про залишення позовної заяви без руху
27 листопада 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/9615/23
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду К.М. Притула, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_1 , код за ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), що полягає у ненарахуванні та невиплаті додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 26.01.2023 по 17.03.2023 включно, із розрахунку 100000 (сто тисяч) грн на місяць, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, з дня отримання такого поранення (в тому числі включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) у період дії воєнного стану;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_1 , код за ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової грошової винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 26.01.2023 по 17.03.2023 включно, із розрахунку 100000 (сто тисяч) грн на місяць, який у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, з дня отримання такого поранення (в тому числі включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого) у період дії воєнного стану.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч.2).
Відтак, унесенням до Кодексу законів про працю України вказаних змін законодавець, виклавши у новій редакції ч.1 та ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України, увів строки звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Слід вказати, що ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.
При цьому, стаття перша цієї ж норми передбачає загальний строк звернення до суду у трудових спорах.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач не погоджується з ненарахуванням та невиплатою складових його грошового забезпечення.
Частина 5 статті 122 КАС України, передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Враховуючи те, що наведена процесуальна норма є спеціальною нормою у відношенні до ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України, суд вважає, що така (ч.5 ст.122 КАС України) повинна застосовуватись до спірних правовідносин.
Відтак, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин повинен застосовуватись місячний строк звернення до суду, передбачений ч.5 ст.122 КАС України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) за № 562 від 28.07.2023, солдата військової служби за призивом по мобілізацій ОСОБА_1 виключено із списків особового складу військової частини, з усіх видів забезпечення, з котлового забезпечення з 29.07.2023. Таким чином, дата прийняття даного наказу вважається днем, коли позивач дізнався чи міг дізнатися про порушення своїх прав.
Беручи до уваги наведені норми, суд вважає, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»)
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено: заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки, щоб довідатись про стан провадження у його справі, отже його скарга є необґрунтованою, оскільки є невідповідною вимозі «розумного строку».
Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В матеріалах позовної заяви міститься заява про поновлення строків звернення, обґрунтована тим, що в зв'язку з виконанням обов'язків військової служби, отриманням тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, тривалим перебуванням на стаціонарному лікуванні та реабілітації, позивач був позбавлений можливості звернутись до суду у встановлений строк.
Однак, доводи зазначені позивачем в заяві, не спростовують той факт, що про існування Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) за № 562 від 28.07.2023, яким зокрема ОСОБА_1 виключено із списків особового складу військової частини та з усіх видів забезпечення, він дізнався саме 28.07.2023.
Проаналізувавши зазначені обставини, суд вважає їх не достатніми та необґрунтованими для поновлення строку звернення з даними позовними вимогами до суду.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів, що підтверджуються поважність причини пропуску такого.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА