Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
28 листопада 2023 року № 520/25260/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- стягнути з Головного управління Національної поліції України в Харківській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за шість місяців у розмірі 72 203,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Наказом ГУНП в Харківській області від 28.12.2021 № 887 о/с «По особовому складу» позивач з 31.12.2021 звільнений зі служби в поліції згідно з п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням, з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку з 01.01.2021 по 31.12.2021 у кількості 30 діб. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 по справі № 520/2244/22 відповідач 11.08.2023 виплатив йому грошову компенсацію за невикористані щорічні чергові оплачувані відпустки за 2018, 2019, 2020 роки в кількості 75 календарних днів та інші виплати у сумі 38039,44 грн, що підтверджується копією виписки з банківського рахунку позивача від 11.08.2023. Позивач зазначає, що має право на отримання середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 26.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження у цій справі, надано відповідачу строк на надання відзиву на адміністративний позов. Ухвала суду та позовна заява з додатками доставлені на електронну адресу відповідача, що підтверджується звітом про доставку електронного листа.
Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та направив до суду відзив на адміністративний позов, в якому в обґрунтування заперечень зазначив, що для приблизної оцінки розміру майнових втрат працівника, пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні, які розумно можна було б передбачити, на підставі даних Національного банку України про середньозважені ставки за кредитами в річному обчисленні за відповідні роки, можна розрахувати розмір сум, які працівник, недоотримавши належні йому кошти від роботодавця, міг би сплатити як відсотки, взявши кредит з метою забезпечення рівня свого життя.
З аналізу даних, розміщених на офіційному сайті Національного банку України, встановлено, що на дату остаточного розрахунку з позивачем розмір облікової ставки НБУ становив - 22% річних. Враховуючи суму недоотриманих коштів у розмірі 38039,44 грн, 22% від цієї суми становитиме 8368,68 грн, тобто 22,92 грн за день затримки розрахунку (8 368,68 грн/365). Враховуючи, що період затримки виплати цієї суми становив 180 днів, приблизний середній заробіток за затримку виплати цієї суми при звільненні становитиме 4 125,60 грн (22,92 грн * 180), який відповідач вважає обґрунтованим.
Ухвалою суду від 17.10.2023 продовжено відповідачу строк на подання доказів до відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 на 15 днів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Ця справа розглядається в порядку, визначеному ст. 262 КАС України, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
У період з 22 червня 2018 року по 31 грудня 2021 року ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України.
Наказом ГУНП в Харківській області від 28.12.2021 № 887 о/с оперуповноваженого сектору кримінальної поліції № 1 Богодухівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 31.12.2021, з виплатою компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2021 до 31.12.2021 у кількості 30 діб.
При проведені розрахунків з позивачем станом на день виключення позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення відповідач не провів з ним розрахунку у повному обсязі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 у справі № 520/2244/22 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 12.03.2020 до 31.12.2021 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області здійснити повне нарахування позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення за виконання службових обов'язків в умовах дії карантину, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, за період з 12.03.2020 до 31.12.2021 з урахуванням фактичної кількості відпрацьованих у вказаний період днів/діб/змін і нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення та виплатити різницю між отриманою сумою та сумою. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку, починаючи з 31.12.2021 року та до 27.01.2022 року у розмірі 11700 грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Національної поліції в Харківській області - задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 по справі №520/2244/22 скасовано: - в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані в 2018, 2019, 2020 роках оплачувані основні відпустки в кількості 90 календарних днів; - в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання ГУНП України в Харківській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані в 2018, 2019, 2020 роках оплачувані основні відпустки в кількості 90 календарних днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції; - в частині розміру 11700 грн. стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Прийнято в цій частині постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Харківській області задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані щорічні чергові оплачувані відпустки за 2018, 2019, 2020 роки в кількості 75 календарних днів.
Зобов'язано ГУНП України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані щорічні чергові оплачувані відпустки за 2018, 2019, 2020 роки в кількості 75 календарних днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції.
Встановлено розмір у сумі 10429,38 грн., який підлягає стягненню з ГУНП в Харківській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 31.12.2021 року до 27.01.2022 року.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 по справі № 520/2244/22 залишено без змін.
На виконання вказаного рішення суду відповідач здійснив остаточний розрахунок з позивачем 11.08.2023, що підтверджується випискою по картці позивача від 11.08.2023.
Позивач наголошує, що остаточний розрахунок з ним проведено 11.08.2023, проте відповідачем не виплачено середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за шість місяців у розмірі 72 203,40 грн.
До матеріалів справи позивачем надано виписку банку, з якої вбачається, що днем надходження на рахунок позивача нарахованих за рішенням суду у справі № 520/2244/22 сум є 11.08.2023.
Таким чином, повний розрахунок при звільнені був проведений відповідачем 11.08.2023.
Водночас Головне управління Національної поліції в Харківській області не нарахувало та не виплатило позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за спірний період по час повного розрахунку, що відповідачем не заперечується.
Зазначену бездіяльність позивач вважає протиправною.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Питання виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України визначене Законом України «Про Національну поліцію»
Цей Закон визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до приписів ст. 94 вказаного Закону поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановами Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» та від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», які є спеціальними у спірних правовідносинах щодо позивача, не врегульовано питання щодо порядку виплати грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні. Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених Наказом МВС України 06.04.2016 № 260, які є спеціальними у спірних правовідносинах, також спірне питання не врегульовано.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 №8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.
Таким чином, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.
Слід зауважити, що непоширення норм КЗпП України на поліцейських стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці.
Питання ж відповідальності за затримку розрахунку при звільненні поліцейських (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів, право на яке особа набула під час проходження служби, які не є складовими грошового забезпечення) не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення.
В той же час такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України.
Так, ч. 1 ст. 47 КЗпП України (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин) передбачено, що роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Відтак, враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює грошове забезпечення військовослужбовців, не врегульовано питання відповідальності роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, суд вважає наявними підстави для застосування до спірних правовідносин приписів статей 116 та 117 КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникають під час звільнення зі служби у Національній поліції України.
Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 30.01.2019 у справі № 805/4523/16-а, від 10.05.2019 у справі №805/416/16-а, від 31.10.2019 у справі №2340/4192/18 та від 20.05.2020 у справі № 816/1640/17.
З матеріалів справи встановлено, що позивача виключено із списків особового складу 01.01.2022.
11.08.2023 на виконання рішення суду відповідачем було перерахована та виплачена позивачу недоплачена частина грошового забезпечення в сумі 38039,44 грн.
Таким чином, датою остаточного розрахунку є 11.08.2023.
При цьому, дата фактичної виплати не включається у строк затримки розрахунку.
Отже, оскільки відповідачем не проведено з позивачем під час його звільнення остаточного розрахунку, зокрема, не виплачено частину грошового забезпечення в розмірі 38039,44 грн, протиправність чого встановлена судовими рішеннями у справі №520/18445/21, позивач має право на отримання грошової компенсації за весь час затримки розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Щодо розміру стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц вказує, що для приблизної оцінки розміру майнових втрат працівника, пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні, які розумно можна було б передбачити, на підставі даних Національного банку України про середньозважені ставки за кредитами в річному обчисленні за відповідні роки можна розрахувати розмір сум, які працівник, недоотримавши належні йому кошти від роботодавця, міг би сплатити як відсотки, взявши кредит з метою забезпечення рівня свого життя.
З аналізу даних, розміщених на офіційному сайті Національного банку України, судом встановлено, що на дату остаточного розрахунку з позивачем розмір облікової ставки НБУ становив 22% річних.
Враховуючи суму недоотриманих коштів 38 039, 44 грн, 22% від цієї суми становить 8368,68 грн, тобто 22,92 грн за один день затримки розрахунку (8368,68 грн / 365). Враховуючи, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні має визначатися в межах 6 місяців (180 днів), позивачу мало бути нараховано та виплачено 4125,6 грн (22, 92 грн * 180).
З огляду на викладене, а також очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 4125,60 грн.
Одночасно з цим, суд не вирішує питання щодо утримання з цієї суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів, оскільки справляння і сплата податків у даному випадку є обов'язком роботодавця, а не суду (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2018 у справі №805/1008/16-а).
Суд вважає, що з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц, враховуючи принцип розумності, справедливості та пропорційності, виплата на користь позивача середнього грошового забезпечення в сумі 4125,60 грн буде достатньою компенсацію майнових втрат, які він поніс через несвоєчасний розрахунок при звільненні, та не призведе до надмірного фінансового тягаря для відповідача.
Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч. 3 ст. 139 КА України пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Сума заявленого позову з урахуванням уточнень складає 72203,40 грн, розмір задоволених вимог - 4125,60 грн. Відтак, розмір судового збору, що підлягає стягненню на користь позивача, складає 49,04 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) - задовольнити частково.
Стягнути з Головного управління Національної поліції України в Харківській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 4125,60 грн (чотири тисячі сто двадцять п'ять гривень 60 копійок).
В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 49,04 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 28 листопада 2023 року.
Суддя Білова О.В.