справа № 757/20431/19-ц
провадження № 22-ц/824/16554/2023
головуючий у суді І інстанції Марчук О.Л.
21 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Савченко К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, за участю третіх осіб: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «СОЮЗ», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважена особа ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ «КБ «СОЮЗ», Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди,
У квітні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Національного банку України за участю третіх осіб: ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважена особа ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ «КБ «СОЮЗ», Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди.
Представником позивача також було подано клопотання про призначення оцінки фінансово-господарської діяльності банку та вартості акцій ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ» на підставі ст. 79-1 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2023 року клопотання представника позивача про призначення експертизи (оцінки) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, за участю третіх осіб: ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважена особа ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ «КБ «СОЮЗ», Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди - задоволено.
Призначено у цивільній справі №757/20431/19-ц експертизу - оцінку фінансово-господарської діяльності банку та вартості акцій ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ» для визначення розміру шкоди, завданої ОСОБА_1 як акціонеру Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЮЗ» на виконання ст.79-1 Закону України «Про банки і банківську діяльність»:
- станом на день прийняття постанови Правління Національного банку України від 15.03.2016 №162/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЮЗ»,
- станом на день прийняття постанови Правління Національного банку України від 28.04.2016 №299/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЮЗ».
Визначено аудиторську фірму ТОВ аудиторська компанія «КРОУ УКРАЇНА» для проведення оцінки фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЮЗ» та вартості акцій ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ».
Зобов'язано ОСОБА_1 після визначення суми витрат, пов'язаних з проведенням оцінки фінансово-господарської діяльності банку та вартості акцій, внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму витрат, пов'язаних з проведенням оцінки фінансово-господарської діяльності ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ» та вартості акцій ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ».
Провадження у справі на час проведення експертизи (оцінки) зупинено.
Не погоджуючись із указаним рішенням представник Національного банку України - Крайдуба В.І. звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що банк перебував в фактичному володінні та розпорядженні акціонера протягом більш як 6 років з моменту прийняття Національним банком Постанови № 162/БТ, що суд першої інстанції проігнорував.
Вважає, що оскільки в матеріалах справи знаходиться доказ: Звіт про виконання ліквідаційної процедури АТ «КБ «СОЮЗ» затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 07.08.2023 № 967 складеним на виконання вимог п.15 ч.5 ст.12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» непотрібно володіти спеціальними знаннями у сфері іншій ніж право, щоб дійти висновків, що ст.791 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не може бути застосовано у даному спорі.
Звертає увагу, що диспозиція ст.791 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначає, що суд при застосуванні вказаної норми призначає оцінку фінансово-господарської діяльності банку та вартості акцій банку, а не експертизу для визначення шкоди завданої акціонеру. Визначення факту завдання шкоди, її розміру, наявність/відсутність всіх складових цивільного правопорушення здійснює саме суд за результатом розгляду справи, а не експерт.
Зазначає, що згідно ст.791 Закону України «Про банки і банківську діяльність» саме суд визначає, чи відповідає та чи інша аудиторська компанія критеріям визначеним законом, а не сама аудиторська компанія чого суд першої інстанції не врахував.
Вказує, що саме з цих підстав Національний банк не пропонував суду та не наполягав на тій чи іншій аудиторській компанії, адже сторони не можуть перебирати на себе повноваження суду. Національний банк з метою сприяння розгляду справи навів обставини, які виключають можливість участі трьох з тридцяти двох аудиторський компанії в проведенні оцінки, та надав перелік аудиторських компанії, які включені до рейтингу найбільших аудиторських мереж за обсягом річного доходу.
20 листопада 2023 року на адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Балтуцької О.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Вказує, що призначення судом в цій справі проведення оцінки фінансово-господарської діяльності банку та вартості акцій ПАТ «КБ «Союз» є обов'язковим у розумінні приписів ч. 2 ст. 1173 Цивільного кодексу України та ст. 791 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Звертає увагу, що в апеляційній скарзі відсутні будь-які посилання та будь-які докази, що ТОВ «АК «КРОУ Україна» не відповідає якомусь із критеріїв, що встановлені Національним банком в Постанові №80.
У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 - адвокати Балтуцька О.М. та Жадан К.М. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Представник апелянта Національного банку України - Крайдуба В.І. просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи клопотання позивача про призначення експертизи (оцінки), суд першої інстанції виходив із необхідності повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, які мають значення для справи, та потребують спеціальних знань.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що у квітні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Національного банку України за участю третіх осіб: ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважена особа ФГВФО на здійснення ліквідації ПАТ «КБ «СОЮЗ», Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди.
Представником позивача також було подано клопотання про призначення оцінки фінансово-господарської діяльності банку та вартості акцій ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ» на підставі ст. 79-1 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Подане клопотання обґрунтоване тим, що постанова від 15.03.2016 №162/БТ та постанова від 28.04.2016 №299/БТ є рішеннями (індивідуальними актами) Національного банку України, які визначені в ч. 2 ст. 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2019, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 та постановою Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №826/4275/16 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб визнано протиправною та скасовано постанову НБУ №162/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЮЗ».
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 04.2020, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020, постановою Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №826/7833/16 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб визнано протиправною та скасовано Постанову НБУ №299БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЮЗ».
Пунктом 8 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №590-ІХ зазначено, що встановлені цим Законом правила визначення розміру шкоди, завданої у результаті виведення банків з ринку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, застосовуються при вирішенні всіх судових спорів, які станом на день набрання чинності цим Законом не завершені в судах першої, апеляційної або касаційної інстанцій шляхом ухвалення рішення (ухвали, постанови).
Особливості відшкодування шкоди, завданої у результаті виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Отже, з 23.05.2020 (день набуття чинності Закону №590-ІХ) законодавством встановлений особливий порядок визначення розміру шкоди, яка завдана протиправними (незаконними) індивідуальними актами Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, особі, яка була учасником банку на момент прийняття такого рішення.
Зокрема, особливий порядок визначення розміру шкоди врегульовано ст. 79-1 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Враховуючи викладене, позивач вважав, що при вирішенні судом цього спору обов'язковим є врахування особливостей відшкодування, встановлених ст. 79-1 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Призначення судом в цій справі проведення аудиторською фірмою оцінки фінансово-господарської діяльності банку та вартості акцій ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ» є обов'язковим у розумінні приписів ч. 2 ст. 1173 ЦК України та ст. 79-1 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до положень ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, заяви та клопотання.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Сприяючи стороні позивача у реалізації його процесуальних прав, суд першої інстанції задовольнив клопотання його представника та призначив у справі експертизу (оцінку).
Одночасно із призначенням судової експертизи судом першої інстанції зупинено провадження в справі на час її проведення, що відповідає вимогам п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша, друга статті 77 ЦПК України).
Отже, у разі проведення експертизи висновок експерта разом з іншими наданими учасниками справи доказами підлягатиме оцінці як окремо, так і в їх сукупності.
Частиною першою статті 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Передбачене статтями 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов'язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.
Отже, процесуальний обов'язок суду - належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні, які саме перешкоди чиняться позивачу.
Також обов'язком суду є сприяння стороні спору у здобутті доказів, які вона позбавлена можливості отримати самостійно.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що висновок експертизи - оцінку фінансово-господарської діяльності банку неможливо замінити іншими засобами доказування, що вже містяться в матеріалах справи, оскільки для правильного вирішення справи по суті спору необхідні спеціальні знання.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про необхідність призначення експертизи (оцінки), оскільки для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та оскільки сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань, тобто сукупність умов для призначення експертизи в даному випадку є дотриманою.
Таким чином, з метою забезпечення правильного вирішення спору між сторонами, для всебічного та повного дослідження обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Не можуть бути визнані обґрунтованими доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для проведення експертизи саме у зв'язку із наявністю в матеріалах справи звіту про виконання ліквідаційної процедури АТ "КБ "СОЮЗ" затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 7 серпня 2023 року № 967 оскільки, стороною позивача було заявлено позовні вимоги про відшкодування завданої ОСОБА_1 як акціонеру Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «СОЮЗ» шкоди, що відповідно до ст.79-1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачає проведення оцінки фінансово-господарської діяльності банку та вартості акцій, яка призначається судом, який розглядає справу про відшкодування завданої шкоди.
Не можуть бути також визнані обґрунтованими доводи, що суд при застосуванні вказаної норми призначає оцінку фінансово-господарської діяльності банку та вартості акцій банку, а не експертизу для визначення шкоди завданої акціонеру, оскільки такі доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права.
Також безпідставними є доводи апеляційної скарги, що визначення факту завдання шкоди, її розміру, наявність/відсутність всіх складових цивільного правопорушення здійснює саме суд за результатом розгляду справи, а не експерт, оскільки на визначення експерту не ставилися питання щодо наявності складових цивільного правопорушення. Безпосередньо в оскаржуваній ухвалі ставилося питання про визначення оцінки фінансово-господарської діяльності банку та вартості акцій ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ» для визначення розміру шкоди.
У доводах апеляційної скарги представник Національного банку України - Крайдуба В.І. також не згодна із аудиторською компанією ТОВ «КРОУ УКРАЇНА», яка була визначена судом першої інстанції для проведення оцінки фінансово-господарської діяльності ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ» та вартості акцій ПАТ «Комерційний банк «СОЮЗ».
Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, представник Національного банку України заперечував проти трьох із тридцяти двох аудиторських компаній.
Судом першої інстанції було надано оцінку цим запереченням, зокрема тій обставині, що наявність в проваджені судді Печерського районного суду міста Києва Григоренко І.В. справи № 757/578/21-ц за позовом ОСОБА_2 (яка в судовому засіданні повідомила, що є працівником Аудиторської компанії «КРОУ УКРАЇНА») до Національного банку, про стягнення майнової шкоди, не має жодного відношення до даної справи та жодним чином не впливає на можливість визначення судом вказаного товариства для проведення такої оцінки.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська компанія «КРОУ УКРАЇНА» є міжнародно визнаною аудиторською фірмою, яка відповідає критеріям, визначеним Національним банком України, відтак, може бути визначена судом для проведення оцінки фінансово-господарської діяльності банку та вартості акцій.
Також суд апеляційної інстанції виходить із тих обставин, що ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді НБУ також не наводить бажаної аудиторської компанії, яка б відповідала вимогам, та яку потрібно було б залучити для проведення цієї експертизи.
У самій апеляційній скарзі НБУ не просить змінити визначену судом першої інстанції аудиторську компанію, а взагалі заперечує проти призначення експертизи.
Таким чином, підстав для визнання цього доводу таким, що дає підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, немає.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Обставини недотримання судом першої інстанції порядку призначення та проведення судової експертизи, що має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судом апеляційної інстанції також не встановлено.
З врахуванням вказаного наведені доводи апелянта є необґрунтованими та не тягнуть за собою скасування оскаржуваної ухвали.
Інші доводи апеляційної скарги відносяться до розгляду справи по суті спору, не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди із ухвалою суду і переоцінки доказів, та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 3 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
ГоловуючийТ.О. Писана
СуддіК.П. Приходько
С.О. Журба