Справа № 560/17649/23
іменем України
28 листопада 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не проведення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 16.12.2020;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 16.12.2020, починаючи з 29.01.2020 по день фактичної виплати індексації - 28.02.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач встановив та виплачував грошове забезпечення в період з 29.01.2020 до 16.12.2020 у значно меншому розмірі.
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.12.2022 у справі №560/10250/22 перераховано та 28.02.2023 військовою частиною НОМЕР_1 було перераховано донараховану частину грошового забезпечення.
Вказує, що така тривала невиплата грошового забезпечення сталася через вину роботодавця - військової частини НОМЕР_1 , а тому позивач має право на компенсацію, передбачену Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
Ухвалою суду від 06.10.2023 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Військовою частиною НОМЕР_1 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначались шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а не нараховувалась з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, через що виник спір, який вирішувався в судовому порядку.
Тобто, відсутні підстави для виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення відповідно до Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 .
Суд встановив такі обставини справи.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 16.12.2020 №289 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 16.12.2020.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.12.2022 по справі №560/10250/22 визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 16.12.2020, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 по 16.12.2020, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, з врахуванням проведених виплат.
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.12.2022 по справі №560/10250/22 військовою частиною НОМЕР_1 28.02.2023 виплачено позивачеві кошти в сумі 149322,08 грн.
У подальшому позивач звернувся до відповідача із зверненням, у якому просив нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати частини грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 16.12.2020, починаючи з 29.01.2020 по день фактичної його виплати - 28.02.2023.
Відповідач листом від 27.06.2023 відмовив у виплаті компенсації втрати частини доходів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Стаття 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Як зазначено судом вище, під “належними звільненому працівникові сумами” необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, грошове забезпечення, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17.
Враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум грошового забезпечення, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Згідно ст.7 Закону №2050-III відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, визнавши протиправною відмову у цьому.
Водночас, згідно вимог ст.2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Тобто, лише у разі затримки на один і більше календарний місяць виплата уже нарахованих доходів обчислюються компенсаційні суми в розумінні Закону №2050-III.
Тому право на нарахування та виплату компенсації виникло у позивача із 01.03.2020 (після затримки на один місяць виплати грошового забезпечення за січень 2020 року), а не з 29.01.2020, як помилково вказує позивач.
Викладене свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 16.12.2020.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 16.12.2020, починаючи з 01.03.2020 по день фактичної виплати - 28.02.2023.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 28 листопада 2023 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - 08280683)
Головуючий суддя Д.А. Божук