27 листопада 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/7169/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 24.08.2023 року звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області, матеріалам якої присвоєно порядковий №340/7169/23.
18.09.2023 року суддя прийняла позовну заяву до розгляду і відкрила провадження в адміністративній справі №340/7169/23. Цією ж ухвалою суддя роз'єднала позовні вимоги у справі №340/7169/23, виділивши у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області
В провадженні цієї адміністративної справи за №340/7169/23 залишились позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області про:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 76% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області здійснити з 01 березня 2022 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 76% від відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою йому та отриманою ним пенсією за період з 01 березня 2022 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої йому у п.3 пенсії за вислугу років і встановити місячний строк для подання звіту про виконання судового рішення.
В обґрунтування вимог представник позивача посилався на те, що позивач є пенсіонером по лінії Міністерства внутрішніх справ України та перебуває на обліку у відповідача й отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Пенсію за вислугу років він отримував з початку призначення пенсії в розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення. На виконання рішення суду №340/10469/21 від 19.01.2022 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 року підставі на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» про розмір грошового забезпечення від 31 травня 2021 року №6819 про розмір грошового забезпечення, в процесі якого протиправно зменшив відсоток грошового забезпечення, що враховується для визначення основного розміру пенсії позивача з 76% до 70%. Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 22.03.2022 року про здійснення перерахунку пенсії за нормами законодавства, чинними на день призначення пенсії, а саме у розмірі 76% від суми грошового забезпечення. ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомило позивача про результати розгляду його звернення листом в якому зазначило, що в зобов'язальній частині судового рішення відсутнє зобов'язання щодо перерахунку пенсії в розмірі 76% грошового забезпечення. Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, в яких наполягав на тому, що оскільки на момент перерахунку пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів МВС України Законом №2262-ХІІ визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, в органів Пенсійного фонду немає правових підстав для здійснення перерахунку пенсії виходячи із розміру, вищому ніж 70% грошового забезпечення.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд
ОСОБА_1 проходив службу в органах МВС України, з якої був звільнений за вислугою років. Наразі позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугу років згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відсотковий розмір пенсії склав 76% відповідних сум грошового забезпечення.
Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" складено довідку від 31.05.2021 року за №6819 про розмір грошового забезпечення позивача за листопад 2019 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Із вказаною довідкою позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області для перерахунку призначеної пенсії, однак такого перерахунку відповідачем здійснено не було, натомість повідомлено позивача про те, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 інших рішень Уряду про умови і порядок проведення перерахунку пенсій не приймалось, а тому відмовлено у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки.
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача та вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду (адміністративна справа №340/10469/21).
Тобто, предметом розгляду вказаної справи було не проведення з 01.12.2019 року перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" від 31.05.2021 року за №6819, з урахуванням усіх складових.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/10469/21 від 19.01.2022 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Зокрема, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області” від 31 травня 2021 року №6819; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області” про розмір грошового забезпечення від 31 травня 2021 року №6819 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення та раніше виплачених сум.
Суд убачає, що на виконання вказаного вище рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду Головним управлінням у березні 2022 році проведено перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України в Кіровоградській області" від 31.05.2021 року за №6819. При проведенні такого перерахунку та подальшої виплати пенсії позивачу, ПФУ визначив основний розмір пенсії позивачу в розмірі 70% від суми грошового забезпечення.
У зв'язку з цим позивачем до Головного управління подано письмову заяву від 22.03.2022 року про здійснення перерахунку пенсії за нормами законодавства, чинними на день призначення пенсії, а саме у розмірі 76% від суми грошового забезпечення (а.с.8).
За результатом розгляду зазначеної заяви відповідач надав позивачу лист-відповідь від 21.04.2022 року №2426-2233/Ч-03/8-1100/22, у якій повідомив, що перерахунок пенсії позивачу здійснено на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/10469/21, у якому відсутні зобов'язання щодо проведення перерахунку пенсії виходячи з 76% грошового забезпечення (а.с.9).
Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача щодо проведення перерахунку пенсії на підставі нової довідки виходячи із 70% від суми грошового забезпечення, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (Закон 2262-XII).
У статтю 13 Закону №2262-XII неодноразово вносились зміни, зокрема Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 07 липня 2011 року № 3668-VI та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII, внаслідок яких максимальний розмір пенсії при її призначенні змінено з 90% до 80%, а з 01 травня 2014 року до 70%.
При прийнятті рішення суд враховує висновки щодо застосування статей 13, 63 Закону №2262-ХІІ при перерахунку пенсій за вислугу років, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, висловлені Верховним Судом у рішенні від 04.02.2019 року за наслідками розгляду зразкової адміністративної справи №240/5401/18, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року. Так, Верховний Суд зазначив, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. У цій зразковій справі Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналіз наведених вище норм Закону №2262-XII, Постанови №45 та рішення Верховного Суду у рішенні від 04.02.2019 року за наслідками розгляду зразкової адміністративної справи №240/5401/18, дозволяє зробити висновок, що при призначенні пенсії за вислугу років її відсотковий розмір визначається чинною на момент прийняття відповідного рішення редакцією частини другої статті 13 Закону №2262-XII.
ОСОБА_2 призначено пенсію відповідно до Закону №2262-XII, при цьому основний розмір пенсії визначено в розмірі 76% від суми його грошового забезпечення (загальна вислуга років на день звільнення позивача зі служби склала 27 років).
Стаття 13 Закону №2262-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (перерахунку пенсії) визначає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Водночас суд зауважує, що порядок перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців урегульований не статтею 13 Закону №2262-XII, а іншими нормами права, а саме: статтею 63 Закону №2262-XII, Порядком №45.
Отже, процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення, який регламентується різними нормами права. При цьому норми, що регламентують порядок проведення перерахунку пенсії за вислугу років, не передбачають зміни (зменшення) відсоткового розміру основного розміру пенсії при проведенні її перерахунку. Отже, відсотковий розмір грошового забезпечення при перерахунку пенсії залишається сталим (не змінюється) та застосовується у розмірі, визначеному на момент призначення пенсії.
Оскільки норма частини другої статті 13 Закону №2262-XII врегульовує правовідносини щодо призначення нових, а не здійснення перерахунку раніше призначених пенсій за вислугу років, то застосування відповідачем цієї норми при перерахунку пенсії позивача (на виконання рішення суду №340/10469/21) є помилковим; таке помилкове правозастосування свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки спричинило отримання позивачем пенсії у розмірі, суттєво меншому за визначений Законом. Оскільки при перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.12.2019 року відповідач невірно визначив (занизив) її основний розмір (70% від суми грошового забезпечення замість 76%), то суд дійшов висновку про порушення права позивача на належне соціальне забезпечення у розмірі, визначеному Законом №2262-XII.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доводи відповідача про пропущення строку звернення до суду з позовом суд відхиляє, оскільки строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає. Вказане визначено частиною 3 статті 51 Закону України Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Зазначена права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №806/1952/18 (адміністративне провадження №К/9901/66396/18).
Суд також не приймає посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №1279 від 16.12.2020 року "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги", якою визначено механізм фінансування пенсій та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України, та зазначає, що відповідно до статей 10, 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" призначення і виплата пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, здійснюються саме територіальними органами Пенсійного фонду України. Більш того, “фінансування виплати пенсії” та “виплата пенсії” є принципово різними поняттями, які передбачають проведення відмінних між собою адміністративних процедур, а тому не можуть бути ототожнені. Після набрання чинності Постановою №1279 не відбулось передачі Пенсійному фонду України від головних управлінь Фонду повноважень здійснювати виплату нарахованої пенсії.
Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю, суд зазначає, що відповідно до статті 382 КАС України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади.
Гарантія виконання судового рішення забезпечується також положеннями статті 14 КАС України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Частинами 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 гривень, що підтверджується копією відповідної квитанції (а.с.12).
Враховуючи положення статті 139 КАС України та задоволення позову повністю суд дійшов висновку про те, що на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у повному розмірі 1073,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статей 132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009; код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 76% до 70% сум грошового забезпечення при проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" від 31.05.2021 року №6819 про розмір грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.03.2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" від 31.05.2021 року №6819 про розмір грошового забезпечення, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії в 76% від суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК