28 листопада 2023 року Чернігів Справа № 620/9917/23
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткаченко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відносно рішення від 20.06.2023 №253150002175;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначення пенсії, починаючи з 01.07.2023.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що йому призначена пенсія за вислугу років. При цьому, при розрахунку розміру пенсії позивача був застосований показник середньої заробітної плати в Україні, який враховувався під час призначення пенсії за вислугу років, а саме за 2017-2019 роки, а не за 2020-2022 роки. Такі дії відповідача, на думку позивача, є протиправними. З огляду на викладені обставини, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком.
У зв'язку з досягненням шістдесятирічного віку, враховуючи наявність необхідної кількості років загального трудового стажу, позивач 14.06.2023 звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV) (а.с.64-65).
Рішенням відповідача про перерахунок пенсії від 20.06.2023 № 253150002175 позивач з 14.06.2023 був переведений на пенсію за віком (а.с.110). Розмір пенсії позивача становить 2638,96 грн. При розрахунку розміру пенсії позивача відповідач застосував показник середньої заробітної плати в Україні, який враховувався під час призначення пенсії за вислугу років, а саме за 2017-2019 роки (а.с.20-24).
Вважаючи дії відповідача щодо застосував показник середньої заробітної плати в Україні, який враховувався під час призначення пенсії за вислугу років, а саме за 2017-2019 роки протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Закон № 1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
За приписами частини першої статті 9 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто за загальним правилом при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частина третя статті 45 № 1058-IV встановлює, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз вищезазначених положень законодавства свідчить про те, що частиною третьою статті 45 №1058-IV передбачено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Тому показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Наведений висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 31.05.2019 у справі №314/272/17(2-а/314/33/2017), від 31.03.2020 у справі №348/1296/17, від 01.03.2021 у справі №488/1409/16-а.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу первісно 16.12.2020 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV, а у подальшому з 14.06.2023 вперше за його заявою переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, яку отримує по цей час.
Досліджуючи доводи позивача щодо можливості застосування до спірних правовідносин показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, то суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Як уже зазначалося вище, відповідно до частини другою статті 40 Закону № 1058-ІV, для призначення пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Отже, для застосування середньої заробітної плати (доходу), визначеної частиною другою статті 40 Закону № 1058-ІV, необхідно, щоб мало місце переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком та щоб особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення незалежно від перерв в роботі.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи переведення позивача на пенсію за віком з 14.06.2023 відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV, здійснено відповідачем вперше.
Позивачем, в свою чергу, дотримано лише умову щодо переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.
Враховуючи ту обставину, що після попереднього перерахунку пенсії по інвалідності 16.12.2020 позивач не набув менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії, то відсутні підстави для перерахунку пенсії за віком, виходячи з середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто 2020, 2021, 2022 рік.
Відтак відповідач правомірно застосував при обчисленні пенсії позивача за віком показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час попереднього перерахунку його пенсії, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, враховуючи визнання відповідачами позову та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).
Повний текст рішення суду складений 28 листопада 2023 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО