Справа № 367/2474/23
№ апеляційного провадження: 33/824/3988/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Кухленко Д.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
21 листопада 2023 року суддя Київського апеляційного суду Крижанівська Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника Жили Анатолія Анатолійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2023 року, винесену за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2023 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою захисник Жила А.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, просив, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд не забезпечив всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи. Зазначає, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та відповідно не вчиняв дорожньо-транспортної пригоди, а відтак, підстав проходити огляд на стан сп'яніння у нього не було. Наголошує на тому, що маневр розвороту на автомобілі Мercedes Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював ОСОБА_2 , що підтверджено нотаріально засвідченими поясненнями останнього, які були надані суду першої інстанції. Звертає увагу на те, в протоколі про адміністративне правопорушення містяться виправлення, а саме: в графі час скоєного правопорушення, працівником поліції було зазначено 16 год. 20 хв. та згодом виправлено на 17 год. 20 хв., що свідчить про недійсності вказаного протоколу. Також зазначає, що в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, вказано медичний заклад, що не відповідає переліку медичних закладів, затверджених МОЗ України, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів. Крім того, у направленні відсутній точний час його складання та направлення ОСОБА_1 на огляд. Пояснення свідків також не є належними та допустимими доказами керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки, як пояснили самі свідки вони все бачили здалеку та є упередженими через конфлікт, який стався з ОСОБА_1 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Жила А.А. апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити з наведених у ній підстав.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, а тому, суд відповідно до вимог ст. 250, ч. 6 ст. 294 КУпАП вважав за можливе слухати справу за його відсутності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: у порушенні п. 10.9 правил дорожнього руху та у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим з огляду на наступне.
Так, до суду був наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 101924, в якому зазначено, що 01 квітня 2023 року о 16 год. 20 хв. в Київській обл., м. Ірпінь, вул. Київська, 30А, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Мercedes Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював рух заднім ходом, не впевнився в безпечності, не врахував дорожньої обстановки та здійснив зіткнення з парканом, чим завдав матеріальних збитків та порушив вимоги п. 10.9 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП (а.с. 109).
Також, до суду був наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №101923, в якому зазначено, що 01 квітня 2023 року о 16 год. 20 хв. в Київській обл., м. Ірпінь, вул. Київська, 30А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мercedes Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нечітка мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
До протоколів було долучено схему місця ДТП, письмові пояснення свідків ДТП ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій та CD диск із відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції (а.с. 4, 5, 6, 7, 111).
В суді першої інстанції був допитаний свідок ОСОБА_3 , який показав, що він та його дружина стали свідками скоєння ДТП, як їздив помаранчевий мікроавтобус, намагався розвернутися і в'їхав у паркан, внаслідок чого паркан тріснув. Також показав, що за кермом був водій, а поруч стояли хлопці, які скеровували його дії, після того як він в'їхав у паркан, підбігли хлопці і витягнули ключі з замка запалення, а водій тимчасом вийшовши з автомобіля, впав на землю, та в нього випав телефон. Підійшовши хлопці, взяли його під руки та підняли його. Запитавши чи все гаразд, та зрозумівши, що водій перебуває в алкогольному сп'янінні, він викликав працівників поліції. Під час спілкування в нього з водієм виник словесний конфлікт, в ході якого останній виражався нецензурною лайкою та погрожував йому спалити будинок. Після приїзду працівників поліції, він повідомивши всі обставини справи, чекав поки знайдуть водія, оскільки на момент прибуття працівників поліції, всі троє чоловіків, викликавши таксі поїхали в невідомому напрямку. Після того як водія знайшли працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, на що водій відмовився, оскільки зазначив, що не перебував за кермом.
Свідок ОСОБА_2 подав до суду нотаріально завірену заяву, де зазначив, що він керував автомобілем, та відганяючи його зачепив паркан. Після того, як він зупинився до автомобіля підійшов ОСОБА_1 , вигнав його з-за керма, сівши в автомобіль, та забрав свої речі та документи. Також зазначив, що у ОСОБА_1 та невідомого йому чоловіка дійсно виник конфлікт, оскільки останньому заважав припаркований автомобіль, однак в цей час приїхало таксі та вони поїхали додому, залишивши автомобіль на місці по вул. Київській, 30-а в м. Ірпені.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
За таких обставин, суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Враховуючи, що станом на 17 липня 2023 року сплинув передбачений ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП згідно із п.7 ст. 247 КУпАП.
При цьому, апеляційна скарга не містить доводів щодо спростування висновків суду першої інстанції в цій частині.
Також апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції в частині вирішення питання про наявність підстав для притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, після ДТП ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Виходячи з вказаних норм законодавства, сама по собі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння є складом адміністративного правопорушення та тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом апеляційної інстанції досліджений відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 була пред'явленавимога щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та забезпечена можливість для виконання водієм вказаного вище обов'язку,як на місці зупинки транспортного засобу, так і з можливістю проходження огляду в медичному закладі, проте, ОСОБА_1 своєї згоди на проходження такого огляду не надав. Працівниками поліції було роз'яснено ОСОБА_1 наслідки такої відмови, а також роз'яснено його права та обов'язки, однак, на неодноразові пропозиції поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 згоди не надав. Як наслідок, обов'язок, встановлений п.2.5 Правил дорожнього руху водій, не виконав (а.с. 7).
Жодних заперечень щодо обставин, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 в самому протоколі не зазначив.
Відтак, ОСОБА_1 не спростовував факт відмови ним від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд відхиляє посилання захисника ОСОБА_1 на те, що він не керував транспортним засобом, оскільки вказані посилання не відповідають матеріалам справи, в тому числі й письмовим поясненням свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та показам свідка ОСОБА_3 , допитаному в суді першої інстанції.
Доводи захисника ОСОБА_1 про те, що пояснення свідків є неналежними доказами керування ОСОБА_1 транспортним засобом, з тих підстав, що вони все бачили здалеку та є упередженими через конфлікт, який стався з ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції відхиляє як такі, що не спростовані доказами та є припущеннями ОСОБА_1 та його захисника.
При цьому, письмові пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 , справжність підпису на яких засвідчено нотаріально, про те, що за кермом автомобіля перебував саме він, суд не приймає до уваги, оскільки такі пояснення суперечать поясненням свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та показам свідка ОСОБА_3 , допитаному в суді першої інстанції та попередженому про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень у суді. Натомість ОСОБА_2 , надаючи такі пояснення не повідомлявся про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень. На неодноразові виклики в судове засідання для дачі пояснень ОСОБА_2 разом зі своїм законним представником до суду не з'явилися, причин неявки суду не повідомили. Крім того, зі змісту вказаних пояснень не вбачається за кермом якого саме автомобіля перебував ОСОБА_2 .
Також доводи захисника ОСОБА_1 про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення містяться виправлення, а в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій, відсутній точний час його складання та вказано медичний заклад, що не відповідає переліку медичних закладів, затверджених МОЗ України, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів, є необґрунтованими, оскільки такі доводи не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, який зафіксований на відеозаписі, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника Жили А.А., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а постанова Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2023 року - залишенню без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу захисника Жили Анатолія Анатолійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Крижанівська