28 листопада 2023 року справа №200/3008/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року (повне судове рішення складено 28 серпня 2023 року) у справі № 200/3008/23 (суддя в І інстанції Голошивець І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Управління), в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні ОСОБА_1 з 01.10.2022 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. передбаченої постановою КМУ від 14.07.2021 №713 до розміру пенсії.
- зобов'язати Управління нарахувати та виплатити позивачу з 01 жовтня 2022 року щомісячну доплату до пенсії передбачену постановою КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 у розмірі 2000,00 грн. з виплатою виниклої заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що він проходив службу в органах внутрішніх справ України, на різних посадах та в грудні 2002 році його було звільнено з органів внутрішніх справ за вислугою років у зв'язку з виходом на пенсію. З цього часу позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач) та йому призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за вислугу років. Позивач зазначив, що у липні 2021 року ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» надіслало на його адресу та адресу відповідача оновлену довідку № 33/25-1683 від 09.07.2021, про розмір грошового забезпечення позивача, за листопад 2019 року, згідно постанови КМУ від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських НП» за прирівняною посадою поліцейського, в якій зазначено, що в листопаді 2019 року грошове забезпечення поліцейських НП були значно підвищені, за рахунок того, що поліцейським виплачуються додаткові види грошового забезпечення, які не було зазначені у довідці для перерахунку пенсії в 2018 році. Позивач зауважив, що в серпні 2021 року він звернувся до відповідача із письмовою заявою про перерахунок пенсії за вислугу років, на підставі довідки № 33/25-1683 від 09.07.2021, однак відповідач своїм рішенням відмовив йому в перерахунку пенсії. Позивач був змушений за захистом своїх порушених прав звернутися до суду та рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі №200/17663/21 визнано протиправним та скасовано рішення відповідача, яким йому було відмовлено в перерахунку пенсії згідно довідки ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» та зобов'язано здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2019, із врахуванням тих видів грошового забезпечення. Позивач зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2022 у справі № 200/17663/21 відповідач здійснив перерахунок його пенсії з 01.12.2019, однак в черговий раз порушив його права та законні інтереси, та незаконно припинив виплату йому гарантованої Державою та Урядом України щомісячну доплату до пенсії, згідно Постанови КМУ № 713 в сумі 2000 гривень. Позивач вважає зазначений перерахунок пенсії йому було здійснено відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії та такий перерахунок пенсії не є перерахунком пенсії в розумінні законодавства України, в зв'язку із чим він вважає, що не втратив право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ № 713. Позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні йому з 01 жовтня 2022 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, до призначеної пенсії. Та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому з 01 жовтня 2022 року щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713, у розмірі 2000,00 гривень, з виплатою виниклої заборгованості.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року позов задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки доплата в сумі 2000,00 грн з 01.10.2022 позивачу зі слів, викладених в його позовній заяві, не нараховувалася та не виплачувалася, тому отримавши пенсійну виплату за жовтень 2022 року, позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав та законних інтересів. При цьому, отримання позивачем листа Головного управління про відмову у встановленні щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн у відповідь на його запит не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти через 8 місяців після отримання пенсії за жовтень 2022 року. З тексту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду з цим позовом лише 26.06.2023 (згідно з даними електронного суду), тобто позивачем пропущений встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами за період, що передує цьому строку. Відповідач зазначив, що позивачу відповідно до Постанови №713 з 01.07.2021 встановлено щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн., та розмір пенсії складав 6992,13 грн. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2022 по справі № 200/17663/21, яке набрало законної сили 07.09.2022, проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №33/25-1683 від 09.07.2021 в вересні 2022 року. З 01.10.2022 щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000,00 грн. припинена на підставі того, що після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати збільшився більш ніж на 2000,00 грн., розмір пенсії після перерахунку позивача складає 10103,96 грн. Таким чином, оскільки після проведеного перерахунку пенсії позивача її розмір збільшився більше ніж на 2000 грн. підстави для встановлення щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови №713 відсутні. Доводи позивача про те, що перерахунок його пенсії, проведений на підставі рішення суду, був спрямований на відновлення його прав та не є тим перерахунком (переглядом) пенсії, який мав відбутись після 01.03.2018 відповідно до норм чинного пенсійного законодавства, суд повинен відхилити, на підставі того, що перерахунок (перегляд) пенсії у розумінні Постанови №713 полягає у будь-якому перерахунку пенсії, в тому числі у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення, чи перегляді загального розміру пенсії у зв'язку із встановленням тих чи інших доплат, передбачених чинним законодавством. Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
Як раніше вже було встановлено судом при розгляді справи №200/17663/21 та зазначено у рішенні суду від 07.02.2022, що також не заперечується сторонами по справі - позивач, ОСОБА_1 , є громадянином України та одержувачем пенсії за вислугу років.
19.07.2021 ДУ ТМО МВС України по Донецькій області, розглянувши звернення позивача, повідомило про те, що підготувало та листом від 13.07.2021 № 33/25-1766 надіслало до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідку про розмір грошового забезпечення від 09.07.2021 № 33/25-1683. Копію такої довідки надіслано позивачу.
Так, відповідно до довідки № 33/25-1683 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою згідно із постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 № 988, відповідно до якої встановлено такі види грошового забезпечення: посадовий оклад - 2850,00 грн.; оклад за спеціальним званням (майор поліції) - 2000,00 грн.; надбавка за стаж служби 45 % - 2182,50 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 60% - 4219,50 грн.; премія 29,13 % - 3277,71 грн. Усього - 14 529,71 грн.
У примітці вказано, що довідка складена на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/12704/18 від 14.05.2019 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19.
Рішенням від 18.08.2021 року № 224 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю підстав для проведення перерахунку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/17663/21 від 07.02.2022 було вирішено: адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 224 від 18 серпня 2021 року, яким відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 09.07.2021 №33/25-1683 виданої Державною установою Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області виходячи із розміру відповідних сум грошового забезпечення, з врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/17663/21 від 07.09.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року у справі № 200/17663/21.
Таким чином, рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/17663/21 набуло законної сили відповідно до ухвали Першого апеляційного адміністративного суду 07 вересня 2022 року.
Як встановлено судом, не заперечується сторонами по справі та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (відзив на адміністративний позов, лист-відповідь відповідача від 11.05.2023 №0500-0215-8/39214, перерахунком пенсії за пенсійною справою №N/А - 28922 (МВС)) на виконання рішення суду від 07 лютого 2022 року по справі №200/17663/21, яке набрало законної сили 07 вересня 2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було проведено перерахунок пенсії позивачу з 01 грудня 2019 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №33/25-1683 від 09.07.2021.
Представником позивача адвокатом Овчаренко О.О на адресу відповідача були направлені адвокатські запити від 26.04.2023 та від 08.05.2023 щодо поновлення виплати ОСОБА_1 доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови КМУ №713.
Відповідач надав відповідь на заяву позивача від 11.05.2023 за №0500-0215-8/32914, в якій зазначив наступне, що відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713) у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядається (перераховується) після 1 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення розміру пенсії під час перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн., щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Відповідно до Постанови № 713 з 01.07.2021 позивачу встановлено щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2022 по справі 200/17663/21, яке набрало законної сили 07.09.2022, у вересні 2022 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 09.07.2021 № 33/25-1683. Після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати склав 10103,96 грн. (до перерахунку складав 6992,13 грн.). Отже, розмір пенсійної виплати збільшився більш ніж на 2000,00 грн. Враховуючи зазначене, виплату щомісячної доплати по Постанові № 713 припинено з 01.10.2022.
З матеріалів справи, а саме з копії перерахунку пенсії за пенсійною справою N/А-28922 (МВС) (пенсія за вислугу років ОСОБА_1 ) наданою відповідачем на виконання ухвали суду про відкриття провадження по справі, з якої вбачається, що позивач з 01.08.2021 до моменту перерахунку пенсії на виконання рішення суду, отримував передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» доплату до пенсії в розмірі 2000 грн.
У той же час, відповідно до наданої відповідачем відповіді від 11.05.2023 пенсія за вислугу років ОСОБА_1 від 01.10.2022 нараховується пенсія без врахування доплати у розмірі 2000,00 грн., що передбачена постановою КМУ №713 від 14.07.2021, що також підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами за пенсійною справою - №N/А28922 - МВС від 01.10.2022; від 18.07.2023.
Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та надані сторонами докази стосовно позовних вимог позивача, дійшов до висновку, що спірним питанням в даній справі є скасування доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до положень постанови КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021, після виконання відповідачем рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/17663/21, а саме перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки виданої позивачу ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» з 01.10.2022.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до статті 1 Закону № 2262-ХІІ, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно із положеннями ст. 63 Закону №2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято Постанову № 713.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Як встановлено судом, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду позивачеві проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 із урахуванням довідки ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» від 09.07.2021 №33/25-1683. Після перерахунку розмір пенсії позивача склав 10 103,96 грн. (до перерахунку розмір пенсії складав 4 379,06 грн. + 2000 грн. згідно Постанови №713). При цьому, доплату у сумі 2000 грн., яка була призначена з 01.07.2021, позивачеві припинено виплачувати з 01 жовтня 2022 року.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
У постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 Верховний Суд дійшов наступного висновку:
« 44. Відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.
45. Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
46. Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
47. У зв'язку із чим колегія суддів не може погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення по справі №420/18380/21 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.
48. Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 06.01.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.»
Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.
Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, а також наявні докази в матеріалах справи суд вважає, що перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови № 713.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 02.03.2023 по справі № 600/870/22.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії відповідача щодо відмови у нарахуванні позивачу з 01.10.2022 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. передбаченої постановою КМУ від 14.07.2021 №713 до розміру пенсії слід визнати протиправними та як похідна вимога, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 01 жовтня 2022 року щомісячну доплату до пенсії передбачену постановою КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, у розмірі 2000,00 грн. з виплатою виниклої заборгованості.
Стосовно зазначеного відповідачем у його відзиві на адміністративний позов щодо пропущеного строку звернення позивачем з даним адміністративним позовом, місцевий суд зазначив наступне.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зміст наведеної норми свідчить про те, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Водночас відносини щодо строків звернення до адміністративного суду регулюються не тільки нормами КАС України, а й іншими законами України.
Суд звертає увагу на те, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ, як і у інших справах, що пов'язані з реалізацією громадянами їх конституційних прав, у тому числі на належний рівень пенсійного та соціального забезпечення, слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом чи іншими законами строки та наслідки у вигляді залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права ( зокрема на перерахунок пенсії у визначеному законодавством порядку, на передбачені законом доплати тощо).
Слід зазначити, що процесуальний закон у частині визначення строків звернення до суду не містить особливостей стосовно спорів у сфері пенсійного захисту, зокрема тих, що стосуються регулярних (щомісячних тощо) виплат, пенсій, які держава в особі її уповноважених суб'єктів з власної вини протягом тривалого часу не виплачувала або не виплачує відповідним особам, або ж виплачує не у повному розмірі.
Суд виходить з того, що право на пенсію в Україні підпадає під дію ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки, за чинним законодавством України особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках системи пенсійного забезпечення в Україні, і якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити в отриманні пенсії та її відповідних складових, включаючи відповідні підвищення, доти, доки право на пенсію передбачене чинним законодавством України.
Крім того, суд звертає увагу на те, що правова позиція Верховного Суду щодо вказаного питання доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. офіційно сформована 08.11.2022 у постанові по справі №420/2473/22, яка оприлюднена 10.11.2022.
З огляду на це, після оприлюднення цієї правової позиції особи, виплата доплати до пенсії за постановою КМУ №713 яким була припинена, або у виплаті доплати було відмовлено, мають право звернутись до пенсійного органу з приводу поновлення виплати/вчинення перерахунку з урахуванням доплати або одразу оскаржити такі дії до суду.
В порядку частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Окрім цього, враховуючи висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, відповідно до якого вбачається, що у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 99 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду першої інстанції), має наслідком неможливість реалізувати передбачене частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком. З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 99 КАС України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Суд також зауважує, що позивач дізнався про скасування йому доплати у розмірі 2000,00 грн., тільки після отримання офіційної відповіді відповідача від 11.05.2023 №0500-0215-8/39214, а звернувся з даним адміністративним позовом до суду 26.06.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями таким чином суд дійшов висновку, що позивачем строк звернення до суду не пропущений.
При цьому в ухвалі від 03.07.2023 місцевий суд з цих же підстав заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнив. Визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновив пропущений строк звернення з позовом до адміністративного суду за даним позовом.
Колегія апеляційного суду зазначає, що в цьому випадку судом помилково не застосовано висновки постанови Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року в справі № 240/12017/19.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 зазначала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Матеріали справи не містять, а позивачем або його представником не надано доказів, що він звернувся до суду у межах шестимісячного строку звернення до суду після того, як дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав.
На думку Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів (п.21 постанови Верховного Суду від 31 березня 2021 року в справі № 240/12017/19).
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву (пункти 36 та 37 вказаної цієї ж постанови Верховного Суду).
Натомість, представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся з позовними вимогами про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 01.10.2022 лише 26.06.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з позовом, що встановлений статтею 122 КАС України.
Апеляційний суд вважає за доцільне розглянути питання про поновлення строку звернення до суду, надавши оцінку викладеним у заяві представника позивача про поновлення строку.
Так, слід зазначити, що пенсійні виплати є періодичними, щомісячними платежами, які отримує безпосередньо особа, якій вони призначені, а тому позивач, якщо вважав припинення доплати до пенсії згідно Постанови № 713 неправомірним, мав реальну можливість та повинен був дізнаватися про порушення своїх прав.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів зазначає, що при пропуску строку звернення до суду такий строк може бути поновлений лише за наявності поважних причин.
Так, з аналізу норм КАС України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
В силу приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 16 квітня 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Європейський Суд з прав людини зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справах: «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).
У заяві про поновлення строку представник позивача просив визнати строки пропущені позивачем, що пов'язано з повно масштабної агресією рф відносно України, проведенням активних бойових дій на більшої частини України, та особливо на території Донецької області, вимушеною евакуацією та більшості державних установ Донецької області за межі області, з поважних причин, та поновити строк звернення до адміністративного суду із цим позовом.
За наведених вище доводів учасника справи щодо визнання поважними причини пропуску строку, наявних матеріалів справи, суд вбачає підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення в цій частині позовних вимог допустив порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду - зміні в мотивувальній частині щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані зі сплатою судового збору (за подання апеляційної скарги), за діючим процесуальним законодавством відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статями 122, 291, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 200/3008/23 - змінити в мотивувальній частині щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, а в іншій частині - залишити без змін.
Повне судове рішення - 28 листопада 2023 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук