28 листопада 2023 року Чернігів Справа № 620/9750/23
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткаченко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить;
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №05/92 від 13.02.2017 з 06.12.2017 по теперішній час з урахуванням індексації;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №05/92 від 13.02.2017 з 06.12.2017 по теперішній час з урахуванням індексації та здійснити виплату недоотриманих сум пенсії з 06.12.2017 по теперішній час.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовляє у врахуванні наданої йому довідки про заробітну плату. Вказує, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний фонд, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у врахуванні заробітної плати для обчислення позивачу пенсії.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 06.12.2017 та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2 на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При зверненні із заявою про призначення пенсії позивач надавав до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №05/92 видану 23.02.2017 ПАТ «Чернігівбуд» (а.с.55).
Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області не було взято дану довідку до уваги.
ОСОБА_1 11.04.2023 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою про здійснення перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах з 06.12.2017 з урахуванням довідки №05/92 від 23.02.2017 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до якої надав необхідні документи (а.с.10).
Заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області та надано відповідь від 12.05.2023 за №7728-6907/М-02/8-2500/23, у якій зазначено, що за документами пенсійної справи наявна довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 23.02.2017 за №05/92 за період роботи позивача з 01.01.1985 по 31.12.1989, видана ПАТ «Чернігівбуд», в якій зазначено, що довідка видана на підставі особових рахунків по заробітній платі, які знаходяться за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса (вул. І. Мазепи), буд 76А.
Здійснити перевірку вказаної довідки немає можливості, оскільки відповіді від підприємства на запити за вказаною адресою не надходять, документи для перевірки не надаються.
Щодо розшуку інформації про місцезнаходження архівних документів ПАТ «Чернігівбуд», в тому числі і на території м. Києва, Державний архів Чернігівської області повідомив, що відомостей про місце зберігання документів ПАТ «Чернігівбуд» не має. Оскільки ПАТ «Чернігівбуд» не ліквідоване , документи з кадрових питань (особового складу) зберігаються на підприємстві (а.с.11-12).
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Абзацом першим частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (абзац першим частини другої статті 24 Закону).
Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно положень ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В силу пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №291/99/17 (адміністративне провадження № К/9901/24469/18).
Частиною третьою статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Згідно пункту 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а, починаючи з 1 липня 2000 року, індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.
За змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку № 22-1 заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).
Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Як встановлено судом, позивачем надано для перерахунку пенсії довідку ПАТ «Чернігівбуд» про заробітну плату для обчислення пенсії № 05/92 від 23.02.2017, в якій зазначена заробітна плата позивача за період з 01.01.1985 по 31.12.1989. У вказаній довідці зазначено, що на всі виплати нараховані страхові внески (єдиний внесок). Довідка видана на підставі особистих рахунків по заробітній платі, які знаходяться за адресою: м.Чернігів, вул. Щорса, буд. 76а (а.с.13).
Суд зазначає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Правова позиція аналогічного змісту викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 291/99/17.
Неможливість проведення перевірки не може бути підставою для відмови у врахуванні заробітної плати.
Так, всі первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову, через неможливість перевірки достовірності видачі вищезазначеної довідки.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, зважаючи на наявність доказів в матеріалах справи суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо не врахування довідки Публічного акціонерного товариства «Чернігівбуд» про заробітну плату для обчислення пенсії №05/92 від 23.02.2017 при обчисленні пенсії позивача; зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням заробітної плати за період із 01.01.1985 по 31.12.1989 на підставі довідки Публічного акціонерного товариства «Чернігівбуд» про заробітну плату для обчислення пенсії №05/92 від 23.02.2017 із дня її призначення та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Обраний судом спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам справедливості та забезпечить ефективне поновлення позивача в правах.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача виплатити позивачу недоотриману суму пенсії з 06.12.2017 року по теперішній час, то суд зауважує, що ця позовна вимога поглинається вимогою про зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити позивачу перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням заробітної плати за період із 01.01.1985 по 31.12.1989 на підставі довідки Публічного акціонерного товариства «Чернігівбуд» про заробітну плату для обчислення пенсії №05/92 від 23.02.2017 із дня її призначення та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не врахування довідки Публічного акціонерного товариства «Чернігівбуд» про заробітну плату для обчислення пенсії №05/92 від 23.02.2017 при обчисленні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням заробітної плати за період із 01.01.1985 по 31.12.1989 на підставі довідки Публічного акціонерного товариства «Чернігівбуд» про заробітну плату для обчислення пенсії №05/92 від 23.02.2017 із дня її призначення та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).
Повний текст рішення суду складений 28 листопада 2023 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО