ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" листопада 2023 р. справа № 300/4559/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмови у виплаті пенсії в розмірі 187763,51 грн., що підлягала виплаті чоловіку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишилась недоодержаною в зв'язку з його смертю; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 187762,51 грн., що підлягала виплаті чоловіку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишилась недоодержаною в зв'язку із його смертю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявами щодо здійснення виплати недоодержаної пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 у адміністративній справі №300/2062/22. Проте, листами №0900-0405-8/15158 від 06.04.2023 та №5646-5165/З-02/8-0900/23 від 22.06.2023 відповідачем було відмовлено у здійсненні виплати недоодержаної пенсії її померлого чоловіка ОСОБА_2 згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 у адміністративній справі №300/2062/22, у зв'язку з відсутністю правових підстав. Позивач вважає дії відповідача щодо відмови їй у здійсненні виплати недоотриманої пенсії її померлого чоловіка протиправними, оскільки проживала разом із чоловіком на день його смерті, що підтверджується довідкою №72 від 07.11.2022 виданою ОСББ «В.Івасюка - 32» та є членом сім'ї (дружиною) померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, а отже, відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на одержання недоотриманої пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з його смертю.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (письмовому провадженні) (а.с. 40,41).
Відповідач правом подання відзиву на адміністративний позов скористався. Згідно відзиву вважає позовні вимоги безпідставними та вказує, що невиплачених сум пенсії ОСОБА_2 немає, а різниця між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з 01.12.2019 по 31.07.2022 в сумі 187762,51 включена до Реєстру виконання судових рішень. Також покликається на норми статті 379 КАС України щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження чи стягувача у виконавчому листі. В задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Відповідно до Свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 24.11.1984, позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 (а.с. 8).
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2022 у адміністративній справі №300/2062/22, яке набрало законної сили, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у здійсненні з 01.12.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_2 з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які визначені у довідці Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" за №930 від 17.06.2021 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Івано-Франківській області" за №930 від 17.06.2021 про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на листопад 2019 року, та здійснити з 01.12.2019 виплату перерахованої пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем у липні 2022 року було здійснено перерахунок пенсії, зокрема, ОСОБА_2 нараховано доплату пенсії за період з 01.12.2019 по 31.07.2022 в сумі 187762,51 грн.
Доказів виплати пенсіонеру зазначеної суми доплати до пенсії відповідачем не надано.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 03.11.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (а.с. 9).
Згідно довідки №72 від 07.11.2022 виданою ОСББ «В.Івасюка - 32» ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_2 по день його смерті (а. с. 10).
За результатами розгляду заяви від 28.03.2023 відповідачем листом від 06.04.2023 повідомлено про «відсутність невиплаченої пенсії» та рекомендовано позивачу звернутись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (а.с. 24).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 у справі №300/2062/22 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 24.04.2023 про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа виданого 18.07.2022 в адміністративній справі №300/2062/22 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову щодо перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки та зобов'язання здійснити з 01.12.2019 відповідний перерахунок і виплату пенсії згідно довідки про розмір грошового забезпечення №930 від 17.06.2021, з урахуванням проведених платежів, - відмовлено.
Згідно ухвали суд вказав, що виключно статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» регламентовано порядок виплати сум пенсії за вислугу років, які залишилися недоодержаними у зв'язку з смертю пенсіонера з числа військовослужбовців, членам його сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, а не заміною вибулою сторони його правонаступником задля здійснення за померлого отримання/прийняття присудженої і не отриманої пенсії.
Також ухвалою констатовано, що заявником ( ОСОБА_1 ) і відповідачем надано документи, які свідчать, що 28.03.2023 ОСОБА_1 подала таку заяву (вх.№274/02-14), у задоволенні такої заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відмовило листом за №0900-0405-8/15158 від 06.04.2023, повідомивши її про відсутність "недоодержаної пенсії" та рекомендувало звернутися із заявою до суду про заміну сторони виконавчого провадження. Суд, зважаючи на зміст відповіді органу пенсійного забезпечення, вважає зазначену відмову відповідача безпідставною і такою, що не ґрунтується на нормах як процесуального закону, так і положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с. 25-28).
24.05.2023 позивач з посиланням на статтю 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" повторно звернулась до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області та просила виплатити суми пенсії в розмірі 187762,51 грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю (а.с. 32-35).
22.06.2023 Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області відмовлено в проведенні виплати пенсії.
Позивач вважаючи таку відмову у виплаті недоодержаної пенсії її померлого чоловіка протиправною звернулася до суду із цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 46 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб визначає Закон №2262-XII.
Відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
За приписами частини 3 цієї статті зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що «у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону №1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Виходячи з викладеного, ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно із пунктом 4 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України установлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, згідно з наведеними приписами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а батьки і дружина (чоловік) мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Таке саме право мають також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , проживала разом з ОСОБА_2 , і вона звернулась до відповідача за виплатою недоодержаної пенсії.
При цьому нарахованою, але не виплаченою ОСОБА_2 на момент його смерті залишилась пенсія в сумі 187762,51 грн.
Таким чином, позивач звернулась до пенсійного органу в порядку статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 в силу положень статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловікові ОСОБА_2 , і які залишилися неодержаними у зв'язку з його смертю.
Натомість відповідач, відмовляючи їй у виплаті суми недоодержаної пенсії, діяв протиправно та усупереч приписам вищенаведених норм законодавства.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 не є стягувачем по справі №300/2062/22, оскільки правовідносини щодо виплати суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, є відмінними від правовідносин, які виникають у ході виконання судових рішень.
Стаття 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» прямо зобов'язує відповідача виплатити недоодержану пенсіонером пенсію у зв'язку з його смертю, особам, які належать до кола осіб, визначених цією ж статтею та які звернулись за такою виплатою.
Те, що недоодержана пенсія нарахована на виконання судового рішення, не змінює її правову природу.
Таким чином посилання відповідача, які викладені у листах №0900-0405-8/15158 від 06.04.2023 та №5646-5165/3-02/8-0900/23 від 22.06.2023 є безпідставними, а дії щодо невиплати позивачу недоодержаної пенсії її чоловіка ОСОБА_2 у розмірі 187762,51 грн. є протиправними.
Враховуючи протиправність дій відповідача щодо невиплати позивачу недоодержаної пенсії її чоловіка ОСОБА_2 у розмірі 187762,51 грн., слід зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 187762,51 грн., що підлягала виплаті чоловіку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишилась недоодержаною в зв'язку із його смертю.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Суд зазначає, що жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
З огляду на вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд доходить висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 1073,60 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у виплаті пенсії в розмірі 187763,51 грн., що підлягала виплаті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишилась недоодержаною в зв'язку з його смертю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) пенсію в розмірі 187762 (сто вісімдесят сім тисяч сімсот шістдесят два) грн. 51 коп., що підлягала виплаті чоловіку ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишилась недоодержаною в зв'язку із його смертю.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.