишено без руху та надано можливість позивачу виправити недоліки в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (а. с. 48).
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідачем є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Судом в порядку ч. 6 ст. 185 ЦПК України було здійснено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання, за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тому, з урахуванням вимог ст. 175 ЦПК України, позивачу необхідно визначитися зі складом учасників судового процесу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 серпня 2023 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику з підстав неусунення недоліків позовної заяви.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги та висновки суду першої інстанції, апеляційний суд враховує, що відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
За змістом ч. 1 - 3, 5 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягується до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
Разом із тим, наведені роз'яснення Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц судом першої інстанції в повній мірі враховані не були.
Залишаючи позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» без руху з підстав необхідності позивачу визначитися зі складом учасників судового процесу, суд першої інстанції залишив поза увагою, що у позові зазначено прізвище, ім'я та по батькові відповідача ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання відповідача, його реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію паспорта відповідача, згідно анкети-заяви клієнта, копія якої додавалась до позовної заяви.
Отже, позивач при подачі позову вже визначився зі складом учасників судового процесу та зазначив у позові відомі йому відомості щодо відповідача, передбачені п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, відтак, у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для залишення позовної заяви без руху.
Сама по собі процесуальна неможливість оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху не зобов'язує позивача беззаперечно виконувати вимоги суду щодо усунення недоліків, якщо ці вимоги не відповідають вимогам закону.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що на а. с. 49, 50 наявні довідки про доставку електронного листа та про доставку електронного документу, складені Дніпровським районним судом м. Києва, зі змісту яких вбачається, що документ в електронному вигляді «Ухвала про залишення позовної заяви без руху» від 27 липня 2023 року по справі № 755/10575/23 (суддя Арапіна Н.Є.) було надіслано одержувачу АТКБ в його електронний кабінет і доставлено до електронного кабінету 28 липня 2023 року о 19:44:31. Також документ було надіслано 28 липня 2023 року на електронну адресу 14360570@mail.gov.ua, дата доставлення до електронної скриньки не зазначена.
Довідки не містять підпису і зазначення посади відповідальної особи, якою вони складені.
Будь-які інші докази вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху від 27 липня 2023 року в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про повернення позовної заяви, здійснені без належного підтвердження отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху від 27 липня 2023 року, були передчасними.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.
Враховуючи вищевикладене, ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 17 серпня 2023 року не може вважатися законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню.
Відповідно до приписів п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст. 7, 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 серпня 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: Кашперська Т.Ц.
Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.