27 листопада 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/4350/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління освіти Чернівецької міської ради до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області, про визнання протиправною та скасування вимоги,-
Управління освіти Чернівецької міської ради (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Управління Західного Офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області №1, №2, №3 від 13.06.2023р. які продубльовані у вимозі від 14.06.2023р. щодо повернення до відповідного бюджету використаної управлінням освіти Чернівецької міської ради не за цільовим призначенням суми субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами»;
- стягнути з відповідача судові витрати.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що посадовими особами відповідача проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.06.2019 року по 31.12.2022 року, за результатами якої останньому направлено вимогу про усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 14.06.2023 р. №132403-14/1562-2023, в якій вимагається: забезпечити усунення порушення щодо нецільового використання коштів субвенції у відповідності до пункту 5 Порядку повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 року №1163 (надалі - порядок №1163), шляхом повернення до загального фонду державного бюджету використаної не за цільовим призначенням субвенції виділеної для придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку для закладів освіти, в загальній сумі 67 290,00 грн. з врахуванням вимог №2 та №3 від 13.06.2023 року. А також, забезпечити у відповідності до пункту 5 Порядку №1163 повернення до загального фонду державного бюджету місцевому бюджету виділеної на оснащення інклюзивно ресурсних центрів коштів, в сумі 62 526,12 грн. з врахуванням вимоги №1 від 13.06.2023 року.
Позивач вважає такі вимоги протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.
Зокрема, щодо вимоги №1 від 13.06.2023 року, направленої Управлінню освіти Чернівецької міської ради листом від 13.06.2023р. №132403-14/537-2023 продубльованої у пункті 12 вимоги «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства» від 14.06.2023р №132403-14/1562-2023, в якій вимагається повернути бюджетні кошти, отримані у вигляді субвенції і використанні не за цільовим призначенням, у сумі 62 526,12 грн зазначив, що закупівля ноутбуків відповідає меті та призначенню субвенції, а тому така вимога №1, є протиправною.
Заперечив також щодо вимоги №2 та № 3 від 13.06.2023 року, направленої Управлінню освіти Чернівецької міської ради листом від 13.06.2023р. №132403-14/537-2023 продубльованої у пункті 11 вимоги «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства» від 14.06.2023р. №132403-14/1562-2023, в якій вимагається повернути бюджетні кошти, отримані у вигляді субвенції і використанні не за цільовим призначенням, у сумі 67 290 грн. При цьому зазначив, що управлінню освіти не забороняється закупівля обладнання для дітей з особливими освітніми потребами для освоєння відповідної навчальної програми, яке не визначено Типовим переліком №414, тому твердження відповідача з даного приводу вважає не обґрунтованими.
2. Відповідач правом передбаченим ст. 162 КАС України не скористався та відзиву не подав.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності управління освіти Чернівецької міської ради за період з 01.06.2019 року по 31.12.2022 року.
2. За наслідками ревізії посадовими особами відповідача складено акт від 22.05.2023 року № 03-33/6, в якому зафіксовані порушення законодавства, щодо закупівлі за кошти субвенції з державного бюджету обладнання не передбачене Типовим переліком № 414 на суму 67290 грн та примірним переліком № 447 на суму 62526,12 грн.
3. Позивачем подано відповідачеві заперечення від 31.05.2023 року № 06/01-39/1056 на акт ревізії № 03-33/6 від 22.05.2023 року.
4. 13.06.2023 року відповідачем складно вимогу № 1 відповідно до якої вимагається повернути бюджетні кошти, отримані у вигляді субвенції і використанні не за цільовим призначенням в сумі 62526,12 грн.
5. Згідно вимог № 2 та № 3 від 13.06.2023 року, вимагається повернути бюджетні кошти, отримані у вигляді субвенції і використанні не за цільовим призначенням в сумі 67290,00 грн.
6. Також судом встановлено, що відповідачем направлено вимогу про усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 14.06.2023 р. №132403-14/1562-2023, в якій у пункті 11 та 12 вимагається: забезпечити усунення порушення щодо нецільового використання коштів субвенції у відповідності до пункту 5 Порядку повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 року №1163 (надалі - порядок №1163), шляхом повернення до загального фонду державного бюджету використаної не за цільовим призначенням субвенції виділеної для придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку для закладів освіти, в загальній сумі 67 290,00 грн. з врахуванням вимог №2 та №3 від 13.06.2023 року. Та забезпечити у відповідності до пункту 5 Порядку №1163 повернення до загального фонду державного бюджету місцевому бюджету виділеної на оснащення інклюзивно - ресурсних центрів коштів, в сумі 62 526,12 грн. з врахуванням вимоги №1 від 13.06.2023 року.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Згідно частин 1, 2 статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-ХІІ (далі - Закон №2939) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №2939 інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Згідно ч.1 ст.11 Закону №2939 плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
2.Частиною 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема, отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та / або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.
Відповідно до п.48 ч.1 ст.2 БК України, субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.
Міжбюджетні трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам перераховуються з рахунків державного бюджету органами Казначейства України бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення і районним бюджетам, іншим бюджетам місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються міжбюджетні трансферти ( ч.1 ст. 108 БК України).
Згідно ч. 6 ст. 108 БК України Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій та додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій та додаткових дотацій. При цьому обсяги субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту можуть перерозподілятися відповідно до частини шостої статті 102 цього Кодексу, а обсяги субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів розподіляються у порядку, визначеному відповідним законом про місцеві вибори. Особливості розподілу обсягів освітньої субвенції і медичної субвенції щодо резерву коштів та перерозподілу обсягів таких субвенцій між місцевими бюджетами можуть визначатися законом про Державний бюджет України.
3.Так, у результаті проведеної ревізії відповідачем встановлено, зокрема: порушення законодавства, щодо закупівлі за кошти субвенції з державного бюджету обладнання не передбаченого Типовим переліком № 414 на суму 67290 грн та примірним переліком № 447 на суму 62526,12 грн.
Судом встановлено, що відповідно до вимоги №1 від 13.06.2023 року, відповідачем вимагається повернути бюджетні кошти, отримані у вигляді субвенції і використанні не за цільовим призначенням, у сумі 62 526,12 грн. Зокрема, відповідачем наголошується на тому, що загачені кошти були виділеної на оснащення інклюзивно - ресурсних центрів, які позивачем використано на придбання 5 ноутбуків, які не передбачені примірним переліком обладнання для оснащення кабінетів інклюзивно - ресурсних центів.
Надаючи оцінку виявленому порушенню, суд зазначає наступне.
Так, механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами визначає Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затверджені постановою Кабінету міністрів України від 14.02.2017р. №88.
Відповідно до пункту 4 Порядку №88 (у редакції чинній на момент закупівлі), оснащення кабінетів інклюзивно-ресурсних центрів для надання психолого-педагогічних і корекційно -розвиткових послуг особам з особливими освітніми потребами (придбання методичного, навчального та програмного забезпечення, предметів, матеріалів і обладнання, у тому числі довгострокового користування) відповідно до вимог, затверджених МОН.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 23.04.2018р. №414 «Про затвердження Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку для осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти» (надалі - Типовий перелік), на виконання пункту 4 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 14 лютого 2017 року №88 (зі змінами), затверджено Типовий перелік спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем в липні та грудні 2019 року придбано обладнання для інклюзивно-ресурсних центрів відповідно до наказу МОН від 03.05.2018 року «Про затвердження Примірного переліку обладнання для оснащення ІРЦ», яке на переконання посадових осіб відповідача не передбачено Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 року № 88, чим порушено пункт 4 Порядку.
При цьому слід зазначити, що Інклюзивно-ресурсні центри працюють з дітьми з особливими освітніми потребами, в яких є ресурсні кімнати, обладнання для оснащення яких передбачено Типовим переліком №414. Як стверджує позивач, щоб опанувати навчальну програму для дітей з особливими освітніми потребами управління освіти придбало 5 ноутбуків для ІРЦ, які не передбачені Переліком №447.
Разом з тим, згідно підпункту 1.2. технічного обладнання пункту 1 «Меблі, технічне обладнання» частини дев'ятої «Обладнання для ресурсної кімнати» Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладів загальної середньої освіти передбачений ноутбук.
Суд погоджується з аргументами позивача стосовно того, що закупівля даного обладнання здійснена виходячи із того, що більшість програмних комплексів, програм для проведення занять та методик визначення інтелекту у осіб з особливими освітніми проблемами (LEITER-З, РЕР-3, WISC-IV) мають вимоги до інсталювання, що підтримує тільки ноутбук або персональний комп'ютер.
Суд звертає увагу і на те, що примірний перелік обладнання для оснащення кабінетів інклюзивно- ресурсних центрів - є рекомендацією до застосування. Також Постановою №88 не забороняється закупівля іншого обладнання для оснащення кабінетів інклюзивно-ресурсних центрів, що не передбачено Переліком.
Отже проаналізувавши наведе вище в сукупності, суд дійшов висновку, що закупівля ноутбуків відповідає меті та призначенню субвенції, а тому спірна вимога №1, яка продубльована у вимозі «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства» від 14.06.2023р. є протиправною та підлягає скасуванню.
4. Оцінюючи спірні правовідносини в частині позовних вимог щодо визнання протиправними вимог №2 та № 3 від 13.06.2023 року, продубльованих у пункті 11 вимоги «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства» від 14.06.2023р №132403-14/1562-2023, в якій вимагається повернути бюджетні кошти, отримані у вигляді субвенції і використанні не за цільовим призначенням, у сумі 67 290 грн., суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що згідно спірної вимоги «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства» вимагається, забезпечити усунення порушення щодо нецільового використання коштів субвенції у відповідності до пункту 5 Порядку повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання, затвердженого Порядком №1163 шляхом повернення до загального фонду державного бюджету використаної не за цільовим призначенням субвенції виділеної для придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку для закладів освіти, в загальній сумі 67 290,00 грн. з врахуванням Вимог №2 та №3 від 13.06.2023 року №132403-14/1537-2023.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту» особа з особливими освітніми потребами - особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту.
Заклади освіти зі спеціальними та інклюзивними групами і класами створюють умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей.
Згідно частини 1-3 статті 3 Закону України «Про освіту» зазначається, що кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров'я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стан, наявності судимості, а також інших обставин та ознак. Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно - технічної фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.
Частиною 6 статті 3 вищезазначеного закону зазначається, що держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, wo перешкоджають реалізації прав і задоволенню потреб таких осіб у сфері освіти. З матеріалів справи судом встановлено, що управління освіти придбано обладнання та засоби корекції для дітей з особливими освітніми потребами, які на переконання посадових осіб відповідача не передбачені у Типовому переліку №414, зокрема: ортопедичне крісло, тренажер, телевізори, стелажі напівпрозорі, набір фарб для ступеневого принтера.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до Типового переліку № 414 не передбачено крісло, однак в переліку є стільці для різних діагнозів.
Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що для учня Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №30 в якого проблеми з опорно-руховим апаратом було придбано ортопедичне крісло, яке за своїми характеристиками відповідає стільцю активності і є одним з його різновидів та відповідає вимогам спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку відповідно до наказу МОН №414. Дане крісло знаходиться на балансі школи, що також вбачається згідно характеристики, платіжного доручення, договору купівлі-продажу та накладної, що наявні в матеріалах справи.
Крім того, для ліцею №19, де наразі навчається 30 дітей з особливими освітніми потребами, було придбано 2 напівпрозорі стелажі, які як стверджує позивач за своїми характеристиками відповідають шафі комбінованого типу. Стелажі повноцінно функціонують у ресурсній кімнаті, для укомплектування матеріалів, які використовуються для корекційно-розвиткової роботи в закладі освіти, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжного доручення, договору купівлі-продажу, накладної. Дані стелажі знаходяться на балансі ліцею, що підтверджується листом від 23.06.2023.№06-03/392.
Також в Чернівецьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №37 придбано тренажер для проведення корекційних занять з лікувальної фізкультури для учня з порушенням опорно-рухового апарату, а саме: тренажер орбітрек, який на переконання позивача по опису відповідає дитячому педальному тренажеру для ЛФК, що має 2 педалі, 2 ручки, розмір тренажера співпадає, та досягається мета розвитку дітей з особливими освітніми потребами, що підтверджується матеріалами справи.
Як вбачається з листа ЗОШ №37 від 22.06.2023р. №01-12/298, тренажер використовується для проведення корекційних занять для учнів з порушенням опорно-рухового апарату, що власне і не спростовано відповідачем.
Окрім іншого судом встановлено, що в листопаді 2019 року, з коштів субвенції для ЗОШ №6 придбано розхідні матеріали «Набір фарб для ступеневого принтера» за допомогою яких здійснюється друк на принтері закупленому відповідно до Наказу №414 від 23.04.2018 року.
Також судом встановлено, що адміністрацією ЗДО № 18 та ЗДО № 48 команди супроводу та батьками прийнято рішення, придбати телевізори (з системою СМАРТ), а не комп'ютери, для дітей з особливими освітніми потребами, з метою надати можливість охопити переглядом навчально - пізнавального та корекційно - розвиткового відеоматеріалу всією групою дітей.
5. Відповідно до ч. 1 ст. 103-3 БК України субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами спрямовується на надання державної підтримки для здобуття освіти дітьми сліпими та із зниженим зором, глухими та із зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, з порушенням інтелектуального розвитку, із складними порушеннями розвитку (у тому числі з розладами аутичного спектра) у закладах та установах освіти відповідно до частини другої цієї статті.
За рахунок субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, згідно із пунктами 2, 3 частини другої статті 103-3 Бюджетного кодексу України, здійснюються видатки, зокрема на придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, що дають змогу опанувати навчальну програму, для осіб з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів дошкільної та загальної середньої освіти (крім закладів дошкільної освіти (ясел-садків) компенсуючого типу, будинків дитини, закладів дошкільної освіти (дитячих будинків) інтернатного типу, спеціальних шкіл, санаторних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів), закладів позашкільної, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти державної та комунальної власності. Типовий перелік спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти та оснащення кабінетів та/або ресурсних кімнат у відповідних закладах освіти та інклюзивно-ресурсних центрах для надання психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг особам з особливими освітніми потребами (придбання методичного, навчального та програмного забезпечення, предметів, матеріалів і обладнання, у тому числі довгострокового користування).
Як вже судом зазналось вище, механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами визначають Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами.
Згідно абз. 3 п. 4 значеного Порядку за рахунок субвенції здійснюється оплата таких видатків придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, що дають змогу опанувати навчальну програму, для осіб з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних класах (групах) закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти. На придбання таких засобів для осіб з особливими освітніми потребами, які зазначені в абзаці другому цього пункту, використовується не більш як 35 відсотків загального обсягу субвенції. За наявності у закладі декількох осіб з особливими освітніми потребами з однаковими порушеннями у разі потреби можлива закупівля спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку для спільного користування. Типовий перелік спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку для осіб з особливими освітніми потребами затверджується наказом МОН.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 23.04.2018 № 414 затверджено Типовий перелік спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів освіти (далі - Типовий перелік № 414).
Отже, потреба у спеціальних засобах корекції психофізичного розвитку, що дають опанувати навчальну програму особам з особливими освітніми програмами, які здобувають освіту в інклюзивних класах (групах) закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, надала право позивачеві відповідно до Порядку № 88 придбати засоби та обладнання для осіб із сенсорними порушеннями, з порушенням опорно-рухового апарату, з інтелектуальними порушеннями, в тому числі з розладами аутистичного спектра, що незазначені у Типовому переліку № 414.
Системний аналіз наведеного вище в контексті встановлених обставин в справі дає підстави дійти висновку про протиправність спірних вимог щодо невідповідності використання бюджетних коштів.
6. За правилами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов'язковою умовою визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб'єкта владних повноважень.
Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
При цьому, порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність порушення прав та охоронюваних законом інтересів діями, бездіяльністю чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
7. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи спірні вимоги діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, без дотриманням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а отже і відсутні підстави для визнання протиправними та скасування зазначених вимог.
Частиною 2 статті 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не в повній мірі довів правомірність своїх дій у спірних правовідносинах.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
8. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з підстав наведених вище.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
2. Відтак, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 2684,00 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов Управління освіти Чернівецької міської ради до Управління Західного Офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області - задовольнити повністю.
2.Визнати протиправними та скасувати вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області №1, №2, №3 від 13.06.2023р. які продубльовані у вимозі від 14.06.2023р. щодо повернення до відповідного бюджету використаної управлінням освіти Чернівецької міської ради не за цільовим призначенням суми субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами».
3 Стягнути на користь Управління освіти Чернівецької міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Управління Західного Офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області судовий збір в сумі 2684,00 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Управління освіти Чернівецької міської ради (вул. Героїв Майдану, 176, м. Чернівці, 58029, код РНОКПП: 02147345).
Відповідач - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області (вул. Котляревського Івана, 1, м. Чернівці, 58010, код ЄДРПОУ: 40913650).
Суддя О.В. Боднарюк