27 листопада 2023 року м. Рівне №460/18014/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доДержавної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №023760 від 27.06.2023 та №023761 від 27.06.2013.
На обгрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі актів, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області було винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №023761 від 27.06.2023 та №023760 від 27.06.2023 за порушення ФОП ОСОБА_1 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідність за яке передбачена ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» а саме перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Просить суд скасувати постанови відповідача як такі, що винесені неправомірно та за відсутності фактів правопорушення.
Ухвалою суду від 01.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірними та таким, що відповідають вимогам законодавства України, оскільки на момент проведення рейдової перевірки виявлені порушення законодавства про автомобільний транспорт нерегулярне перевезення пасажирів одним водієм, відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографу/індивідуальна контрольна книжка чи графік змінності водіїв, відсутній трафарет на лобовому склі «нерегулярні перевезення». Порушення відображені в акті перевірки, водієм зауважень до акту не надано. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що оскаржувані постанови були прийняті у відповідності до чинного законодавства.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є автомобільним перевізником на підставі ліцензії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті №22 від 27.01.2015. Дозволений вид робіт є внутрішні перевезення пасажирів автобусами.
26.05.2023 контролюючими особами відповідача, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Під час такої перевірки був складений акт №АР 020773 від 26.05.2023 на транспортний засіб марки WOLKSWAGEN, номерний знак НОМЕР_1 , який на законних підставах використовується позивачем, під керуванням водія ОСОБА_2 . Під час рейдової перевірки були виявлені порушення, зокрема: не виявилося полісу обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, відсутній протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. В поясненнях до акту водій зазначив, що присутній договір страхування цивільної відповідальності перевізника перед пасажирами.
Також 26.05.2023 був перевірений транспортний засіб марки MERCEDES-BENS, номерний знак НОМЕР_2 , який на законних підставах використовується позивачем, під керуванням водія ОСОБА_3 . Під час рейдової перевірки був складений акт №АР020774, в якому були зазначені відповідні порушення, а саме: не виявилося полісу обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. В поясненнях до акту зазначено, що водій з актом ознайомився, від підпису відмовився.
27.06.2023 відділом державного нагляду (контролю) у Рівненській області за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт складено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №023760 та №023761, які винесенні на підставі частини 1 абзацу 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у зв'язку з наданням послуг перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 цього Закону, накладено на позивача адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн. по кожній постанові.
Вважаючи постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-ІІІ) державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - Порядок №1567, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 15 Порядку №1567 встановлений виключний перелік питань, що з'ясовується під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
У ході розгляду справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу слугував висновок інспекторів про надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону №2344-ІІІ, з огляду на відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
Відповідно до положень ст.39 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 39 Закону № 2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для нерегулярних пасажирських перевезень.
Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Згідно з п. 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція № 385).
Відповідно до п.1. 4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до п.2.5 Інструкції №385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".
Відповідно до положень пункту 1.4 Інструкції № 385 ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб'єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції "майстерні або механіка" та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб'єктів господарювання.
Пунктом 2.6 Інструкції № 385 визначено, що ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі:
- установлення або заміни тахографа;
- ремонту тахографа;
- зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу;
- якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
Пунктом 2.7 Інструкції № 385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що положеннями ст.48 Закону 2344-ІІІ передбачено необхідність наявності як у перевізника, так і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу передбачено Інструкцією № 385 та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Висновки аналогічного характеру викладено в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.
Судом встановлено, що водіями не заперечувався факт відсутності у них на момент перевірки чинного протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, індивідуальна контрольна книжка водія чи графік змінності водіїв, що підтверджується актами перевірки від 26.05.2023 №АР020773 та від 26.05.2023 №АР 020774.
Відповідно до пунктів 58, 60, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176 про затвердження правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту зазначається, а саме:
під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирський автомобільний перевізник забезпечує в установленому законодавством порядку страхування пасажирів;
передній трафарет автобуса містить напис червоною фарбою "Нерегулярне перевезення" на білому фоні;
у салоні автобуса розміщується інформація про автомобільного перевізника та страховика із зазначенням найменування, адреси, номера телефону, страхової суми;
під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору автомобільного перевізника із замовником послуг і копію договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.
У ході розгляду справи судом встановлено, що у графі "Пояснення водія про причини поршень" в акті № 020774 перевірки зазначено: "ознайомлений від підпису відмовився".
В акті №020773 перевірки в графі "Пояснення водія про причини порушень" водієм ОСОБА_2 зазначено: "присутній договір страхування цивільної відповідальності перевізника перед пасажирами".
Судом встановлено, що 07.10.2022 укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника перед пасажирами на транспортний засіб VOLKSWAGEN-LT 46 номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується матеріалами справи крім того, було видано поліс №АТ/2881490 строк дії з 16.01.2023 по 17.07.2023.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у водія ОСОБА_2 під час перевірки договору добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника перед пасажирами та полісу.
Проте, наявність вказаних документів у водія, не впливає на розмір штрафу визначеного у постанові №023760 від 27.06.2023, оскільки судом встановлено відсутність інших документів визначенних ст. 39 Закону України №2344-ІІІ.
Водночас, подання до суду договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті від 26.05.2023 серія ОНВ №179228 на водія ОСОБА_3 та поліс №АТ/2881474 строк дії з 13.01.2023 по 12.07.2023 на транспортний засіб MERCEDES-BENZ 814 номерний знак НОМЕР_2 не спростовує факту їх відсутності під час перевірки.
Відтак встановлені обставини в їх сукупності свідчать, що відповідач, застосувавши до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф згідно з постановами №023760 від 27.06.2023, та № 023761 від 27.06.2023 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак вказана постанова відповідає критеріям правомірності і підстави для її скасування у суду відсутні.
Решта доводів та аргументів учасників справи судом не оцінюються, позаяк не впливають на правомірність оскаржуваного рішення, а тому не мають значення для правильного вирішення судового спору по суті та не спростовують встановлені судом обставини справи.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 слід відмовити.
Підстави для застосуванні положень статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу №023760 від 27.06.2023 та № 023761 від 27.06.2023 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 27 листопада 2023 року
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, 14,м. Київ,01135, ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845)
Суддя У.М. Нор