Справа № 560/15401/23
іменем України
28 листопада 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.07.2023 № 220650005339, зобов'язати зарахувати до стажу періоди роботи з 10.06.1981 по 20.09.1984, з 11.08.1986 по 16.12.1997, з 16.12.1997 по 18.12.2000, призначити пенсію за віком.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що набув право на призначення пенсії за віком, у зв'язку з чим звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідач листом повідомив про відмову у призначенні пенсії на підставі рішення, прийнятого головним управлінням Пенсійного фонду України у в Дніпропетровській області.
У відзиві головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що страховий стаж позивача становить 14 років 4 місяців 4 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком згідно з Законом №-1058-ІV. Вважає, що у діях органів Пенсійного фонду України не вбачається ознак будь-якої неправомірності.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відзиві також просить відмовити у позові.
У поданих на відзиви відповідях позивач не погоджується з доводами відповідачів.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 26.06.2023 звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №220650005339 від 03.07.2023 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з недосягненням віку, передбаченого ч.2 ст. 26 Закону № 1058-IV, а також у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, про що позивача повідомлено листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.07.2023 №2200-0208-8/60989.
До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховані періоди:
- з 10.06.1981 по 20.09.1984, оскільки відсутня назва підприємства при працевлаштуванні;
- робота в колгоспі згідно з архівною довідкою №1323 від 12.10.2020, оскільки зазначено скорочений варіант ПІБ ( ОСОБА_1 )
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.
У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 26 Закону №1058-IV встановлені умови призначення пенсії за віком. За загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного стажу, визначеного у статті 26 Закону № 1058-IV, який для періоду звернення з 1 січня по 31 грудня 2023 становить не менше 30 років.
Відповідно до ч. 2 статті 26 Закону № 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Судом встановлено, що на день звернення із заявою про призначення пенсії позивач досяг віку 62 роки 08 місяців 26 днів.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі, також - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з приписів Порядку №637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.
Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58) заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції № 58, у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.
З вищенаведених положень вбачається, що працівник не бере особистої участі у процесі заповнення трудової книжки, відтак не несе відповідальності за правильність її заповнення, позаяк записи у трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства. Більше того, недоліки заповнення трудової книжки, навіть якщо вони мають місце, не є підставою вважати відсутніми чи недоведеними відповідні періоди трудового стажу. Трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, тому працівник не може зазнавати негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки іншими особами. Неповнота записів за наявності належним чином оформленої трудової книжки не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а звернув увагу на те, що певні недоліки заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 у період з 10.06.1981 по 20.09.1984 працював водієм у колгоспі. Записи про роботу у цей період ( як про прийняття на роботу, так і про звільнення) у трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та з відповідністю дат, завірені підписами та печаткою роботодавця.
З огляду на це, трудовою книжкою позивача підтверджений вказаний період роботи водієм, чого відповідач належними доказами не спростував. Доказів того, що у спірний період позивач не працював, або працював у іншому місці відповідачем не надано, відтак цей період належить зарахувати.
Що стосується періодів роботи позивача в колгоспі згідно з архівною довідкою №1323 від 12.10.2020, відповідачі зазначають, що ці періоди не зараховано, оскільки у довідці зазначено скорочений варіант прізвища, імені та по батькові (ПІБ).
На час вчинення вказаних записів про роботу позивача була чинною постанова Держкомтруда СРСР від 20.06.1974 №162, затверджена Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, згідно з п. 1.1 якої трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців. Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників. Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Серед записів трудової книжки позивача встановлені наступні:
- запис №6 (з 11.08.1986 прийнятий на роботу в колгосп "За комунізм");
- запис № 8 (16.12.1997 звільнений з роботи у зв'язку з розподілом товариства на два господарства);
- запис №10 ( 01.01.1988 прийнятий на роботу в СВХ "Надія");
- запис №11 (18.12.2000звільнений з роботи згідно з поданою заявою.)
Судом встановлено, що записи про роботу позивача у спірні періоди виконані без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та з відповідністю дат, завірені підписами та печатками роботодавців.
Відповідач стверджує, що періоди з 21.08.1992 по 16.12.1997 та з 01.01.1998 по 18.12.2000 зараховані до страхового стажу ОСОБА_1 .
Водночас, з наявного у справі алгоритму розрахунку форми РС-право наведене відповідачем не доводиться, а у рішенні конкретний період не вказаний, відтак суд досліджує належність для зарахування всього періоду під час роботи позивача в колгоспі.
Трудовою книжкою позивача підтверджений вказаний період роботи. Крім того, у трудовій книжці наявні записи про встановлений мінімум трудової участі у громадському господарстві та фактично відпрацьовані вихододні. Належних доказів визнання недостовірними чи недійсними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачами суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги при вирішенні питання призначення пенсії.
Крім цього, неповнота зазначення імені, прізвища та по батькові особи ("ПІБ") в архівній довідці №1323 від 12.10.2020 за наявності належним чином оформленої трудової книжки та повноти записів у ній, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Вік позивача станом на момент звернення до відповідача 62 роки 08 місяців 26 днів, відтак станом на момент звернення позивач ще не досяг 63 річного віку. З огляду на це, суд не має підстав для зобов'язання Головного управління здійснити призначення пенсії з дати його звернення.
Водночас, на час розгляду справи позивачу виповнилось 63 роки ( 30.09.2023), тому суд вважає необхідним зобов'язати відповідача повторно розглянути питання призначення позивачу пенсії з урахуванням висновків суду про зарахування йому стажу.
Оскільки відповідачі не довели правомірність спірного рішення і доводи позивача належними доказами не спростували, позовні вимоги слід задоволити частково.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №220650005339 від 03.07.2023.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 10.06.1981 по 20.09.1984, з 11.08.1986 по 16.12.1997, з 01.01.1998 по 18.12.2000, провести перерахунок всього стажу, включаючи зарахований за цим рішенням, вирішити питання призначення та виплати пенсії за віком з 01.10.2023.
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 28 листопада 2023 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49094 , код ЄДРПОУ - 21910427)
Головуючий суддя І.С. Козачок