23 листопада 2023 року
м. Київ
справа №357/1559/22
провадження №22-з/824/1267/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Гуля В.В. (суддя-доповідач)
суддів - Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.
за участю секретаря судового засідання - Вакуленко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - Романченка Олексія Михайловича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційними скаргами відповідача Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2023 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» про захист прав споживачів та повернення депозитного вкладу, -
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до АТ КБ «Приватбанк», третя особа ТОВ «Фінансова компанія «Фінілон» про захист прав споживачів та повернення депозитного вкладу.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2023 року позов задоволено.
Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу за депозитним договором № SAMDNWFD0070056674900 від 13 січня 2014 року у розмірі 10 881,62 Євро, суму нарахованих відсотків у розмірі 5 181,62 Євро, 3% річних на суму вкладу у розмірі 778,11 Євро та 3% річних на суму процентів в розмірі 370,52 Євро, загалом 17 211,87 Євро.
Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь держави судовий збір у розмірі 6 760,82 грн.
Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.
Не погоджуючись з указаними рішенням та додатковим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційними скаргами.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року апеляційні скарги відповідача АТ КБ «Приватбанк» залишено без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2023 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року залишено без змін.
09 жовтня 2023 року до апеляційного суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - Романченка О.М. про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд ухвалити у справі додаткове рішення та стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
В обґрунтування вимог заяви зазначає, що постановою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року апеляційні скарги відповідача залишено без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2023 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року - без змін.
Зауважує, що на виконання вимог ЦПК України позивач у відзиві на апеляційну скаргу повідомив суд, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат позивача у суді апеляційної інстанції становить витрати на професійну правничу допомогу, що підлягають сплаті ним на користь АБ «Олексія Романченко» згідно із умовами відповідного договору та визначений його сторонами у розмірі 10 000 грн.
Вказує, що у зв'язку з тим, що Акт виконаних робіт підписується сторонами після ухвалення рішення по справі, суд був позбавлений можливості вирішити питання розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу під час розгляду справи по суті.
Згідно пунктів 3, 6 Додаткової угоди №2 від 01 лютого 2022 року до Договору №20/12-2019 від 23 грудня 2019 року гонорар адвокатського бюро за надання правничої допомоги клієнту в Київському апеляційному суді при розгляді даної справи становить 10 000 грн, які мають бути сплачені клієнтом у строк до 05 листопада 2023 року.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Матеріалами справи встановлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат представник позивача ОСОБА_1 - Романченко О.М. навів у відзиві на апеляційну скаргу.
За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі №910/12876/19).
Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України).
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (Правовий висновок Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2022 року у справі №915/294/21).
На підтвердження розміру понесених ОСОБА_1. витрат на правову допомогу у матеріалах справи містяться копії наступних документів: Договір №20/12-2019 від 23 грудня 2019 року; Додаткова угода №2 від 01 лютого 2022 року; Додаткова угода від 31 грудня 2022 року; Акт виконаних робіт №8 від 07 жовтня 2023 року.
Відповідно до пункту 1.1 Договору №20/12-2019 від 23 грудня 2019 року, укладеного між Адвокатським бюро «Олексія Романченко» в особі керуючого Романченка О.М. та ОСОБА_1., клієнт доручає, а адвокатське бюро бере на себе зобов'язання представляти інтереси клієнта в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій, а також перед підприємствами, установами, організаціями державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронними органами та органами прокуратури, у всіх справах, пов'язаних із розглядом справ та проваджень за участю клієнта, в яких він бере участь як учасник справи, свідок, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, потерпілий, а також у справах, пов'язаних із розглядом справ про адміністративні правопорушення, в яких клієнт бере участь у якості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності або потерпілого.
Порядок оплати гонорару адвокатського бюро визначений у розділі 6 Договору №20/12-2019 від 23 грудня 2019 року.
Так, за виконання доручень згідно даного Договору клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар.
Розмір гонорару, порядок та умови його сплати визначаються у додатковій угоді до даного Договору.
Після кожного етапу надання правової допомоги клієнту сторони підписують відповідний акт приймання-передачі, в якому визначають надану на підставі даного договору правничу допомогу в межах такого етапу.
Якщо інше не передбачено у відповідній додатковій угоді етапом надання професійної правничої допомоги є розгляд справи за участю клієнта у кожній інстанції (першій, апеляційній, касаційній).
За змістом Додаткової угоди №2 від 01 лютого 2022 року у пункті 3 сторони погодили, що відповідно до пункту 6.2 Договору №20/12-2019 від 23 грудня 2019 року гонорар адвокатського бюро за ведення справи, визначеної у пункті 1 даної додаткової угоди, у суді апеляційної інстанції становить 10 000 грн у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь клієнта.
Згідно Акту виконаних робіт №8 від 07 жовтня 2023 року адвокатське бюро надало клієнту правничу допомогу у Київському апеляційному суді, а саме:
- підготовлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді від 24 липня 2023 року - витрачено 0,5 годин;
- підготовлено відзив на апеляційну скаргу від 14 серпня 2023 року - витрачено 2,5 години;
- взято участь у судовому засіданні 05 жовтня 2023 року - витрачено 2 години (включаючи час очікування судового засідання);
- підготовлено заяву про ухвалення додаткового рішення від 07 жовтня 2023 року - витрачено 1 годину.
Під час надання правової допомоги клієнту у суді апеляційної інстанції адвокатським бюро витрачено 6 годин.
Адвокатським бюро «Олексія Романченко» в особі адвоката Романченка О.М. професійна правнича допомога надавалась ОСОБА_1 у зв'язку з поданням відповідачем апеляційної скарги на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2023 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2023 року, вказано чіткий обсяг послуг, наданих позивачу, сума гонорару є фіксованою та не залежить від витрат часу, обсягу підготовлених та поданих документів чи ухвалення судом рішення на користь клієнта.
Від сторони відповідача не надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Неспівмірність заявленої суми витрат на правничу допомогу зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою судом не встановлена.
Таким чином, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, враховуючи, що стороною відповідача не доведено неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість вимог представника позивача ОСОБА_1 - Романченка О.М. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 у розмірі 10 000 грн.
Зважаючи на те, що апеляційним судом не було вирішено у постанові Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року питання про стягнення з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу з огляду на те, що представником позивача не було подано до закінчення судових дебатів відповідних доказів на підтвердження факту та розміру понесених витрат, а такі докази було долучено до заяви про ухвалення додаткового рішення, яку подано у порядок та строк, встановлені частиною восьмою статті 141 ЦПК України, колегія доходить висновку про необхідність ухвалити додаткове рішення у справі.
Керуючись статтею 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - Романченка Олексія Михайловича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Ухвалити додаткову постанову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» про захист прав споживачів та повернення депозитного вкладу.
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, у розмірі 10 000 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник