Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
28 листопада 2023 р. справа № 520/26146/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Харківській області від 16.08.2023 №695 про застосування до сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні пп. 8 п. 3 ст. 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", п. 2 ч. 1 ст. 18 та ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію";
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Харківській області від 23.08.2023 №380 о/с про звільнення з 23.08.2023 сержанта поліції ОСОБА_1 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;
- поновити сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області з 24.08.2023;
- зобов'язати ГКНП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 в адміністративній справі відкрито спрощене провадження за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п. 1 та п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу начальника ГУНП в Харківській області від 16.08.2023 №695 до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні пп. 8 п. 3 ст. 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", п. 2 ч. 1 ст. 18 та ч. 1 ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію". Наказом начальника ГУНП в Харківській області від 23.08.2023 №380 о/с, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 звільнено зі служби. Позивач вважає вказані накази винесені протиправно, оскільки в порушення Дисциплінарного статуту його не було викликано для надання пояснень. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Представник відповідача надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вони є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що службовим розслідуванням встановлено, що у ході проведення службового розслідування встановлено, що 02.07.2023 та 03.07.2023 сержант поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин, тобто вчинив прогул, а також порушив Присягу працівника поліції в частині сумлінності виконання своїх службових обов'язків, відповідно до п.п. 8 п. 3 ст. 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині невиконання своїх службових обов'язків, тим самим, вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України. Відповідач зазначає, що наслідки проступку позивача є явними та очевидними, а тому, ГУНП у спірних правовідносинах діяло виключно на реалізацію висновку Дисциплінарної комісії у відповідності до діючого законодавства.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області.
Наказом начальника Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області від 03.07.2023 №91 «Про призначення та проведення службового розслідування» на підставі рапортів начальника ВРПП Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції Гуркаленка А.М. від 02.07.2023 та заступника начальника ВРПП Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Сіренко К.С. від 03.07.2023, призначено службове розслідування за фактом відсутності ОСОБА_1 02.07.2023 та 03.07.2023 на службі без поважних причин.
Наказом начальника Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області від 19.07.2023 №92 було продовжено на 15 діб строк проведення службового розслідування, призначеного наказом Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області від 03.07.2023 №91.
В ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що відповідно до інформації, зазначеної в рапортах начальника ВРПП Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції Гуркаленка А.М. та заступника начальника ВРПП Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Сіренко К.С. , поліцейський ВРПП Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області сержант поліції ОСОБА_1 02.07.2023 та 03.07.2023 був відсутній на службі без поважних причин.
Згідно відповіді Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» сержант поліції ОСОБА_1 02-03 липня 2023 року до ДУ ТМО за медичною допомогою не звертався.
Дисциплінарною комісією були проаналізовані акти про відсутність на службі та невиконання своїх службових обов'язків сержантом поліції ОСОБА_1 від 02.07.2023 та від 03.07.2023, складені начальником Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області полковником поліції Кирилом Щербинським, заступником начальника Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області підполковником поліції Ігорем Лаптєвим та начальником СКЗ Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області майором поліції Вікторією Зубковою , з яких вбачається, що останні засвідчили безпідставну відсутність вказаного поліцейського на службі та невиконання ним своїх службових обов'язків 02.07.2023 та 03.07.2023.
Результати проведеного службового розслідування оформлені висновком Дисциплінарної комісії від 02.08.2023, яка ухвалила за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у невиході на службі без поважних причин клопотати перед керівництвом ГУНП в Харківській області щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1
16.08.2023 ГУНП в Харківській області видано наказ №695, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУНП в Харківській області від 23.08.2023 №380 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 23.08.2023, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Вважаючи вказані накази відповідача про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби протиправними та необґрунтованими, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Обґрунтовуючи позовні вимоги в даній справі, позивач вказує на те, що він мав ускладнення здоров'я, звернувся до лікаря з приводу загострення хронічної язви шлунку, що супроводжувалося різкими болями, та 02.07.2023 і 03.07.2023 перебував на стаціонарному лікуванні.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч. 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію").
Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), встановлено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно із ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Частиною 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно із ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина 6 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту, Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).
Розділом V Порядку №893 встановлено порядок проведення службового розслідування дисциплінарною комісією.
Так, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до розділу VII Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Абзацом 2 пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила №1179) встановлено, що ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно із пунктом 1 Розділу II Правил №1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Згідно із ч. 9 ст. 15 Дисциплінарного статуту, уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Дисциплінарного статуту, у разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт (ч. 3 ст. 27 Дисциплінарного статуту).
На підтвердження виконання вимог ст. 27 Дисциплінарного статуту, відповідачем надано суду копію листа начальника Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області від 27.10.2023 №9690/119-85/01/13-2023, в якому зазначено, що в ході проведення службового розслідування працівниками сектору кадрового забезпечення Куп'янського РВП ОСОБА_1 були зроблені дзвінки на мобільний телефон НОМЕР_2 , яким він користувався в період проходження служби в Куп'янському РВП та було надіслано смс-повідомлення за допомогою месенджера «WhatsApp» на номер НОМЕР_2 про необхідність прибуття до Куп'янського РВП для надання пояснень щодо не виходу на службу, однак ОСОБА_6 на дзвінки не відповідав та для надання пояснень до Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області не прибув. Крім того, ОСОБА_1 шляхом надсилання смс-повідомлення за допомогою месенджера «WhatsApp» на номер НОМЕР_2 було повідомлено про, те що наказом ГУНП в Харківській області від 12.07.2023 №304 о/с його відсторонено від посади. Інших доказів суду не надано.
У свою чергу, позивач факт його повідомлення про проведення службового розслідування, а також пропозицію до нього щодо надання пояснень заперечує, у позовній заяві зазначає, що жодних повідомлень про необхідність прибуття для надання пояснень в межах службового розслідування у месенджері «WhatsApp» не отримував.
Надаючи оцінку встановленим під час судового розгляду справи обставинам, поясненням позивача, суд зазначає, що відповідно до процитованих вище норм Дисциплінарного статуту Національної поліції (ч. 2 ст. 27 Дисциплінарного статуту), у разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації. Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення. Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт (ч. 3 ст. 27 Дисциплінарного статуту).
За змістом вказаної норми акт має фіксувати обставину того, що поліцейському було надіслано повідомлення про виклик для надання пояснень на визначений канал зв'язку, а також обставину того, що він, будучи повідомлений про виклик, не прибув для надання пояснень.
Натомість, до суду не наданий відповідний акт, який би фіксував обставину того, що ОСОБА_1 було надіслано повідомлення про виклик для надання пояснень на визначений канал зв'язку, а також обставину того, що він, будучи повідомлений про виклик, не прибув для надання пояснень.
Таким чином, наведені відповідачем докази є суперечливими та згідно них неможливо встановити належне повідомлення позивача про проведення службового розслідування, а також забезпечення його права надавати пояснення, докази на обґрунтування своїх доводів та заперечень. Таким чином, в сукупності з іншими зібраними доказами суд погоджується з доводами позовної заяви про те, що позивачу не було повідомлено про проведення щодо нього службового розслідування, а також не було запропоновано належним чином надати пояснення стосовно дисциплінарного проступку.
Відтак, враховуючи, що до суду не надано доказів належного повідомлення позивача про розпочате відносно нього службове розслідування та необхідність прибуття до ГУНП в Харківській області для надання пояснень, суд дійшов висновку, що дисциплінарна комісія у цьому конкретному випадку не здійснила всебічного, повного та об'єктивного дослідження та встановлення обставин діяння позивача як поліцейського, що свідчить про однобічність висновків службового розслідування та незаконність оскаржуваних наказів, а тому вони підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції України в Харківській області №695 від 16.08.2023 про застосування до поліцейського відділу реагування патрульної поліції Куп'янського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Харківської області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді його звільнення зі служби в поліції.
Зазначений вище наказ було реалізовано шляхом видання наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №380 о/с від 23.08.2023, яким вирішено звільнити поліцейського відділу реагування патрульної поліції Куп'янського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Харківської області сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з 23.08.2023, отже вказаний наказ також є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи, що оскаржувані накази про звільнення підлягають скасуванню, а також те, що останнім робочим днем позивача було 23.08.2023, позовна вимога про поновлення позивача на посаді підлягає задоволенню шляхом поновлення на службі в Національній поліції України сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Куп'янського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Харківської області з 24.08.2023.
Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Виплата грошового забезпечення поліцейських регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988).
Пунктом 2 Постанови №988 визначено, що виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Пунктом 9 розділу І цього ж Порядку встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Зі змісту Порядку №260, який є спеціальним для вирішення даних спірних правовідносин та діяв на час звільнення позивача, вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
У свою чергу п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Таким чином, при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача, правильним є обчислення календарних днів для обрахунку грошового забезпечення.
Враховуючи дату звільнення позивача зі служби та прийняття судом рішення про поновлення на посаді, кількість днів вимушеного прогулу складає 525 днів.
Згідно довідки про доходи №772, виданої ГУНП в Харківській області, середньоденне грошове забезпечення позивача складає 634,58 грн. Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача складає 61 554,26 грн. (97 днів х 634,58 грн).
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправними дій та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області №695 від 16.08.2023 про застосування до поліцейського відділу реагування патрульної поліції Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківської області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді його звільнення зі служби в поліції
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області №380 о/с від 23.08.2023, яким вирішено звільнити поліцейського відділу реагування патрульної поліції Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківської області сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з 23.08.2023.
Поновити на службі в Національній поліції України сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківської області з 24.08.2023.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24.08.2023 по 28.11.2023 у розмірі 61 554,26 (шістдесят одна тисяча п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 26 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.