Справа №761/8472/19 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/1511/2023 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
21 листопада 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ),
ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 1201810010001 1257 від 20.10.2018 та № 12018100100007830 від 19.07.2018 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19.01.2022 щодо обвинуваченої
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України
за участю учасників кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13
потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_15
представника потерпілого ОСОБА_16 ,
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_17 ,
обвинуваченої ОСОБА_9 ,
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 19.01.2022 ОСОБА_9 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 190 КК України та призначено їй покарання за ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, за ч.3 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
У відповідності до ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Цим же вироком задоволено цивільні позови та стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_14 матеріальну шкоду в розмірі 284384 грн. 86 коп., а також стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_15 матеріальну шкоду в розмірі 475000 грн.
Вирішено питання щодо арешту та речових доказів у кримінальному провадженні.
Згідно із вироком суду, у невстановлений слідством день влітку 2017 року через невстановлену досудовим розслідуванням особу, що представилась ОСОБА_18 , матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_9 познайомилась з ОСОБА_14 та почала підтримувати з нею дружні стосунки.
Під час спілкування з ОСОБА_14 , ОСОБА_9 дізналась про наявність нерухомого майна садового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , яке перебувало у спільній власності останньої з ОСОБА_15 та їх вкрай незадовільні відносини.
Володіючи вказаною інформацією, у невстановлений досудовим розслідуванням день у жовтні 2017 року у ОСОБА_9 виник злочинний намір, направлений на заволодіння коштами ОСОБА_14 ..
З цією метою ОСОБА_9 розробила злочинний план, відповідно до якого, остання придбала при невстановлених обставинах стартовий пакет оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , який активувала у мобільному телефоні марки «LG» ІМЕІ: НОМЕР_2 , який належав раніше її доньці.
У подальшому, ОСОБА_9 використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_3 вигадала ім'я неіснуючого чоловіка - ОСОБА_19 .
В подальшому ОСОБА_9 підтримуючи дружні відносин із ОСОБА_14 та, зловживаючи довірою останньої, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, повідомила, що у неї є знайомий, якого звати ОСОБА_19 приблизного віку - 50 років середнього достатку, одинокий, який шукає жінку для спільного проживання.
Довіряючи ОСОБА_9 , ОСОБА_14 попрохала познайомити її із ОСОБА_20 .
Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_9 , використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який перебував у її володінні, видаючи себе за ОСОБА_21 , стала відправляти смс-повідомлення ОСОБА_14 із неправдивим змістом особистого характеру. З метою введення в оману ОСОБА_14 та надання правдоподібності своїм злочинним діям, ОСОБА_9 знайшла в мережі інтернет у невстановлений слідством день фотографію невідомого чоловіка, яку в подальшому надіслала ОСОБА_14 з указаного вище номеру, видаючи за ОСОБА_21 .
Після цього, ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний план та володіючи інформацією, що створена нею неіснуюча особа чоловічої статі сподобалася ОСОБА_14 , з метою подальшого введення в оману останньої, при невстановлених обставинах під час усного спілкування повідомила їй неправдиву інформацію, що за станом здоров'я ОСОБА_19 не може особисто з нею спілкуватись, при цьому у нього виникли фінансові труднощі, у зв'язку із якими, йому потрібна допомога у вигляді 150 тисяч доларів США.
Не маючи у наявності даної суми грошей, ОСОБА_14 , не будучи обізнаною про кримінально протиправні дії останньої, та, бажаючи допомогти ОСОБА_22 , на пропозицію ОСОБА_9 у вигляді отримання для цього кредиту у Кредитній спілці погодилась.
ОСОБА_9 діючи із прямим умислом і корисливим мотивом, зібравши від імені ОСОБА_14 необхідні документи для подачі до Кредитної спілки, разом із нею 02.11.2017 прибула за адресою:м. Київ, вул. І. Забіли, 5, за місцем знаходження Кредитної спілки «ЗаРаЗ» (код за ЄДРПОУ 37716197).
На підставі наданих документів, 02.11.2017 між ОСОБА_14 та Кредитною спілкою «ЗаРаЗ» (код за СДРПОУ 37716197) укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту №КВ- 00103/11-17/0310, відповідно до умов якого, кредитодавець надав позичальну фінансовий кредит у формі кредитної лінії з лімітом 886 860 грн., в межах якого позичальник може отримувати будь-які суми кредиту.
Надалі, 03.11.2017 о 13 год. 02 хв. кредитною спілкою «ЗаРаЗ» (код за ЄДРПОУ 37716197) на виконання умов кредитного договору про надання фінансового кредиту № КВ-00103/1 1-17/0310 на картковий рахунок НОМЕР_4 , який був відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» і належить ОСОБА_14 перераховано кошти в розмірі 300 000 грн.
Діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, ввівши в оману ОСОБА_14 , під приводом допомоги вигаданій особі ОСОБА_22 та передачі коштів, ОСОБА_9 отримала від ОСОБА_14 її власну банківську платіжну картку № НОМЕР_4 , з пін-кодом доступу до неї, де акумулювались гроші в сумі 300 000 гривень.
В подальшому отримавши доступ до банківської платіжної картки ОСОБА_14 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом направленим на заволодіння коштами ОСОБА_14 03.11.2017 о 13 год. 27 хв. ОСОБА_9 прослідувала до програмно технічного комплексу (банкомату) ПАТ КБ «Приватбанк» САК 37969 за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, 70, в якому провела операцію по зняттю з банківської платіжної карти ОСОБА_14 № НОМЕР_4 грошових коштів в сумі 20 000 гривень. В подальшому продовжуючи свій злочинний намір направлений на заволодіння грошима ОСОБА_14 04.11.2017 о 09 год. 46 хв. ОСОБА_9 прослідувала до програмно технічного комплексу (банкомату) ПАТ КБ «Приватбанк» САК 52890 за адресою; м. Київ. вул. Марини Цвєтаєвої, 13, в якому провела операцію по зняттю з банківської платіжної карти ОСОБА_23 № НОМЕР_4 коштів в сумі 20 000 гривень. Надалі, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння коштами ОСОБА_14 05.11.2017 о 10 год. 44 хв. ОСОБА_9 прослідувала до програмно технічного комплексу (банкомату) ПАТ КБ «Приватбанк» САК 52890 за адресою: м. Київ, вул. Марини Цвєтаєвої, 13, в якому провела операцію по зняттю з банківської платіжної карти ОСОБА_14 № НОМЕР_4 коштів в сумі 20 000 грн. В подальшому, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_14 06.11.2017 о 09 год. 41 хв. ОСОБА_9 прослідувала до програмно технічного комплексу (банкомату) ПАТ КБ «Приватбанк» САКІ6484 за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Короленко, 66, де провела впродовж часу з 09 год. 41 хв. до 09 год. 43 хв. три операції по зняттю з банківської платіжної карги ОСОБА_14 № НОМЕР_4 коштів в загальній сумі 20 000 грн. В подальшому продовжуючи свій злочинний намір направлений на заволодіння грошима ОСОБА_14 06.11.2017 о 13 год. 00 хв. ОСОБА_9 прослідувала до програмно технічного комплексу (банкомату) ПАТ КБ «Приватбанк» САК 3 1205 за адресою: м. Київ вул. Михайла Гришка, 4, в якому провела впродовж часу з 13 год. 02 хв. до 13 год. 06 хв. п'ять операцій по зняттю сумами по 4000 гривень з банківської платіжної карти ОСОБА_14 № НОМЕР_4 грошових коштів в загальній сумі 20 000 грн.
В подальшому, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння грошима ОСОБА_14 07.11.2017 о 16 год. 08 хв. ОСОБА_9 прослідувала до програмно технічного комплексу (банкомату) ПАТ КБ «Приватбанк» САКІ6484 за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Короленко, 66, де провела операцію по зняттю з банківської платіжної карти ОСОБА_14 № НОМЕР_4 коштів в сумі 20 000 грн.
В подальшому, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_14 07.1 1.2017 о 21 год. 11 хв. ОСОБА_9 прослідувала до програмно технічного комплексу (банкомату) ПАТ КБ «Приватбанк» САК16484 за адресою: м. Київ, проспект Бажана. 30, де провела впродовж часу з 21 год. 12 хв. до 21 год. 14 хв. три операції по зняттю з банківської платіжної карги ОСОБА_14 № НОМЕР_4 коштів в загальній сумі 20 000 гри.
В подальшому знятими грошовими з банківської платіжної карти ОСОБА_14 № НОМЕР_4 в загальній сумі 140 000 гривень ОСОБА_9 розпорядилася на власний розсуд
В подальшому, 07.11.2018, у зв'язку із втратою з власної необережності банківської картки № НОМЕР_4 , на якій залишок коштів становив 160 000 грн., ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, повідомила ОСОБА_14 про необхідність виготовлення нової платіжної банківської картки ПАТ КБ «Приватбанк», оскільки залишок грошових коштів, який вона не встигла зняти, був заблокований працівниками ПАТ КБ «Приватбанк» через втрату платіжної банківської картки.
ОСОБА_14 не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_9 виготовила нову банківську платіжна картку МАГ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 .
В подальшому ОСОБА_9 діючи із прямим умислом і корисливим мотивом, діючи відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, направленого на заволодіння грошима ОСОБА_14 , від імені неіснуючої особи ОСОБА_21 з номеру НОМЕР_1 написала смс повідомлення ОСОБА_14 з проханням надати грошову допомогу на лікування в лікарні в м. Житомир та з проханням перерахувати кошти з використанням інтернет-банкінг «Приват 24» з її банківської картки ПАТ КБ «Приватбанк» на банківську картку медсестри, яка ніби то працює у вказаній лікарні, і зможе передати кошти неіснуючій особі на ім'я ОСОБА_19 . На дану пропозицію ОСОБА_14 , не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_9 , погодилась.
В подальшому ОСОБА_9 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір з номеру НОМЕР_1 від імені неіснуючої особи на ім'я ОСОБА_19 відправила смс ОСОБА_14 з проханням відправити кошти на лікування ОСОБА_24 на платіжну банківську карту ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_25 , яка являлась близькою знайомою ОСОБА_9 та не була обізнана про кримінально-протиправні дій останньої.
В подальшому ОСОБА_14 , будучи введеною в оману, під приводом відправлення коштів медсестрі з м. Житомир для лікування чоловіка на ім'я ОСОБА_19 з використанням інтернет- бангкінг системи «Приват 24» о 20 год. 37 хв. 08.1 1.2017 з власного банківського карткового рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 здійснила транзакцію з перерахування безготівкових коштів в сумі 17 247 гривень на банківську карту ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 відкриту на ім'я ОСОБА_26 .
В подальшому ОСОБА_26 , не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_9 08.11.2017, отримавши кошти в сумі 17 247 грн. від ОСОБА_14 з ПАТ КБ «Приватбанк» на свою банківську карту ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_7 повідомила про це ОСОБА_9 та за її проханням 08.11.2017 року о 20 год. 46 хв. з використанням інтернет- бангкінг системи «Приват 24» з власного банківського карткового рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 здійснила транзакцію з перерахування безготівкових коштів в сумі 17 247 гри. на банківську карту ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 , відкриту на ім'я цивільного чоловіка ОСОБА_9 - ОСОБА_27 , до якої ОСОБА_9 мала безперешкодний доступ. В подальшому отриманими коштами ОСОБА_9 розпорядилася на власний розсуд.
В подальшому ОСОБА_14 , не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_9 , та, будучи введеною в оману, під приводом відправлення коштів медсестрі з м. Житомир для лікування чоловіка на ім'я ОСОБА_19 , з використанням інтернет-бангкінг системи «Приват 24» о 12 год. 17 хв. 10.11.2017 з власного банківського карткового рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 здійснила транзакцію з перерахування безготівкових коштів в сумі 22 110 гри. на банківського карту ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 , відкриту на ім'я ОСОБА_26 .
В подальшому ОСОБА_26 , не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_9 10.11.2017 отримавши кошти в сумі 17 247 грн. від ОСОБА_14 з ПАТ КБ «Приватбанк» номер рахунку № НОМЕР_7 повідомила про це ОСОБА_9 , та за її проханням 10.11.2017 року о 20 год. 56 хв. з використанням іптернет-банкінг системи «Приват 24» з власного банківського карткового рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 здійснила транзакцію з перерахування безготівкових коштів в сумі 22 110 гривень на банківську карту ПАТ КБ «Приватбанк» Ж НОМЕР_8 . відкриту на ім'я цивільного чоловіка ОСОБА_9 - ОСОБА_27 до якої ОСОБА_9 мала безперешкодний доступ. В подальшому отриманими коштами ОСОБА_9 розпорядилася на власний розсуд.
В подальшому ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, з метою швидкого заволодіння грошовими коштами ОСОБА_14 під приводом допомоги вигаданій особі - ОСОБА_22 повідомила останній про необхідність перерахувати залишок коштів на новій платіжній банківській картці ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_14 № НОМЕР_5 через інтернет-банкінг «Приват 24» на платіжну банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 , що належить її цивільному чоловіку ОСОБА_28 , до якої ОСОБА_9 мала постійний безперешкодний доступ.
Будучи введеною в оману ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , не будучи обізнаною про її злочинний намір, під приводом допомоги вигаданій особі ОСОБА_22 та передачі йому коштів, 14.11.2017 знаходячись у себе вдома, використовуючи інтернет-банкінг «Приват 24» здійснила дві транзакції з перерахування безготівкових коштів з власного банківського карткового рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 на банківську карту ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 , ОСОБА_27 о 11 год. 53 хв. на суму в розмірі 52 793, 97 грн., та о 12 год. 36 хв. на суму 12 914, 57 гривень. В подальшому, будучи введеною в оману ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , не будучи обізнаною про її злочинний намір, під приводом допомоги вигаданій особі ОСОБА_22 та передачі йому коштів, 17.11.2017, знаходячись у себе вдома, використовуючи інтернет-банкінг «Приват 24» здійснила транзакцію з перерахування безготівкових коштів з власного банківського карткового рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 на банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_9 , ОСОБА_27 о 14 год. 18 хв. коштів в розмірі 3 216,08 гривень. Після цього, будучи введеною в оману ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , не будучи обізнаною про її злочинний намір, під приводом допомоги вигаданій особі - ОСОБА_22 та передачі йому коштів, 04.12.2017 знаходячись і у себе вдома, використовуючи інтернет-банкінг «Приват 24» здійснила транзакцію з перерахування безготівкових коштів з власного банківського карткового рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 на банківську картку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_8 , ОСОБА_27 о 16 год. 51 хв. коштів в розмірі 27 648,24 грн. Після цього, будучи введеною в оману ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , не будучи обізнаною про її злочинний намір, під приводом допомоги вигаданій особі ОСОБА_22 та передачі йому коштів, 21.12.2017, знаходячись у себе вдома, використовуючи інтернет-банкінг «Приват 24» здійснила транзакцію з перерахування безготівкових кошті в з власного банківського карткового рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_5 на банківську карту ПАТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_10 , ОСОБА_27 о 19 год. 25 хв. коштів в розмірі 8 455 грн.
Маючи доступ до банківських платіжних карток ОСОБА_27 № НОМЕР_8 та НОМЕР_10 ОСОБА_9 зняла грошові кошти та розпорядилась ними на власний розсуд.
У результаті кримінально протиправних дій, ОСОБА_9 , завершивши реалізацію свого злочинного наміру, шляхом зловживання довірою ОСОБА_14 , повторно шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділа її коштами на загальну суму 284 384,86 гривень, після чого, розпорядилась ними на власний розсуд, завдавши останній матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, ОСОБА_9 , діючи з корисливих мотивів, з метою збагачення через вчинення умисних кримінальних правопорушень, шляхом підроблення офіційного документа, який посвідчується нотаріусом і надає права з метою використання його іншою особою вчиненому за попередньою змовою групою осіб та зловживанням довірою ОСОБА_15 за попередньою змовою групою осіб, заволоділа частиною його майна у великих розмірах, при наступних обставинах.
Так, 10.05.2003 ОСОБА_14 і ОСОБА_15 зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів громадського стану Шепетівського міськуправління юстиції Хмельницької обл., актовий запис №101 від 10.05.2014, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії ї- НОМЕР_11 .
21.03.2014 ОСОБА_14 стала належати земельна ділянка площею 0,0596 га кадастровий номер 8000000000:90:805:0022 за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі Договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_29 .
Під час спільного проживання, ОСОБА_15 за власні кошти побудовано садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресок: АДРЕСА_2 .
26.08.2014 ОСОБА_14 , користуючись довірою свого чоловіка ОСОБА_15 за згодою останнього, зареєструвала на своє ім'я садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 26009702, виданого 26.08.2014 Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві. Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.08.2014, номер запису про право власності 6789229, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 439050880000.
Відповідно статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до статті 68 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Згідно із статтею 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.
Відповідно до статті 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
05.07.2017 заочним Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва розірвано шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , зареєстрований 10.05.2003 у відділі реєстрації актів громадського стану Шепетівського міськуправління юстиції Хмельницької обл., актовий запис № 101 від 10.05.2003.
У невстановлений слідством день влітку 2017 року через невстановлену досудовим розслідуванням особу, що представилась ОСОБА_18 , матеріали відносно якої виділено в окреме провадження. ОСОБА_9 познайомилась з ОСОБА_30 та почала підтримувати з нею дружні стосунки.
Під час спілкування з ОСОБА_31 , ОСОБА_9 дізналась про наявність нерухомого майна, яке перебувало у спільній власності останньої з ОСОБА_15 та їх вкрай незадовільні відносини.
У кінці жовтня 2017 року у ОСОБА_9 виник кримінально протиправний намір, спрямований на пособництво у підробленні офіційного документа, який посвідчується нотаріусом і надає права за попередньою змовою групою осіб, та заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою за попередньою змовою групою осіб, у зв'язку із чим, остання звернулась із пропозицією до ОСОБА_14 , розповівши їй розроблений план вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_14 , достовірно знаючи, що садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 набутий нею під час шлюбу з ОСОБА_15 і при реалізації вказаного об'єкту нерухомості необхідна нотаріально завірена згода останнього, яку законним способом вона отримати не зможе, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах погодилась на пропозицію ОСОБА_9 , таким чином вступивши в злочинну змову з останньою.
Діючи за попередньою домовленістю, за адресою: АДРЕСА_2 у кінці жовтня 2017 року ОСОБА_9 отримала від ОСОБА_14 копію паспорта громадянина України ОСОБА_15 та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для подальшого підроблення офіційного документа невстановленою особою.
У кінці жовтня 2017 року приблизно о 11 год. біля станції метро «Петрівка» у м. Києві ОСОБА_9 , попередньо дізнавшись у всесвітній мережі Інтернет про можливість виготовлення документів, що посвідчуються від імені нотаріусів України, зустрілась із невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, де маючи у наявності копію паспорта громадянина України ОСОБА_15 та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, запропонувала останній за грошову винагороду виготовити заяву від імені ОСОБА_15 , якою останній дає згоду на укладання договору купівлі-продажу (здати в оренду, закласти) його колишньою дружиною ОСОБА_14 садового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .
Невстановлена досудовим розслідуванням особа на таку пропозицію погодилась, таким чином вступивши у змову із ОСОБА_9 , повідомивши що вартість такої послуги складатиме 4 тисячі доларів США. ОСОБА_9 із такими умовами погодилась.
В подальшому, невстановлена особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, використовуючи дані, які містились у переданих ОСОБА_9 копії паспорта громадянина України і довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, за допомогою технічних засобів, підробила офіційний документ, що посвідчується нотаріусом та надає права, а саме заяву від імені ОСОБА_15 , якою останній дає згоду на укладання договору купівлі- продажу (здати в оренду, закласти) його колишньою дружиною ОСОБА_14 садового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, він заявляє, що погоджується з тим, щоб умови договору купівлі-продажу (здати в оренду, закласти) садового будинку визначалися його дружиною самостійно. Заява складена 02.11.2017, справжність підпису ОСОБА_15 засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_32 . Такими своїми умисними діями, ОСОБА_9 надала невстановленій особі засоби для підроблення офіційного документа, що посвідчується нотаріусом та надає права, з метою його подальшого використання шляхом подання приватному нотаріусу, який посвідчуватиме договір купівлі-продажу.
Після цього, копії паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера та завідомо підроблену заяву від імені ОСОБА_15 невстановлена особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, 02.11.2017 о 15 год. біля станції метро «Петрівка» у м. Києві передала ОСОБА_9 , за що остання розрахувалась коштами в розмірі 4 тис. доларів США
Маючи у наявності всі необхідні документи для продажу будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 , діючи із прямим умислом і корисливим мотивом, за попередньою змовою із ОСОБА_14 з метою заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_15 шляхом зловживання його довірою, а саме 1/2 частини суми, отриманої від реалізації садового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, відшукали покупця вище вказаного будинку в особі ОСОБА_33 .
У подальшому, 03.11.2017 в першій половині дня, ОСОБА_9 у приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_34 за адресою: АДРЕСА_3 передала ОСОБА_14 заяву від імені ОСОБА_15 , складену 02.11.2017.
ОСОБА_14 , діючи із прямим умислом і корисливим мотивом, з метою укладення договору купівлі-продажу садового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , подала приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_35 свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 26009702, виданого 26.08.2014 Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві; копію свого паспорту громадянина України, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, завідомо підроблену заяву складену 02.11.2017 від імені ОСОБА_15 .
Остання, не будучи обізнаною про злочинний намір ОСОБА_14 , вважаючи, що підпис у заяві від 02.11.2017 належить ОСОБА_15 і тому остання наділена правомочністю в розпорядженні нерухомим майном, підготувала договір купівлі-продажу садового будинку від 03.11.2017, відповідно до умов якого, продавець продав та передав покупцю, а покупець купив та прийняв від продавця садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .
Надалі, сторони підписали договір купівлі-продажу садового будинку від 03.11.2017.
Після підпису сторонами Договору купівлі-продажу садового будинку від 03.11.2017, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_36 , не усвідомлюючи кримінально протиправні дії ОСОБА_14 , посвідчила вище вказаний Договір купівлі-продажу садового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 та зареєструвала його в реєстрі для нотаріальних дій. Після цього, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_36 здійснила державну реєстрацію права власності на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_33 .
Відповідно до п. 5 вказаного договору за домовленістю сторін, продаж садового будинку вчинено за 950 000 грн., які Продавець одержав у повному обсязі від Покупця до моменту підписання цього договору. Своїм підписом під цим договором Продавець підтвердив факт проведення повного розрахунку за проданий садовий будинок і відсутність щодо Покупця претензій фінансового характеру.
У результаті кримінально протиправних дій, ОСОБА_9 за попередньою змовою із ОСОБА_14 , завершивши реалізацію свого злочинного наміру, шляхом зловживання довірою ОСОБА_15 заволоділи належною йому частиною коштів в розмірі 475 тис. гривень, що складає 1/2 частини від ринкової ціни, отриманої від продажу садового ; будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 . після чого, розпорядились нею на власний розсуд, завдавши останньому матеріальну шкоду на вказану суму, що в 400 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
Крім того, мешканка м. Києва ОСОБА_9 з метою заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_15 шляхом зловживання його довірою, а саме 1/2 частини суми, отриманої від реалізації садового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_14 для укладення договорів купівлі-продажу садового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,0596 га кадастровий номер 8000000000:90:805:0022 за вказаною адресою, в період часу з жовтня 2017 року по 03 листопада 2017 року вчинили умисні дії, які виразились у пособництві в підробленні офіційного документа, який посвідчується нотаріусом і надає права з метою використання іншою особою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб при наступних обставинах.
Так, 10.05.2003 ОСОБА_14 і ОСОБА_15 зареєстровано шлюб у відділі реєстрації актів громадського стану Шепетівського міськуправління юстиції Хмельницької обл., актовий запис № 101 від 10.05.2003, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_12 .
21.03.2014 ОСОБА_14 стала належати земельна ділянка площею 0,0596 га кадастровий номер 8000000000:90:805:0022 за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі Договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_29 .
Під час спільного проживання, ОСОБА_15 за власні кошти побудовано садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .
26.08.2014 ОСОБА_14 , користуючись довірою свого чоловіка ОСОБА_15 , за згодою останнього, зареєструвала на своє ім'я садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 26009702, виданого26.08.2014 Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.08.2014. номер запису про право власності 6789229, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 439050880000.
05.07.2017 заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва розірвано шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , зареєстрований 10.05.2003 у відділі реєстрації актів громадського стану Шепетівського міськуправління юстиції Хмельницької обл., актовий запис №101 від 10.05.2003.
У невстановлений слідством день влітку 2017 року через невстановлену досудовим розслідуванням особу, що представилась ОСОБА_18 , матеріали відносно якої виділено в окреме провадження. ОСОБА_9 познайомилась з ОСОБА_14 та почала підтримувати з нею дружні стосунки.
Під час спілкування з ОСОБА_31 , ОСОБА_9 дізналась про наявність нерухомого майна, яке перебувало у спільній власності останньої з ОСОБА_15 та їх вкрай незадовільні відносини.
У кінці жовтня 2017 року у ОСОБА_9 виник кримінально протиправний намір, спрямований на пособництво у підробленні офіційного документа, який посвідчується нотаріусом і надає права за попередньою змовою групою осіб, у зв'язку із чим, остання звернулась із пропозицією до ОСОБА_14 , розповівши їй розроблений план вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_14 , достовірно знаючи, що садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 набутий нею під час шлюбу з ОСОБА_15 і при реалізації вказаного об'єкту нерухомості необхідна нотаріально завірена згода останнього, яку законним способом вона отримати не зможе, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах погодилась на пропозицію ОСОБА_9 , таким чином вступивши в злочинну змову з останньою.
Діючи за попередньою домовленістю, за адресою: АДРЕСА_2 у кінці жовтня 2017 року ОСОБА_9 отримала від ОСОБА_14 копію паспорта громадянина України ОСОБА_15 та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для подальшого підроблення офіційного документа.
У кінці жовтня 2017 року о 11 год. біля станції метро «Петрівка» у м. Києві ОСОБА_9 , попередньо дізнавшись у Всесвітній мережі Інтернет про можливість виготовлення документів, що посвідчуються від імені нотаріусів України, зустрілась із невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, де маючи у наявності копію паспорта громадянина України ОСОБА_15 та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, запропонувала останній за грошову винагороду виготовити нотаріально посвідчену заяву від імені ОСОБА_15 , якою останній дає згоду на укладання договору купівлі- продажу (здати в оренду, закласти) його колишньою дружиною ОСОБА_14 садового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .
Невстановлена досудовим розслідуванням особа на таку пропозицію погодилась, таким чином вступивши у змову із ОСОБА_9 , повідомивши шо вартість такої послуги складатиме 4 тисячі доларів США. ОСОБА_9 із такими умовами погодилась.
В подальшому, невстановлена особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, використовуючи дані, які містились у переданих ОСОБА_9 копії паспорта громадянина України і довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, за допомогою технічних засобів підробила офіційний документ, що посвідчується нотаріусом та надає права, а саме заяву від імені ОСОБА_15 , якою останній дає згоду на укладання договору купівлі- продажу (здати в оренду, закласти) його колишньою дружиною ОСОБА_14 садового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, він заявляє, що погоджується з тим, щоб умови договору купівлі-продажу (здати в оренду, закласти) садового будинку визначалися його дружиною самостійно. Заява складена 02.11.2017, справжність підпису ОСОБА_15 засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_37 . Такими своїми умисними діями, ОСОБА_9 надала невстановленій особі засоби для підроблення офіційного документа, що засвідчується нотаріусом та надає права, з метою його подальшого використання шляхом подання приватному нотаріусу, який посвідчуватиме договір купівлі-продажу.
Після цього, копії паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера та завідомо підроблену заяву від імені ОСОБА_15 невстановлена особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, 02.11.2017 о 15год. біля станції метро «Петрівка» у м. Києві передала ОСОБА_9 , за що остання розрахувалась коштами в розмірі 4 тисячі доларів США.
Маючи у наявності всі необхідні документи для продажу будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 , діючи із прямим умислом і корисливим мотивом, за попередньою змовою із ОСОБА_14 з метою оволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_15 шляхом зловживання його довірою, а сааме 1/2 частини суми, отриманої від реалізації садового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, відшукали покупця вище вказаного будинку в особі ОСОБА_33 .
У подальшому, 03.11.2017 в першій половині дня, ОСОБА_9 у приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_34 за адресою: АДРЕСА_3 передала ОСОБА_14 заяву від імені ОСОБА_15 , складену 02.11.2017, після цього, остання стала зберігати завідомо підроблений офіційний документ з метою подальшого використання.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, захисник обвинуваченої ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 , не оспорюючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікації дій обвинуваченої, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої через суворість, просить вирок Шевченківського районного суду від 19.01.2022 щодо ОСОБА_9 змінити та застосувати до обвинуваченої положення ст. 75 КК України.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_9 покарання, належним чином не врахував декілька обставин, які пом'якшують її вину, а саме те, що ОСОБА_9 надає соціальні послуги особі з інвалідністю ОСОБА_38 , з яким вона мешкає, що підтверджується довідкою №721 від 16.02.2022. При цьому, апелянт зазначає, що ОСОБА_38 , як волонтер отримав мінно-вибухову травму, множинні вогнепальні осколкові поранення при захисті території України та згідно довідки МОЗ України АВ №0979099 потребує стороннього догляду.
Крім того, захисник зазначає, що ОСОБА_9 частково відшкодувала заподіяну нею матеріальну шкоду потерпілим та на даний час продовжує її відшкодовувати.
На апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 представником потерпілого ОСОБА_15 - адвокатом ОСОБА_16 подано заперечення, в яких представник, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги захисника, просить вирок Шевченківського районного суду від 19.01.2022 щодо ОСОБА_9 залишити без змін.
Обвинувачена ОСОБА_9 приймала участь під час апеляційного розгляду, разом з тим в судове засідання 23.11.2023 року, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце апеляційного розгляду, не з'явилась, будь-яких клопотань про відкладення судового засідання до суду не подавала. В судовому засіданні адвокат ОСОБА_17 в інтересах ОСОБА_9 повідомив, що обвинувачена на даний час перебуває поза межами території України, де здійснює догляд за своїм чоловіком, у зв'язку з чим в судове засідання з'явитись не може, та повідомив, що обвинувачена просила продовжити апеляційний розгляд у її відсутність. Враховуючи наведене, позицію інших учасників кримінального провадження, які не заперечували проти продовження апеляційного розгляду у відсутність обвинуваченої та враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд завершено у відсутність обвинуваченої.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників обвинуваченої ОСОБА_9 - адвокатів ОСОБА_10 та ОСОБА_17 , а також самої обвинуваченої, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вказуючи на законність та обґрунтованість вироку суду, позицію потерпілих та представника потерпілого, які на початку апеляційного розгляду заперечували проти задоволення апеляційної скарги, разом з тим, після відшкодування шкоди обом потерпілим в повному обсязі, як потерпілі, так і представник потерпілого вважали за можливе задовольнити апеляційну скаргу захисника та звільнити обвинувачену від відбування основного покарання, на підставі ст. 75 КК України, дослідивши за клопотанням захисника дані щодо особи обвинуваченої та докази відшкодування шкоди, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Так, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_9 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно у великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, та заволодінні чужим майном, шляхом зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК Українита у пособництві в підробленні офіційного документу, який посвідчується нотаріусом та надає права з метою використання його іншою особою, за попередньою змовою групою осіб,тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК Україниза обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджуються наявними доказами, в їх сукупності, які за згодою учасників судового провадження досліджувались у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому, згідно із ч. 2 ст. 394 КПК України апеляційному оскарженню і перегляду не підлягають та учасниками судового провадження не оспорюються, як і правильність кваліфікації дій обвинуваченої.
Що стосується посилань захисника в апеляційній скарзі на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, через суворість, то колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_9 , суд першої інстанції врахував характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу обвинуваченої, яка не компенсувала завдану шкоду та позицію потерпілих стосовно призначення покарання, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_9 - щире каяття, та відсутність обставин, що його обтяжують. Врахувавши зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції призначив обвинуваченій ОСОБА_9 покарання, в межах, установлених санкцією інкримінованих їй статей, відповідно до положень КК України, у виді позбавлення волі, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, частиною другою цієї статті передбачено, що суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого
Згідно із нормою ч. 5 ст. 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності у разі вчинення нетяжкого злочину складає 5 років з дня вчинення особою кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_9 органом досудового розслідування обвинувачувалась у вчиненні 03.11.2017 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 358 КК України, і за вироком суду була визнана винуватою саме у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, вину у вчиненні якого визнала, не заперечувала фактичних обставин справи та правильність кваліфікації дій.
Санкцією частини 3 ст. 358 КК України передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Вказане кримінальне правопорушення, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК відноситься до нетяжких злочинів.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років і згідно із частиною третьою цієї статті перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
У даному кримінальному провадженні відсутні дані про те, що перебіг давності зупинявся або переривався, жодних відомостей про те, що ОСОБА_9 станом на 21.11.2023 має незнату чи непогашену судимість, перебуває у розшуку, чи притягувалась до будь-якого виду відповідальності, окрім кримінального провадження, яке є предметом апеляційного розгляду матеріали справи не містять.
Таким чином, з урахуванням обставин справи, положень ч. 4 ст. 12 КК України, п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, станом на 21.11.2023 року сплинуло більше 5 років та закінчились, визначені ст. 49 КК України строки давності, у зв'язку з чим ОСОБА_9 підлягає звільненню за ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 358 КК України або від кримінальної відповідальності, або від призначеного покарання.
При цьому колегія суддів зауважує, що під час звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України необхідна згода обвинуваченого на це, а за відсутності такої згоди суд вправі звільнити лише від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 цього Кодексу.
Зважаючи на наведене, а також враховуючи, що стороною захисту не ставилось питання про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та обвинувачена ОСОБА_9 , просила завершувати апеляційний розгляд справи без її участі, що позбавило можливості роз'яснити їй право на таке звільнення, згідно із положеннями ст. 285 КПК України, та відповідно з'ясувати її думку щодо звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, колегія суддів вважає, що обвинувачена ОСОБА_9 підлягає звільненню від призначеного за ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 358 КК України покарання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.
Оскільки ОСОБА_9 звільняється від відбування покарання, яке призначеного за ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 358 КК України, підстави для подальшого застосування положень ч. 1 ст. 70 КК України - відсутні.
За правилами ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Реалізація даної норми становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності вказують на можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням прийнятого рішення в процесуальному документі суду, тощо.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, обвинувачена ОСОБА_9 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України в суді першої інстанції визнала повністю, щиро розкаялась у вчиненому, намагаючись все виправити та почала відшкодовувати потерпілим спричинену шкоду. на стадії апеляційного оскарження, обвинувачена ОСОБА_9 повністю відшкодувала визначену оскаржуваним вироком шкоду заподіяну потерпілому ОСОБА_15 у розмірі 475000, 00 грн. та потерпілій ОСОБА_14 у розмірі 284384, 86 грн., що підтверджується копіями двох нотаріально посвідчених заяв потерпілої ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та поясненнями останніх в ходя апеляційного розгляду. Зважаючи на таку поведінку обвинуваченої потерпілі висловили свою позицію щодо відсутності будь-яких претензій до останнього і не заперечували проти того, щоб ОСОБА_9 було звільнено від відбування покарання з випробуванням.
Така поведінка обвинуваченої, на переконання колегії суддів, засвідчує її каяття, характеризує суб'єктивне ставлення до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона критично оцінила свої дії, шкодує з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію. Також колегія суддів вважає за необхідне врахувати і посткримінальну поведінку обвинуваченої. Зокрема, як слідує з матеріалів провадження з часу скоєння ОСОБА_9 кримінального правопорушення, і станом на час апеляційного розгляду минуло понад шість років, за які в матеріалах кримінального провадження відсутні дані щодо неналежної поведінки обвинуваченої. Навпаки, за цей період ОСОБА_9 проявила себе з позитивної сторони, одружилась, піклується та здійснює догляд за своїм чоловіком, який отримав мінно вибухову травму, множинні вогнепальні осколкові поранення перебуваючи у серпні 2014 року на захисті Батьківщини та забезпечуючи, як волонтер матеріально-технічними засобами військовослужбовців України, має першу групу інвалідності та потребує сторонньої допомоги, що підтверджуються, довідками №721 від 16.02.2022, №3039 від 24.11.2022, №0979099 (а.с.188-190), в повній та достатній мірі відшкодувала потерпілим завдану шкоду, тобто, впродовж більш, ніж шести років після скоєного дотримується бездоганної поведінки та не допустила порушень закону.
Зазначені обставини в їх сукупності, на переконання колегії суддів, свідчать не лише про правомірну поведінку обвинуваченої ОСОБА_9 , а й про усвідомлення протизаконності вчинених нею злочинних дій, а тому в даному конкретному випадку, виправлення обвинуваченої ОСОБА_9 можливе без ізоляції від суспільства.
Тому, враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про можливість звільнення ОСОБА_9 від відбування призначеного за ч.3 ст. 190 КК України покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Щире каяття обвинуваченої і повне відшкодування заподіяної потерпілим шкоди, колегія суддів визнає обставинами, які пом'якшують покарання та, зважаючи на всі наведені дані про особу обвинуваченої ОСОБА_9 , вважає, що у суду апеляційної інстанції в даному конкретному випадку є достатньо підстав для зміни вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що вирок Шевченківського районного суду від 19.01.2022 щодо ОСОБА_9 слід змінити у частині призначеного покарання, задовольнивши апеляційну скаргу захисника частково.
Керуючись ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 задовольнити частково.
Вирок Шевченківського районного суду від 19.01.2022 щодо обвинуваченої ОСОБА_9 змінити в частині призначеного покарання.
В порядку ст. 404 КПК України звільнити ОСОБА_9 від призначеного за ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 358 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання, призначеного за ч.3 ст. 190 КК України у виді 4 років позбавлення волі з випробовуванням та встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_9 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
____________ _____________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4