Справа №757/44923/23-к Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/6589/2023 Доповідач - ОСОБА_2
22 листопада 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
адвоката, який діє в інтересах
власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12023000000000637 від 13.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,-
09 жовтня 2023 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №12023000000000637 від 13.04.202 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, яке було вилучене в ході проведення обшуку 29.09.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- 10 900 доларів США, 63 400 гривень та 5 банківських карток, що належать ОСОБА_7 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від
11 жовтня 2023 року вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на зазначене у ньому майно. Обґрунтовуючи своє рішення, слідчим суддею зазначено, що арешт на вказане майно накладається з метою збереження речових доказів.
На вказану ухвалу слідчого судді, адвокат, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною у зв'язку із неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального правопорушення та через істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства. Стверджує, що ні в клопотанні про арешт майна, ні в постанові про визнання речовим доказом відсутня інформація, які конкретно відомості або сліди містить вилучене майно, яким чином вказане майно може бути використане як докази злочину та у зв'язку з чим таке майно визнається речовим доказом, також, доводи прокурора, що ОСОБА_7 якимось чином причетна до даного кримінального правопорушення ґрунтується лише на припущеннях сторони обвинувачення, а тому на думку апелянта, слідчим суддею не було дотримано вимог закону і безпідставно задоволено клопотання. Крім того, на думку апелянта, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки не доведено необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Тому, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Заслухавши:
- доповідача - суддю апеляційного суду;
- прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 , ухвалу слідчого судді просив залишити без змін, як закону та обґрунтовану;
- адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , який підтримав свою апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі;
- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається з матеріалів провадження, під час досудового розслідування встановлено, що група осіб з числа громадян України, за попередньою змовою, організували злочинну спільноту на території України, тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, а також територіях російської федерації, країн СНД і Євросоюзу, та запровадили протиправний шахрайський механізм у вигляді псевдокриптоінвестиційного проекту (далі - криптопіраміда) «S-Group», який нібито працює на міжбанківському міжнародному валютному ринку «Forex» або з іншими фінансовими активами, вводячи в оману громадян під виглядом співпраці з міжнародними фінансовими інвестиційними компаніями, обіцяючи при цьому отримання надприбутків.
Також встановлено, що до протиправної діяльності причетна: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , використовує автомобільний транспорт марки та моделі PORSCHE PANAMERA, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 ). За наявними даними ОСОБА_10 є однією із топ-менеджерів компанії «S-Group» на території України, яка залучає громадян України до інвестування у криптопіраміду. Користуючись її послугами громадяни України інвестували в компанію «S-Group» понад 1,14 мільйони доларів США.
У зв'язку з чим за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено майно, а саме: 10 900 доларів США, 63 400 гривень та 5 банківських карток, яке у подальшому відповідно до постанови слідчого, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Тому, розглядаючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість визнання майна, яке було виявлено та вилучено за в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 10 900 доларів США, 63 400 гривень та 5 банківських карток, таким, що має значення для даного кримінального провадження та може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 , щодо безпідставності ухвали слідчого судді, слід вважати необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки органом досудового розслідування доведено, що майно, а саме: 10 900 доларів США, 63 400 гривень та 5 банківських карток, яке було виявлено та вилучено за адресою: АДРЕСА_1 ,відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, та має значення для кримінального провадження.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги про те, щомайно, а саме: 10 900 доларів США, 63 400 гривень та 5 банківських карток, яке було виявлено та вилучено за адресою: АДРЕСА_1 , не містить ознак речового доказу у кримінальному провадженні, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки в судовому засіданні встановлено, що 29.09.2023 року слідчим слідчої групи ГСУ НП України ОСОБА_11 , винесено постанову про визнання вищевказаного майна, речовим доказом у кримінальному провадженні №12023000000000637 від 13.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Тобто, вказане у постанові майно, має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що посилання у клопотанні про необхідність накладення арешту на майно для забезпечення збереження речових доказів, так як дане майно має значення для кримінального провадження, знаходять підтвердження.
При цьому слід зазначити, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину. Лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не є підставою для скасування судового рішення та підлягають з'ясуванню під час розгляду судом першої інстанції кримінального провадження по суті.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, в апеляційній скарзі не наведено та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень вимог КПК України, які б стали підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні, не вбачається.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, яке було виявлено та вилучено за в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 10 900 доларів США, 63 400 гривень та 5 банківських карток, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2023 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12023000000000637 від 13.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, необхідно залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від
11 жовтня 2023 року, про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12023000000000637 від 13.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, яке було вилучене в ході проведення 29.09.2023 року обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- 10 900 доларів США, 63 400 гривень та 5 банківських карток, що належать ОСОБА_7 , залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
_________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4