Справа № 500/6587/23
28 листопада 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника - адвоката Сивака Тараса Миколайовича звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі ГУ ПФУ в Тернопільській області), в якому з урахуванням нової редакції позовної заяви (а.с.22-23) просить:
визнати відмову ГУ ПФУ в Тернопільській області від 07.09.2023 ОСОБА_1 щодо врахування при обчисленні страхового стажу періодів роботи з 03.10.1989 по 30.12.1995 протиправною;
зобов'язати ГУ ПФУ в Тернопільській області при обчисленні страхового стажу згідно записів копії дубліката трудової книжки серії НОМЕР_1 врахувати період роботи з 03.10.1989 по 30.12.1995.
Позовні вимоги обґрунтувані тим, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Звернувся до ГУ ПФУ в Тернопільській області з заявою щодо обчислення страхового стажу та перерахунок розміру пенсії. Листом від 07.09.2023 відповідач відмовив у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 03.10.1989 по 30.12.1995, оскільки у записі про звільнення №6 копії дубліката трудової книжки ОСОБА_1 відсутнє прізвище директора.
Позивач зазначає, що недоліки записів у трудовій книжці не можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. З наведених підстав просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
19.11.2023 до суду надійшов відзив, представник відповідача позов не визнає з посиланням на те, що основним документом про страховий стаж є трудова книжка, записи якої мають відповідати вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі Інструкція № 58). Запис №6 копії дубліката трудової книжки позивача про роботу у період з 03.10.1989 по 30.12.1995 не відповідає вимогам Інструкції № 58, а саме у записі про звільнення відсутнє прізвище керівника. Відтак вважає правомірною відмову ОСОБА_1 у зарахуванні спірного періоду до страхового стажу. Просить у позові відмовити (а.с.28-30).
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та з 31.03.2017 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.14).
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Тернопільській області із заявою про зарахування окремого періоду роботи до страхового стажу.
Листом ГУ ПФУ в Тернопільській області від 07.09.2023 №8068-8232/Щ-02/8-1900/23 позивача повідомлено, що при обчисленні страхового стажу не враховано періоду роботи з 03.10.1989 по 30.12.1995, оскільки в копії дубліката трудової книжки серії НОМЕР_1 у записі №6 про звільнення з роботи відсутнє прізвище керівника. Запис зроблений не у відповідності до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Для підтвердження такого періоду необхідно надати підтверджуючі документи відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637) (а.с.14).
Позивач не погоджується з такою відмовою суб'єкта владних повноважень, вважає її такою, що порушує його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду із цим позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує такі норми матеріального права.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон №1058-ІV).
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону N 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 Порядку №637 визначено основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру, а також додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Судом досліджено копію дубліката трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .
Розділ “Відомості про роботу” трудової книжки позивача стосовно спірного періоду містить такі записи: Науково-технічний кооператив «Будпроект»,
запис №5, 03.10.1989, зарахований співробітником НТК «Будпроект» з оплатою по договору, підстава: наказ №13 від 03.10.1989;
запис №6, 30.12.1995, звільнений за власним бажання, підстава: наказ №12 від 30.12.1995.
Запис про звільнення засвідчений підписом директора та скріплений печаткою Кооперативу «Будпроект». При цьому зазначено лише посаду особи, без зазначення прізвища особи, яка засвідчила запис про звільнення з роботи (а.с.6-8).
Вказаний недолік заповнення трудової книжки позивача став підставою для незарахування відповідачем спірного періоду до страхового стажу ОСОБА_1 з огляду на невідповідність такого запису вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Надаючи оцінку таким обставинам, суд зазначає, що Порядок ведення трудових книжок на момент внесення спірного запису до трудової книжки позивача було врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України.
Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується “05.01.1993”.
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно з пунктом 2.6 Інструкції № 58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження (пункти 2.8, 2.9 Інструкції № 58).
Пунктом 4.1 цієї ж Інструкції визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Як встановлено судом та вказано вище, в записі про звільнення з роботи позивача (запис №6) не вказано прізвища директора, який проставив підпис після запису про звільнення.
Водночас суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах. Працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо заповнення такої.
Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від постанові від 21.02.2018 (справа №687/975/17), від 23.04.2019 (справа №593/1452/16-а), від 30.09.2021 (справа №300/860/17), висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Також судом встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Кооператив «Будпроект» перебуває з 10.02.2012 у стані припинення юридичної особи на підставі судового рішення (а.с.46). Отже, можливість надати інші документи для підтвердження наявного трудового стажу в спірний період у позивача відсутня з незалежних від нього причин.
Суд зазначає, що у трудовій книжці позивача у відомостях про роботу наявні відповідні записи про прийняття його на роботу та звільнення з роботи, з проставленням підстав їх внесення до трудової книжки.
Водночас виявлений територіальним органом Пенсійного фонду України недолік у заповненні записів трудової книжки ОСОБА_1 , за правильність внесення яких працівник не відповідає, при дотриманні усіх вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу (прийняття на роботу, звільнення з роботи тощо), не є підставою для не зарахування спірного періоду до страхового стажу. Таким чином, відповідач протиправно не зарахував спірний період до страхового стажу позивача.
З огляду на вказане суд дійшов висновку про протиправність дій ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо відмови зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи з 03.10.1989 по 30.12.1995 у Науково-технічному кооперативі «Будпроект» з підстав, викладених у листі від 07.09.2023 №8068-8232/Щ-02/8-1900/23.
Оскільки вказані дії органу Пенсійного фонду є протиправними, наявні достатні обґрунтовані підстави для зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу спірний період роботи з 03.10.1989 по 30.12.1995 у Науково-технічному кооперативі «Будпроект».
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1073,60 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 12.10.2023 (а.с.3).
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 03.10.1989 по 30.12.1995 у Науково-технічному кооперативі «Будпроект» з підстав, викладених у листі від 07.09.2023 №8068-8232/Щ-02/8-1900/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 03.10.1989 по 30.12.1995 у Науково-технічному кооперативі «Будпроект».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три грн 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).
Повний текст рішення складений та підписаний 28 листопада 2023 року.
Суддя Чепенюк О.В.