28 листопада 2023 року м. Чернігів Справа № 620/13227/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач 2), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач 3), в якій просить: визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не проведення перерахунку пенсії (призначення одноразової грошової допомоги) позивачу; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області позивачу провести перерахунок пенсії та виплатити одноразову грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області скасувати рішення №254150024238 від 11.05.2023 про відмову в перерахунку пенсії позивачу; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області скасувати рішення про відмову у перерахунку пенсії від 13.04.2023 №5284 позивачу.
Позов мотивовано тим, що станом на день призначення пенсії позивач мала понад 30 років страхового стажу, тому має право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідачем 1 подано відзив, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову повністю та зазначає, що позивач, 13.04.2023, 09.05.2023 зверталася до відповідача 1 з заявами про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (виплата грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій). Вказує, що відповідачем 1 лише прийнято від позивача документи та направлено позивачеві копії відповідних рішень, при цьому жодні права позивача цими діями не порушені, протиправного впливу не завдано. Щодо права позивача на отримання грошової допомоги зазначає, що законодавство передбачає однозначну вимогу, для виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення, а саме зарахування до страхового стажу, періодів роботи на посадах передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" в закладах та установах освіти та охорони здоров'я. Як вбачається із записів трудової книжки та довідки №10 від 15.03.2023, виданої школою мистецтв при Чернігівському фаховому коледжі ім. Л.М. Ревуцького позивач з 01.12.1992 і по теперішній час працює на посаді викладача теорії музики та концертмейстера в школі мистецтв при Чернігівському фаховому коледжі ім. Л.М. Ревуцького. Школа мистецтв при Чернігівському фаховому коледжі ім. Л.М. Ревуцького відноситься до позашкільних навчальних закладів. Підстави для зарахування до страхового стажу для встановлення грошової допомоги вказаного періоду роботи відсутні, оскільки позивач працювала в позашкільних навчальних закладах (в тому числі і на день досягнення пенсійного віку), на посадах, що не передбачені вказаним вище Переліком. Враховуючи зазначене, у позивача відсутній страховий стаж на посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, тому призначити грошову допомогу немає законних підстав.
Відповідач 2 подав відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивач 09.05.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розглянувши документи ОСОБА_1 про призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до законодавства, відділом перерахунків пенсії №1 Головного управління в Закарпатській області (структурного підрозділу, що розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності) прийнято рішення за №254150024238 від 11.05.2023 про відмову, у зв'язку з тим, що згідно трудової книжки та довідки №10 від 15.03.2023, виданої школою мистецтв при Чернігівському фаховому коледжі ім. Ревуцького, позивач працювала в музичній школі вчителем музики, музикальним редактором (БК «Текстильник», акомпаніатором ДЮСШ) та на посаді викладача теорії музики та концертмейстера. Оскільки, вищезазначені посади відсутні у переліку посад, затверджених Переліком№909 (із змінами), права на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій позивач не має.
Відповідачем 3 подано відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 26.02.2023 та отримує пенсію за віком згідно Закону України від 09.03.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон). 13 квітня 2023 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних розмірів призначеної пенсії. Відповідно до пункту 4.10. Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Таким чином, оскаржуване рішення за принципом екстериторіальності було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області 19 квітня 2023 року № 15959/03-16. Відповідач 3 зазначає, що згідно трудової книжки та довідки посада концертмейстра не входить до переліку посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Постанови КМУ від 04.11.1993 № 909 (із змінами), а тому підстав для призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних розмірів призначеної пенсії немає.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 26.02.2023 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявами від 13.04.2023 та від 09.05.2023 про нарахування та виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування''.
За принципом екстериторіальності заяви позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, відповідно.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії від 19.04.2023 № 15959/03-16, в якому зазначено, що право на встановлення грошової допомоги у розмірі 10 пенсій згідно пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' у позивача відсутнє, оскільки посада концертмейстра не входить до переліку посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (зі змінами) (а.с.7 зворот).
Листом від 20.04.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача про прийняте рішення (а.с.7).
Також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії №254150024238 від 11.05.2023, в якому зазначено, що згідно трудової книжки та довідки №10 від 15.03.2023, виданої школою мистецтв при Чернігівському фаховому коледжі ім. Л.М. Ревуцького, позивач працювала в музичній школі вчителем музики, музикальним редактором (БК «Текстильник», акомпаніатором ДЮСШ) та на посаді викладача теорії музики та концертмейстера. Оскільки, вищезазначені посади відсутні у переліку посад, затверджених Переліком№909 (із змінами), права на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій позивач не має (а.с.8 зворот).
Листом від 18.05.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача про прийняте рішення (а.с.8).
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернулась до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту “е” статті 55 Закон України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон №1788-ХІІ) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років.
Пунктом 7-1 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV.
Так, відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” і “ж” статті 55 Закону №1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі - Перелік №909).
Пунктом 5 вказаного Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується із наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Водночас, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 30 січня 2019 року у справі №876/5312/17, викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту “е” статті 55 Закону №1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.
Отже, період роботи позивача з 01.12.1992 по теперішній час на посаді викладача теорії музики та концертмейстера в школі мистецтв при Чернігівському фаховому музичному коледжі ім. Л.М. Ревуцького, що підтверджується матеріалами справи відноситься до спеціального трудового стажу, передбаченого статтею 55 Закону №1788-ХІІ.
Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.02.2019 (справа №462/5636/16-а).
З огляду на встановлені судом обставини, страховий стаж позивача за вислугу років становить більше 30 років, що є достатнім для отримання права на спірну допомогу.
При цьому, оскільки інших доводів щодо відсутності підстав для отримання позивачем грошової допомоги відповідачами не зазначено, суд вважає відмови в призначенні допомоги протиправними.
Завдання судочинства досягаються шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Одночасно, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Аналогічна правова позиція у спорі, що розглядається, викладена в постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 та від 20.02.2016 у справі № 804/14800/14.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог частково, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 19.04.2023 №15959/03-16 про відмову позивачу у перерахунку пенсії; визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №254150024238 від 11.05.2023 про відмову позивачу у перерахунку пенсії та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити позивачу передбачену пунктом 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не проведення перерахунку пенсії (призначення одноразової грошової допомоги) позивачу, то останні задоволенню не підлягають, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи.
Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України” (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд”, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. the United Kingdom), підпункуту 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції.
Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення” спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах “Мултіплекс проти Хорватії” (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та “Кутіч проти Хорватії” (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1073,60 грн, з кожного.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 19.04.2023 №15959/03-16 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №254150024238 від 11.05.2023 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбачену пунктом 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (площа народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 80000, код ЄДРПОУ 20453063).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд.10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548).
Повне судове рішення складено 28.11.2023.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО