28 листопада 2023 року м. ДніпроСправа № 360/1306/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву Луганської обласної прокуратури про справі за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання провести перерахунок заробітної плати, стягнення заробітної плати,
30 листопада 2023 року до Луганського окружного адміністративрного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури, якою просив:
- визнати протиправною бездіяльність Луганської обласної прокуратури, яка полягає в не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 заробітної плати (до якої входять: надбавка за вислугу років, матеріальна допомога, компенсація за невикористані дні відпустки) з урахуванням посадового окладу визначеного, відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697-УІІ, за період з 01 квітня 2021 року по 07 квітня 2023 року;
- зобов'язати Луганську обласну прокуратуру перерахувати та нарахувати ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу визначеного, відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII, заробітну плату (до якої входять: надбавка за вислугу років, матеріальна допомога, компенсація за невикористані дні відпустки), за період з 01 квітня 2021 року по 07 квітня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути з Луганської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 різницю суми заробітної плати, яка йому була не сплачена з урахуванням посадового окладу визначеного, відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697-У1І, за період з 01 квітня 2021 року по 07 квітня 2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 14.11.2023 після усунення недоліків позовної заяви провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
27 листопада 2023 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему від Луганської обласної прокуратури надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
В обгрунтування заяви відповідач послався на норми ч. 5 ст. 12, п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України та примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції».
Водночас, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи передбачає певні процесуальні обмеження, у тому числі неможливість надати доводи суду в судовому засіданні, а також відсутність права на касаційне оскарження судових рішень (п. 2 ч. 5 ст. 328 КАСУ), що у свою чергу звужує процесуальні права Луганської обласної прокуратури як відповідача.
Розглянув заяву Луганської обласної прокуратури по суті, суд враховує наступне.
За матеріалами справи, ОСОБА_1 звільнено з 07 квітня 2023 року з посади прокурора Лисичагської місцевої прокуратури Луганської області та з органів Луганської обласної прокуратури за власним бажанням (наказ Луганської обласної прокуратури від 05.04.2023 № 150к).
Тобто, на день звернення ОСОБА_1 не обіймав посади, перелічені в примітці до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції».
Пунктом 1 ч. 6 ст. 12 КАСУ встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Щодо доводів відповідача про певні процесуальні обмеження, у тому числі неможливість надати доводи суду в судовому засіданні, а також відсутність права на касаційне оскарження судових рішень, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
За вимогами ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частина 4 статті 257 КАС України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Даний перелік кретеріїв є вичерпним.
Все інше, як кретерії, визначені ч. 3 ст. 257 КАС України, повинні доводиться сторонами для врахування судом під час вирішення питання щодо форми судового провадження.
Суд зазначає, що заявами по суті справи є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 159 КАС України).
При цьому, як під час загального позовного провадження, так і під час розгляду справи в спрощеному позовному провадженні учасники справи не обмежені правом подавати заяви по суті справи у строки визначені КАС України та ухвалою суду.
Щодо доводів відповідача в частині неможливості подальшого оскарження в касаційному порідку, суд вважає їх неприйнтяними, оскільки п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України визначені виключні підстави оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналізуючи наведені положення процесуального закону у контексті доводів відповідача, суд вважає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 липня 2021 року в справі №460/6542/20 та від 30 червня 2022 року у справі №640/27145/20.
Ураховуючи наведене суд констатує, що ця справа належить до справ незначної складності у значенні частини шостої статті 12 КАС України, та заборони для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відсутні.
Також відповідачем не наведено та не доведено критеріїв, зазначених ч. 3 ст. 257 КАС України.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку щодо необгрунтованості заяви Луганської обласної прокуратури про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Керуючись статтями 12, 241, 243, 248, 256, 257, 293, 295 КАС України, суд
У задоволенні заяви Луганської обласної прокуратури про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути зазначені в апеляційній скарзі за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя О.В. Ірметова