про залишення позовної заяви без руху
28 листопада 2023 року м. Рівне№460/15850/23
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Щербаков В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненської області (далі - відповідач №1), Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі - відповідач №2), у якому просить суд:
- визнати протиправним та нечинним рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 26 січня 2023 року № 1 в частині не підтвердження періоду пільгової роботи за Списком № 1 ОСОБА_1 в Дочірньому підприємстві «Західно-Українське монтажне управління» відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» з 11.05.2008 року по 30.05.2008 року, з 01.11.2008 року по 01.11.2010 року;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 13.02.2023 року № 172050004393 «Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 »;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1 період його роботи в Дочірньому підприємстві «Західно-Українське монтажне управління» Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» з 11.05.2008 року по 30.05.2008 року, з 01.11.2008 р. по 01 листопада 2010 року, призначити та виплачувати пенсію з урахуванням зазначеного страхового стажу з 03 січня 2023 року.
Ухвалою суду від 10.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , та позов має бути залишений без руху, з огляду на таке.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до відповідача №1 із завою про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
26.01.2023 рішенням про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, Головне управління ПФУ в Рівненській області підтвердило періоди пільгової роботи позивача за Списком №1, за винятком періоду пільгової роботи в Дочірньому підприємстві «Західно-Українське монтажне управління» Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» з 11.05.2008 року по 30.05.2008 року, з 01.11.2008 року по 01.11.2010 року.
07.02.2023 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
13.02.2023 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №172050004393 відмовлено позивачу у призначенні пенсії відповідно до норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач представник позивача - авдоакта Крестинська Людмила Аполлінаріївна серед іншого, просить суд скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 13.02.2023 року №172050004393 «Про пенсійне забезпечення ОСОБА_1 ».
Суд повторно зауважує, що оскаржуваним рішенням відмовлено позивачу у призначенні пенсії відповідно до норм статті 55 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Натомість, в супереч вимогам п.4-5 ч.4 ст.160 КАС України представник позивача не зазначила виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги в частині протиправності вищезазначеного рішення, а також доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, відповідно до змісту позовної заяви вбачається, що представник позивача вказує на наявність у позивача права на призначення пенсії відповідно до норм ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
Однак, відповідно до позовних вимог представник позивача просить призначити позивачу та виплачувати пенсію з урахуванням страхового стажу в Дочірньому підприємстві «Західно-Українське монтажне управління» Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» з 11.05.2008 року по 30.05.2008 року, з 01.11.2008 року по 01 листопада 2010 року з 03 січня 2023 року.
Вищезазначена прохальна частина зобов'язального характеру не містить норми закону відповідно до якого, позивач вважає порушеним своє право на призначення пенсії та за захистом якого він звернувся до суду.
Враховуючи викладене, на переконання суду, прохальна частина позовної заяви сформульована не точно, що унеможливлює визначити зміст позовних вимог.
За результатом аналізу поданої позовної заяви суд роз'яснює позивачу та його представнику, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме - звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
При цьому, обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не можуть бути лише самі по собі посилання позивача та його представника на неправомірність дій відповідачів по відношенню до позивача без зазначення у чому виявилась їх дія чи то вплив на права, свободи чи інтереси позивача. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій (бездіяльності) відповідача ці відносини стали спірними. В свою чергу, від характеру спірних правовідносин залежить правова кваліфікація спору.
Виділення змісту позову має важливе практичне значення, оскільки дозволяє встановити межі дослідження обставин справи під час судового розгляду і ухвалити конкретне, повне і доступне рішення, що є підставою для ефективного та швидкого відновлення порушеного права.
Суд звертає увагу на положення частини першої статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому суд окремо звертає увагу на необхідності дотримання положень частини першої статі 172 КАС України, відповідно до якої в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Разом з тим, порушення правил об'єднання позовних вимог є підставою для повернення позовної заяви відповідно до пункту шостого частини четвертої статті 169 КАС України.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" в установлено з 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2684,00 грн на одну особу.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень абз.2 ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позивач просить визнати протиправним та скасувати 2 рішення відповідачів
Отже, позовна заява містить 2 вимоги немайнового характеру, а тому за подання даного позову до суду позивачу належало сплати судовий збір в розмірі 1717,76 грн. (858,88 грн. за кожну вимогу немайнового характеру)
Всупереч викладеному, позивачем додано до адміністративного позову документ про сплату судового збору лише у розмірі 858,88 грн., тобто у не достатньому розмірі.
Згідно з ч.13 ст.171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви оформленої у відповідності з вимогами статті 5 та 160 КАС України із точним викладом змісту позовних вимог та викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, з урахуванням викладених висновків, додавши її копії відповідно до кількості учасників справи, а такод документу про сплату судового збору у розмірі 858,88 грн.
Керуючись ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної зави протягом 5 днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію даної ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя В.В. Щербаков