Рішення від 28.11.2023 по справі 280/4621/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року Справа № 280/4621/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Горлова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А; код ЄДРПОУ 20632802),

Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885),

Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010),

Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014, м.Полтава, вул. Соборності, 66, код ЄДРПОУ 13967927),

Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправними дій, рішень, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Кіровоградській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 3, ГУ ПФУ в Донецькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач 4, ГУ ПФУ в Полтавській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 5, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 20.01.2023 за № 083850015839 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №2;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Львівській області № 083850015839 від 03.02.2023 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №2;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 14.03.2023 за № 083850015839 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №2;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 30.05.2023 за № 083850015839 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №2;

- зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області врахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію за Списком №2 наступні періоди: з 01.09.1981 по 13.07.1984 - навчання в ДПТУ-7 м. Запоріжжя (Диплом Д № 2060840); з 25.11.1983 року по 28.12.1986 року - Служба в лавах Радянської Армії (Військовий квиток НОМЕР_2 ) та періоди роботи з 22.08.1992 р. по 14.06.1995 р. в ТОВ «Запорізький механічний завод», з 19.07.1984 р. по 10.11.1984 р в ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» та до загального страхового стажу згідно трудової книжки НОМЕР_3 період роботи з 07.07.1995 р. по 15.12.2003 р.в ЧФ «Кивана».

- зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №2 з дня звернення за призначення пенсії на пільгових умовах - з 11.01.2023, а ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити її виплату.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач неодноразово звертався до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), які за принципом екстериторіальності розглядалися відповідачами, однак у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах було відмовлено через відсутність необхідного пільгового та страхового стажу на посадах, передбачених Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Позивач не погоджується з такими відмовами, оскільки вважає, що стаж його роботи на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком є достатнім. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 03.07.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 31.07.2023 продовжено встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.08.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

29.08.2023 ГУ ПФУ в Запорізькій області подало відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що 11.01.2023 позивач звернувся до територіальних органів ПФУ в Запорізькій області щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2. Страховий стаж становить 30 років 01 місяць, пільговий стаж, визначений на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, відсутній. За результатами розгляду документів до страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи з 19.01.1987 по 14.06.1995 згідно довідки від 14.09.2021 за № 1795/08. Рішенням № 083850015839 від 20.01.2023 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 в зв'язку з не підтвердженням пільгового стажу, оскільки довідку від 14.09.2021 № 1795/08 засвідчено підписом тимчасово виконуючим обов'язки директора та не надано повноважень щодо права підпису заступника генерального директора з персоналу, а також результати атестації робочих місць та переліки посад по Списку № 2 завірені належним чином. 27.01.2023 позивач знову звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 03.02.2023 №08385500115839 відмовлено в призначенні пенсії, оскільки недостатньо пільгового стажу, до якого не зараховано період роботи з 05.02.1993 по 14.06.1995 на посаді електрозварника, також не зараховано період з 22.08.1992 по 04.02.1993, оскільки атестація робочих місць від 05.02.1998 № 40 згідно довідки від 02.03.2023 за № 196/08 є первинною, тобто період не підтверджений відомостями про атестацію робочих місць. 06.03.2023 позивач знову звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, однак рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 14.03.2023 № 08385500115839 відмовлено в призначенні пенсії. 22.05.2023 позивач знову звернувся до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2. До страхового стажу не зараховано період роботи з 07.07.1995 по 15.12.2003, оскільки запис про звільнення з роботи завірено слабким відтиском печатки. Страховий стаж становить 22 роки 01 місяць 03 дні, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2. Пільговий стаж роботи становить 05 років 07 місяців 04 дні, що недостатньо для призначення пільгової пенсії за Списком № 2. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

30.08.2023 ГУ ПФУ в Кіровоградській області подало відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Кіровоградській області розглянуто заяву позивача та відмовлено в призначенні пенсії за віком за Списком №2. До страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано: період роботи з 19.01.1987 по 14.06.1995 згідно довідки від 14.09.2021 за №1795/08, оскільки довідку засвідчено підписом ТВО директора; період роботи з 19.01.1987 по 14.06.1995 згідно довідки № 72/08 від 25.01.2023 та акту перевірки від 17.01.2023, оскільки в довідці та в акті перевірки зазначено посилання на неіснуючий розділ постанови № 1173 (зазначено XXXIII, має бути XXXII: газозварники або електрозварники), не вірно зазначено посаду, а також відсутня інформація що атестація № 40 від 05.02.1998 являється первинною. Для зарахування необхідно надати пільгову довідку відповідно до зауважень; до пільгового стажу за Списком № 2 період з 22.08.1992 по 04.02.1993, оскільки атестація робочих місць від 05.02.1998 № 40 згідно довідки від 02.03.2023 за № 196/08 є первинною, тобто період роботи не підтверджений відомостями про атестацію робочих місць; період роботи з 22.08.1992 по 14.06.1995 згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14.09.2021 № 1795/08 виданою TOB "Запорізьким механічним заводом". Згідно довідки не зараховано до пільгового стажу за Списком № 2 період з 22.08.1992 по 14.06.1995, оскільки період роботи не підтверджено відомостями про атестацію робочих місць; період роботи з 19.07.1984 по 10.11.1984 згідно довідки від 18.05.2023 №16 виданої ПАТ "Запорізький абразивний комбінат". Згідно довідки не зараховано до пільгового стажу за Списком № 2, оскільки не вказано характер виконуваної роботи; період роботи з 07.07.1995 по 15.12.2003 до загального страхового стажу згідно трудової книжки НОМЕР_3 , оскільки запис про звільнення з роботи завірено слабким відтиском печатки. Отже, згідно поданих документів право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ст. 114 Закону №1058-IV відсутнє. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

31.08.2023 ГУ ПФУ в Полтавській області подало відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що 22.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. За принципом екстериторіальності заяву позивача та додані до неї документи було розглянуто ГУ ПФУ в Полтавській області та прийнято рішення від 30.05.2023 №083850015839, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пп. 2 п. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, у зв'язку з відсутністю необхідного загального та пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку. До загального страхового стажу згідно трудової книжки НОМЕР_3 не зараховано період роботи з 07.07.1995 по 15.12.2003, оскільки запис про звільнення з роботи завірено слабким відтиском печатки. Аналіз наданих позивачем документів показав, що страховий стаж становить 22 роки 01 місяць 03 дні, пільговий стаж роботи за Списком №2 - 05 років 07 місяців 04 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. З огляду на вищевикладене, відповідач 4 вважає, що рішення від 30.05.2023 №083850015839, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пп. 2 п. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, у зв'язку з відсутністю необхідного загального та пільгового стажу роботи, прийнято правомірно. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

31.08.2023 ГУ ПФУ у Львівській області подало відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що за принципом екстериторіальності документи позивача щодо призначення пенсії розглядались ГУ ПФУ у Львівській області, яким прийнято рішення про відмову у призначенні пенчії№083850015839 від 03.02.2023. Загальний (страховий) стаж позивача становить 22 роки 01 місяць 03 дні, пільговий стаж - 05 років 07 місяців 04 дні, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. До пільгового стажу роботи за Списком № 2 не зараховано періоди роботи позивача з 19.07.1984 по 10.11.1984, оскільки довідка № 16 від 18.05.2023, видана ПАТ "Запорізький абразивний комбінат", не відповідає вимогам додатку 5 Порядку 637 (не зазначено характеру виконуваної роботи). Крім того, до пільгового стажу роботи за Списком № 2 не зараховано періоди роботи позивача з 22.08.1992 по 14.06.1995 згідно довідки №1795/08 від 14.09.2021, виданої TOB "Запорізький механічний завод", оскільки вказаний період роботи не підтверджено відомостями про проведення атестації робочого місця. До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи з 07.07.1995 по 15.12.2003 у ЧФ "Кивана", оскільки запис про звільнення з роботи завірено слабким відтиском печатки, що унеможливлює ідентифікацію організації. Для зарахування до пільгового стажу періодів навчання з 01.09.1981 по 13.07.1984 у СПТУ № 15 м. Запоріжжя та строкової служби у Збройних силах СРСР відсутні правові підстави. Так, згідно запису у дипломі НОМЕР_4 , виданому 13.07.1984, ОСОБА_1 здобув освіту за професією "електрогазозварювальник", однак згідно записів у трудовій книжці 19.07.1984 позивач прийнятий на посаду газоелектрозварювальника ПАТ "Запорізький абразивний комбінат". На підставі вищевикладеного, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

04.09.2023 позивач подав до суду відповідь на відзиви, в якій зазначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка при цьому, довідка підтверджує стаж за відсутності записів в трудовій книжці або у разі відсутності трудової книжки. Також, щодо атестації робочих місць, позивач вважає, що працівник не несе відповідальності за дії роботодавця в раз не вчинення дій щодо атестації робочих місць, втрати роботодавцем певних документів та інше. Такі обставини не можуть стати на заваді реалізації права на пенсійне забезпечення. Просить позов задовольнити.

13.09.2023 ГУ ПФУ в Донецькій області подало відзив на позовну заяву, в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що 11.01.2023 позивач звернувся засобами вебпорталу електронних послуг ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.2 ч.2 ст. 114 Закону № 1058-VI. Заява була відпрацьована за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Кіровоградській області, яким 20.01.2023 було прийняло рішення № 083850015839 про відмову в призначенні пенсії. 27.01.2023 позивач повторно звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заява була відпрацьована за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Львівській області, яким 3.02.2023 було прийняло рішення № 083850015839 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2. 06.03.2023 позивач втретє звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заява була відпрацьована за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Донецькій області, яким 14.03.2023 було прийняло рішення № 083850015839 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Спиком №2. 22.05.2023 позивач вчетверте звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заява була відпрацьована за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Полтавській області, яким 30.05.2023 було прийняло рішення № 083850015839 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2. Звертає увагу суду, що заяву позивача від 11.01.2023 було розглянуто ГУ ПФУ в Кіровоградській області, отже, у ГУ ПФУ в Полтавській області відсутні підстави для призначення пенсії позивачу на підставі його заяви від 11.01.2023, оскільки до ГУ ПФУ в Полтавській області позивач звернувся із заявою від 22.05.2023. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11.01.2023 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) (далі-Порядок 22-1) передбачено, що з 01 квітня 2021 року органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.

Враховуючи наведене, заява позивача від 11.01.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 в порядку екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ в Кіровоградській області.

За результатами розгляду заяви позивача від 11.01.2023 ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийнято рішення № 083850015839 від 20.01.2023 про відмову в призначенні пенсії.

За змістом вказаного рішення зазначено, що вік заявника - 57 років, страховий стаж особи становить 30 років 01 місяць 11 днів, з них за Списком №2 - 0 років. За результатами розгляду документів, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 19.01.1987 по 14.06.1995 згідно довідки від 14.09.2021 за №1795/08, оскільки довідку засвідчено підписом ТВО директора. Для зарахування вищевказаного періоду необхідно надати документ (довіреність), що підтверджує право підпису заступника генерального директора з персоналу, а також накази про результати атестації робочих місць та переліки посад по Списку №2, завірені належним чином. Документами не підтверджено право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.26).

Про прийняте рішення № 083850015839 від 20.01.2023 позивача повідомив Відділ обслуговування громадян №4 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Запорізькій області супровідним листом від 23.01.2023 №0800-0207-8/5298 (а.с.25).

27.01.2023 позивач повторно звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

За принципом екстериторіальності заява позивача від 27.01.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 розглянута ГУ ПФУ у Львівській області.

За результатами розгляду заяви позивача ГУ ПФУ у Львівській області прийнято рішення №083850015839 від 03.02.2023 про відмову у призначенні пенсії.

За змістом вказаного рішення зазначено, що вік заявника 57 років 1 місяць, страховий стаж особи становить 30 років 01 місяць 11 днів, пільговий стаж роботи за Списком №2 не підтверджено. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 19.01.1987 по 14.06.1995 згідно довідки № 72/08 від 25.01.2023 та акту перевірки від 17.01.2023, оскільки в довідці та в акті перевірки зазначено посилання на неіснуючий розділ постанови № 1173 (зазначено XXXIII) (має бути XXXII: газозварники або електрозварники), не вірно зазначено посаду, а також відсутня інформація, що атестація № 40 від 05.02.1998 являється первинною. Для зарахування необхідно надати пільгову довідку відповідно до зауважень. Згідно поданих документів право на пенсію за віком на пільгових умовах п. 2 ст. 114 Закону №1058-IV відсутнє, проте 28.12.2028 особа матиме право на пенсію за віком згідно ст.26 цього закону (а.с.27).

Про прийняте рішення № 083850015839 від 03.02.2023 позивача повідомив Відділ обслуговування громадян №4 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Запорізькій області супровідним листом від 03.02.2023 №0800-0207-8/7613 (а.с.27 звор.бік).

06.03.2023 позивач знову звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

За принципом екстериторіальності заява позивача від 06.03.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області.

За результатами розгляду заяви позивача ГУ ПФУ в Донецькій області прийнято рішення №083850015839 від 14.03.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

За змістом вказаного рішення зазначено, що вік заявника 57 років, 2 місяці 9 днів, страховий стаж особи складає 30 років 4 місяці 12 днів, із них 5 років 7 місяців 4 дні стажу роботи за Списком №2. До пільгового стажу за Списком №2 не зарахований період з 05.02.1993 по 14.06.1995 на посаді електрогазозварника, зайнятого різанням та ручним зварюванням на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки згідно довідки від 02.03.2023 за № 196/08, оскільки не зазначений структурний підрозділ, при цьому згідно переліку проатестованих робочих місць, виробництв робіт, професій та посад, робітникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 зазначена професія електрогазозварник зварювального відділення, згідно запису у трудовій книжці НОМЕР_5 від 19.07.1984 заявник працював газоелектрозварником механозборного цеху №2. Крім того, наданий перелік не містить відомостей щодо відношення до наказу про атестацію робочих місць від 05.02.1998 №40. Пільгова довідка від 02.03.2023 за №196/08 підлягає проведенню зустрічної перевірки щодо обґрунтованості видачі документа. До пільгового стажу роботи за Списком № 2 не зараховано періоди роботи позивача з 22.08.1992 по 04.02.1993, оскільки атестація робочих місць від 05.02.1998 №40 згідно довідки від 02.03.2023 за №196/08 є первинною, тобто період роботи не підтверджено відомостями про атестацію робочих місць. У призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи за Списком №2 (а.с.31).

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою від 06.04.2023, в якій просив надати повне роз'яснення щодо нарахування пенсії за Списком №2 (а.с.29).

ГУ ПФУ в Запорізькій області листом від 05.05.2023 №6995-5903/Ц-02/8-0800/23 повідомило позивача, що в порядку екстериторіальності документи, подані позивачем разом із заявою від 06.03.2023, розглянуті ГУ ПФУ в Донецькій області. Страховий стаж складає 30 років 4 місяці 12 днів, пільговий стаж за Списком №2 - 5 років 7 місяців 4 дні. У зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах було прийнято рішення про відмову у призначення пенсії від 14.03.2023 №083850015839, про що позивача повідомлено листом від 20.04.2023 №0800-0207-8/23154 (а.с.28).

22.05.2023 позивач знову звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

За принципом екстериторіальності заява позивача від 22.05.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 розглянута ГУ ПФУ в Полтавській області.

За результатами розгляду заяви позивача ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято рішення №083850015839 від 30.05.2023 про відмову у призначенні пенсії.

За змістом вказаного рішення зазначено, що згідно довідки не зараховано до пільгового стажу за Списком №2 період з 22.08.1992 по 14.06.1995 оскільки період роботи не підтверджено відомостями про атестацію робочих місць. Також період роботи з 19.07.1984 по 10.11.1984 не зараховано до пільгового стажу за Списком №2 оскільки не вказано характер виконуваної роботи. До загального страхового стажу згідно трудової книжки НОМЕР_3 не зараховано період роботи з 07.07.1995 по 15.12.2003, оскільки запис про звільнення з роботи завірено слабким відтиском печатки. Аналіз наданих документів показує, що страховий стаж становить 22 роки 01 місяць 03 дні, якого недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Пільговий стаж роботи за Списком №2 становить 05 років 07 місяців 04 дні, якого недостатньо для призначення пенсії з віком на пільгових умовах.

Не погодившись з рішеннями про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списом №2 та діями відповідачів щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Підпунктами 4, 23 частини 1 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої) №137-V 14 вересня 2006 року, визначено, що всі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон №1058-IV.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частинами 1, 2 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За змістом частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок (абзац 3 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV).

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи (абзац 4 пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV).

Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій, є трудова книжка.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Водночас пільговий стаж, роботи обчислюється з урахуванням Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі - Порядок №383).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Надання інших додаткових документів, у тому числі уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, наказу про проведення атестації на відповідному робочому місці, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Зазначене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, яка викладено, зокрема, у постановах від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 31 березня 2020 року у справі № 678/65/17, від 02 грудня 2021 року у справі №263/9464/16-а тощо.

Як слідує зі змісту спірних рішень, підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2 стала недостатність страхового та пільгового стажу, визначеного законом.

При цьому, за змістом позовної заяви позивач зазначає, що до пільгового стажу за Списком №2 відповідачами безпідставно не зараховано такі періоди: навчання в професійно-технічному училищі з 01.09.1981 по 13.07.1984 (Диплом Д № 2060840); з 25.11.1983 по 28.12.1986 - Служба в лавах Радянської Армії, а також періоди роботи з 22.08.1992 по 14.06.1995 в ТОВ «Запорізький механічний завод», з 19.07.1984 по 10.11.1984 в ПАТ «Запорізький абразивний комбінат». Крім того, позивач вважає, що до загального страхового стажу відповідачами безпідставно не зараховано період роботи позивача з 07.07.1995 по 15.12.2003 в ЧП «Кивана». З урахуванням наведеного, позивач стверджує, що його страховий стаж складає 30 років 04 місяці 12 днів, з них 13 років 10 місяців 23 дні пільговий стаж за Списком №2, що є достатнім для призначення пільгової пенсії за віком відповідно до норм пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду навчання позивача за спеціальністю електрогазозварювальник з 01.09.1981 по 13.07.1984 відповідно до Диплому Д №206084 та періоду служби в лавах Радянської армії, суд зазначає таке.

Слід зазначити, що жодне з оскаржуваних рішень суб'єктів владних повноважень не містить посилання на причини не зарахування вказаних періодів до пільгового стажу позивача за Списком №2.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву зазначив, що для зарахування до пільгового стажу періодів навчання з 01.09.1981 по 13.07.1984 у СПТУ № 15 м. Запоріжжя та строкової служби у Збройних силах СРСР відсутні правові підстави, оскільки згідно запису у дипломі НОМЕР_4 , виданому 13.07.1984, ОСОБА_1 здобув освіту за професією "електрогазозварювальник", однак згідно записів у трудовій книжці 19.07.1984 позивач прийнятий на посаду газоелектрозварювальника ПАТ «Запорізький абразивний комбінат».

Суд зазначає, що згідно з п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Частиною 2 статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, законодавством передбачена можливість зарахування часу навчання у професійно-технічних закладах, які не є вищими навчальними закладами, до трудового стажу, що дає право на пільги при призначенні пенсії.

Згідно із записами №№ 1 та 2 в трудовій книжці позивача НОМЕР_3 , у період з 01.09.1981 по 13.07.1984 позивач навчався в ГПТУ-17 м.Запоріжжя, 19.07.1984 прийнятий на роботу до Запорізького абразивного комбінату газоелектрозвалювальником (а.с.22).

Відповідно до диплому НОМЕР_4 від 13.07.1984, ОСОБА_1 01.09.1981 вступив до середнього професійно-технічного училища №15 м.Запоріжжя і 13.07.1984 закінчив повний курс за професією «електрогазозварювальник» (а.с.23).

Слід зазначити, що до пільгової роботи до 31.12.1991 застосовуються Списки № 1, 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173.

Якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, то підлягають застосуванню відповідні Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10.

Якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, підлягають застосовуються відповідні Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162.

Розділом XXXII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».

Розділом XXXIII «Загальні професії» Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №210, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».

Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професії «електрозварники» та «газозварники».

За результатами аналізу вказаних нормативно-правових актів, Верховний Суд в постановах від 23.12.2019 року у справі № 535/103/17, від 27.03.2020 у справі №607/1266/17 дійшов висновку, що професія електрогазозварювальника (газоелектрозварювальника) передбачена у всіх Списках № 2.

Крім того, у справі №607/1266/17 колегія суддів Верховного Суду зауважила, що відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16.01.1985 року № 17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об'єднує назви професій, пов'язаних зі зварюванням металів, і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника, електрозварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу.

Відтак, відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» період навчання позивача з 01.09.1981 по 13.07.1984 у професійно-технічному училищі, що підтверджується дипломом Д №206084 від 13.07.1984, за спеціальністю «електрогазозварювальник» слід зарахувати до пільгового стажу позивача, що дає право на пільгову пенсію за віком за Списком №2, оскільки перерва між днем закінчення навчання (13.07.1984) і днем зарахування на роботу за набутою професією (19.07.1984) не перевищила трьох місяців.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 30.03.2021 у справі №595/495/17 у подібних правовідносинах.

Крім того, згідно із записами №№ 2-4 в трудовій книжці позивача НОМЕР_3 , 19.07.1984 позивач прийнятий на роботу до Запорізького абразивного комбінату газоелектрозварювальником; 10.11.2084 звільнений у зв'язку з призовом до Радянської армії; 25.11.1984 - 28.12.1986 Служба у лавах Радянської армії (а.с.22).

У період проходження позивачем військової служби діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590, пунктом «к» частина 1 пункту 109 якого було передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

Абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.04.2019 у справі №607/12395/16-а (провадження К/9901/36695/18), з аналізу норми статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зарахування проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, можливе лише за умови якщо підтверджено працю особи за професією або займання нею посади, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.

Оскільки на момент призову на строкову військову службу позивач працював у ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» за спеціальністю газоелектрозварювальник, що як зазначено судом вище, відноситься до професій, що дає право на пільгову пенсію за віком за Списком №2, суд дійшов висновку, що період з 25.11.1984 по 28.12.1986 служби в лавах Радянської армії підлягає зарахуванню до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Наведене у сукупності свідчить про те, що відповідачі протиправно не зарахували до пільгового стажу позивача за Списком № 2 період навчання позивача за спеціальністю електрогазозварювальник з 01.09.1981 по 13.07.1984 відповідно до Диплому Д №206084 та період служби в лавах Радянської армії з 25.11.1984 по 28.12.1986.

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 22.08.1992 по 14.06.1995 у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький механічний завод» (правонаступник ТОВ «Запорізький механічний завод»), суд зазначає таке.

Так, згідно рішення відповідача 1 від 20.01.2023, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи позивача з 19.01.1987 по 14.06.1995 у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький механічний завод» згідно довідки від 14.09.2021 за №1795/08, оскільки довідку засвідчено підписом ТВО директора.

Відповідно до рішення відповідача 2 від 03.02.2023, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 19.01.1987 по 14.06.1995 у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький механічний завод» згідно довідки № 72/08 від 25.01.2023 та акту перевірки від 17.01.2023, оскільки в довідці та в акті перевірки зазначено посилання на неіснуючий розділ постанови № 1173 (зазначено XXXIII) (має бути XXXII: газозварники або електрозварники), не вірно зазначено посаду, а також відсутня інформація що атестація №40 від 05.02.1998 являється первинною.

Відповідно до рішення відповідача 3 від 14.03.2023, до пільгового стажу за Списком №2 не зарахований період з 05.02.1993 по 14.06.1995 у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький механічний завод» на посаді електрогазозварника, зайнятого різанням та ручним зварюванням на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки згідно довідки від 02.03.2023 за № 196/08, оскільки не зазначений структурний підрозділ, при цьому згідно переліку проатестованих робочих місць, виробництв робіт, професій та посад, робітникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 зазначена професія електрогазозварник зварювального відділення, згідно запису у трудовій книжці НОМЕР_5 від 19.07.1984 заявник працював газоелектрозварником механозборного цеху №2. Крім того, наданий перелік не містить відомостей щодо відношення до наказу про атестацію робочих місць від 05.02.1998 №40. До пільгового стажу роботи за Списком № 2 не зараховано періоди роботи позивача з 22.08.1992 по 04.02.1993, оскільки атестація робочих місць від 05.02.1998 №40 згідно довідки від 02.03.2023 за №196/08 є первинною, тобто період роботи не підтверджено відомостями про атестацію робочих місць.

Також згідно рішення відповідача 4 від 30.05.2023, до пільгового стажу за Списком №2 не зараховано період з 22.08.1992 по 14.06.1995 у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький механічний завод», оскільки період роботи не підтверджено відомостями про атестацію робочих місць.

Таким чином, в оскаржуваних рішеннях зазначено різні підстави та різні періоди роботи позивача у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький механічний завод», які не враховано до пільгового стажу за Списком №2.

Судом встановлено, згідно з записами №№ 5-7 в трудовій книжці позивача НОМЕР_3 , позивач 19.01.1987 прийнятий до Запорізького механічного заводу газоелектрозвалювальником по 4 розряду в механо-складальний цех №2; Запорізький механічний завод з 30.06.1994 перейменовано у Відкрите акціонерне товариство «Запорізький механічний завод»; звільнений 14.06.1995 за власним бажанням (а.с.22 звор.бік).

До матеріалів справи надано довідку від 25.01.023 №72/08, складену ТОВ «Запорізький механічний завод», відповідно до якої ОСОБА_1 працював повний робочий день на ТОВ «Запорізький механічний завод» в механоскладальному цеху №2 і за період з 19.01.1987 по 14.06.1995 виконував зварювальні роботи за професією газоелектрозварник (електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на півавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки); код КП 1712-19756, що передбачена Списком ІІ розділ ХХХІІІ підстава Постанова №1173 від 22.08.1956, та Списком ІІ розділ ХХХІІІ позиція 23200000-19756, підстава Постанова №10 від 26.01.1991, за період з 19.01.1987 по 14.06.1995, підстава для видачі: штатний розпис, особова картка П-2. Додаткові відомості: атестація робочого місця : № 40 від 05.02.98 (а.с.38).

Надано копію наказу № 40 від 05.02.98 по ВАТ «Запорізький механічний завод» «Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визначення права працівників заводу на пільгове пенсійне забезпечення» (а.с.37).

Крім того, надано довідку № 196/08 від 02.03.2023, видану ТОВ «Запорізький механічний завод», відповідно до якої ОСОБА_1 працював повний робочий день на ТОВ «Запорізький механічний завод», за період з 19.01.1987 по 14.06.1995 виконував зварювальні роботи за професією електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки. код КП 1712-19756, що передбачена Списком ІІ розділ ХХХІІ підстава Постанова №1173 від 22.08.1956, Списком ІІ розділ ХХХІІІ позиція 23200000-19756 підстава Постанова №10 від 26.01.1991 та Списком ІІ розділ ХХХІІІ позиція 23200000-19756 підстава Постанова №162 від 11.03.1994 за період з 19.01.1987 по 14.06.1995 підстава для видачі: штатний розпис, особова картка П-2. Додаткові відомості: атестація робочого місця : № 40 від 05.02.98 первинна.

Слід зауважити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку № 442 та пп. 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку 1 або Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

На переконання суду, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Відповідний правозастосовний підхід є усталеним у національній судовій практиці у відповідній сфері правовідносин та відображений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 520/15025/16-а, а також постановах Верховного Суду від 23.01.2018 по справі № 732/2003/14 та від 05.03.2019 по справі №679/774/16-а.

Суд зазначає, що позивач надавав до органів ПФУ уточнюючі довідки про пільговий характер роботи у ТОВ «Запорізький механічний завод» з 19.01.1987 по 14.06.1995. При цьому, недоліки та неточності у поданих позивачем уточнюючих довідках не можуть впливати на право позивача на пенсійне забезпечення, оскільки відповідальним за зміст відповідних довідок та правильність їх складення є роботодавець, а не пенсіонер, отже позивач не може зазнавати негативних наслідків у вигляді відмови у врахуванні відповідних періодів роботи до пільгового стажу, якщо складені роботодавцем довідки мають недоліки, зокрема, такі як не зазначення структурного підрозділу, посилання на неіснуючий розділ Постанови № 1173 (зазначено XXXIII) (має бути XXXII: газозварники або електрозварники), не вірне зазначення посади.

При цьому, не проведення (несвоєчасне проведення) роботодавцем атестації робочих місць за умовами праці не може впливати на право позивача на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки виконувана ним у цей період робота відноситься до Списку №2, що сторонами не заперечується та підтверджується наданими до матеріалів справи письмовими доказами.

Отже, суд дійшов висновку, що весь спірний період роботи позивача з 19.01.1987 по 14.06.1995 у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький механічний завод» підлягав зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №2, а відмова в його врахуванні є протиправною.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача з 19.07.1984 по 10.11.1984 у Приватному акціонерному товаристві «Запорізький абразивний комбінат», суд зазначає таке.

У спірних рішеннях № 083850015839 від 20.01.2023, №083850015839 від 03.02.2023, №083850015839 від 14.03.2023 не наведено причин не зарахування вказаного періоду до пільгового стажу позивача.

Згідно рішення №083850015839 від 30.05.2023, до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи позивача з 19.07.1984 по 10.11.1984 у Приватному акціонерному товаристві «Запорізький абразивний комбінат» за Списком №2, оскільки не вказано характер виконуваної роботи.

В свою чергу, відповідно до п.20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зі змісту зазначених норм слідує, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Так, як зазначалось раніше, з трудової книжки позивачки серії НОМЕР_3 , копія якої міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 у спірний період з 19.07.1984 по 10.11.1984 працював (записи №№ 2- 3): Запорізький абразивний комбінат, 19.07.1984 прийнятий газоелектрозварником 3 розряду (наказ 576 від 19.07.1984); 10.11.1984 звільнений у зв'язку з призивом в ОСОБА_2 відповідно ст. 36 п 3 КзПП СРСР (зв з п. 771 від 10.11.1984). На записі про звільнення наявна печатка комбінату ім. 50-річчя Радянської України.

До матеріалів справи надано відомості про перейменування підприємства, з яких прослідковується перейменування комбінату ім. 50-річчя Радянської України до Приватного акціонерного товариства «Запорізький абразивний комбінат» (а.с.42).

Позивачем як до пенсійного органу, так і суду надано довідку, уточнюючу особливий характер робіт, на підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах №16 від 18.05.2023 видану Приватним акціонерним товариством «Запорізький абразивний комбінат», яка підтверджує що ОСОБА_1 працював з 19.07.1984 по 10.11.1984 на посаді газоелектрозварник цеху плавки електрокорунду нормального, що передбачена Списком 2 розділ ХХХІІ.

Отже, спірний період роботи позивача з 19.07.1984 по 10.11.1984 протиправно не зарахований до пільгового стажу позивача за Списком №2.

Щодо не зарахування до загального страхового стажу періоду роботи позивача з 07.07.1995 по 15.12.2003 на посаді газоелектрозварника в ПФ «Кивана», суд зазначає таке.

За приписами п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93, № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

При цьому, як передбачено п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993р. №301 «Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Пунктом 1.2 Інструкції № 58 передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з п.2.6 Інструкції № 58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

За приписами п.2.6 Інструкції № 58 якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Отже, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на роботодавця.

В матеріалах справи наявна копія трудової книжки позивача, згідно із записами №8-9 якої в період з 07.07.1995 по 15.12.2003 позивач працював на посаді газоелектрозварника в ПФ «Кивана»; звільнений за власним бажанням, згідно Наказу №114 від 15.12.2003 (а.с.22 звор.бік).

На записі про звільнення наявний відтиск печатки підприємства.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що трудова книжка ОСОБА_1 містить записи про його роботу в період з 07.07.1995 по 15.12.2003, який скріплений підписом посадової особи, печатки та не містить виправлень.

Слід зазначити, що в рішеннях № 083850015839 від 20.01.2023 відповідача 1, №083850015839 від 03.02.2023 відповідача 2 та №083850015839 від 14.03.2023 відповідача 3 не зазначено про вказаний недолік, що свідчить про те, що наявний у трудовій книжці позивача відтиск печатки у повній мірі дозволяв визначити страховий стаж позивача з урахуванням періоду роботи з 07.07.1995 по 15.12.2003 в ПФ «Кивана».

Верховний Суд в постанові від 24 травня 2018 року по справі №490/12392/16-а зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

При цьому, трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків за порушення порядку заповнення його трудової книжки. Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Неточність в записах в трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Верховний Суд в постанові від 11 травня 2022 року по справі № 120/1089/19-а зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших документах, за внесення яких вона не була відповідальна. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала особа у той чи інший період роботи, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу. Зазначене дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист.

Отже, доводи відповідача 4 щодо відсутності підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 07.07.1995 по 15.12.2003 суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними у справі доказами, адже підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення № 083850015839 від 20.01.2023, №083850015839 від 03.02.2023, №083850015839 від 14.03.2023, №083850015839 від 30.05.2023 прийняті без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), наведені у таких рішеннях причини не зарахування до пільгового та страхового стажу позивача спірних періодів роботи є безпідставними, що в свою чергу свідчить про їх невідповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вказує на їх протиправність та є підставою для скасування спірних рішень.

Водночас, відсутні підстави для визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Кіровоградській області, ГУ ПФУ у Львівській області, ГУ ПФУ в Донецькій області, ГУ ПФУ у Полтавській області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №2, оскільки такі дії реалізовані шляхом прийняття відповідного рішення, не тягнуть для позивача жодних юридичних прав та/чи обов'язків та не спричиняють негативних наслідків, отже такий спосіб захисту прав позивача є помилковим.

У свою чергу, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, на час розгляду справи по суті є самостійною і достатньою підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Отже, в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, суд виходить з такого.

Відповідно до пунктів 1-4, 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, крім іншого, про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

Частинами 3, 4 статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Судом встановлено, що рішеннями № 083850015839 від 20.01.2023 та №083850015839 від 03.02.2023 до пільгового стажу позивача за Списком №2 протиправно не зараховано такі періоди: період навчання з 01.09.1981 по 13.07.1984 відповідно до Диплому Д №206084; період служби в лавах Радянської армії з 25.11.1984 по 28.12.1986; період роботи з 19.07.1984 по 10.11.1984 у Приватному акціонерному товаристві «Запорізький абразивний комбінат»; період роботи з 19.01.1987 по 14.06.1995 у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький механічний завод. Внаслідок зазначеного ГУ ПФУ в Кіровоградській області та ГУ ПФУ у Львівській області визначили страховий стаж позивача 30 років 01 місяць 11 днів, з них за Списком № 2 - 0 років.

При цьому, рішенням №083850015839 від 14.03.2023 вказані періоди не зараховані до пільгового стажу позивача частково: період навчання з 01.09.1981 по 13.07.1984 відповідно до Диплому Д №206084; період служби в лавах Радянської армії з 25.11.1984 по 28.12.1986; період роботи з 19.07.1984 по 10.11.1984 у Приватному акціонерному товаристві «Запорізький абразивний комбінат»; з 22.08.1992 по 14.06.1995 у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький механічний завод». Внаслідок зазначеного ГУ ПФУ в Донецькій області визначило страховий стаж позивача 30 років 04 місяці 12 днів, з них за Списком № 2 - 5 років 7 місяців 4 дні

Водночас, рішенням №083850015839 від 30.05.2023, окрім вищезазначеного, до страхового стажу позивача протиправно не зараховано період роботи з 07.07.1995 по 15.12.2003 у ПП «Кивана», внаслідок чого ГУ ПФУ в Полтавській області визначило страховий стаж позивача 22 роки 01 місяць 03 дні, а пільговий за Списком №2 - 05 років 07 місяців 04 дні.

Суд зважає на те, що, отримавши рішення про відмову в призначенні пенсії №083850015839 від 20.01.2023, №083850015839 від 03.02.2023, №083850015839 від 14.03.2023, позивач не оскаржував такі рішення в адміністративному або судовому порядку, а вчиняв дії щодо усунення зауважень, вказаних у таких рішеннях, надаючи нові документи, зокрема, уточнюючі довідки про пільговий характер роботи.

За наслідками таких дій було прийнято останнє рішення №083850015839 від 30.05.2023, отже саме з урахуванням такого рішення суд надає оцінку наявності підстав для врахування безпідставно незарахованого пільгового та страхового стажу. З цих підстав суд також вважає, що саме ГУ ПФУ у Полтавській області є належним відповідачем, на якого має бути покладено зобов'язання щодо врахування спірного стажу.

За наведеного вище суд дійшов висновку, що для відновлення порушеного права позивача у спірних правовідносинах наявні підстави для зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 2 період навчання з 01.09.1981 по 13.07.1984 відповідно до Диплому Д №206084; період служби в лавах Радянської армії з 25.11.1984 по 28.12.1986; період роботи з 19.07.1984 по 10.11.1984 у Приватному акціонерному товаристві «Запорізький абразивний комбінат»; період роботи з 22.08.1992 по 14.06.1995 у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький механічний завод», а також зарахувати до загального страхового стажу позивача період роботи з 07.07.1995 по 15.12.2003 у ПФ «Кивана».

Водночас, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання суб'єкта владних повноважень зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 2 період проходження служби в Радянській армії з 25.11.1983 по 24.11.1984, оскільки з матеріалів справи судом встановлено, що позивач проходив строкову військову службу у період з 25.11.1984, а не з 25.11.1983.

Разом із тим, суд враховує, що обчислення страхового стажу, у тому числі пільгового, відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду, і суд не може перебирати на себе таку функцію та здійснювати розрахунок пільгового стажу позивача, а також встановлювати його достатність для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, вимоги про зобов'язання відповідача 4 призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 11.01.2023 є передчасними, оскільки задоволення позову у спосіб, заявлений позивачем, може призвести до не відповідного розрахунку пільгового стажу позивача.

Відтак, з метою відновлення порушених прав позивача у спірних правовідносинах належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ГУ ПФУ в Полтавській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 22.05.2023 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі №514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що «..Повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано. При цьому, суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах».

При цьому, під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії необхідно врахувати, що за загальним правилом, визначеним в частині 1 статті 45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

За змістом пункту 1.8. розділу І Порядку 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивач 11.01.2023 вперше звернувся із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, у подальшому надавав додаткові документи не пізніше трьох місяців з дня прийняття відповідних рішень суб'єкта владних повноважень, при цьому, судом встановлено протиправність всіх рішень, прийнятих за наслідками розгляду поданих позивачем заяв про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, у випадку наявності необхідного страхового та пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, визначеного пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, позивач має право на призначення такого виду пенсії з дати звернення - з 11.01.2023.

З огляду на обраний судом спосіб захисту порушеного права, відсутні підстави для зобов'язання ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити виплату пенсії, оскільки такі вимоги є передчасними, отже в задоволенні позовних вимог до ГУ ПФУ в Запорізькій області необхідно відмовити.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За приписами частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 9 662,40 грн, інших судових витрат не заявлено.

Враховуючи висновок суду про наявність підстав для часткового задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: з ГУ ПФУ в Кіровоградській області в сумі 1073,60 грн, з ГУ ПФУ у Львівській області в сумі 1073,60 грн, з ГУ ПФУ в Донецькій області в сумі 1073,60 грн, з ГУ ПФУ в Полтавській області в сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст.2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 20 січня 2023 року № 083850015839 про відмову в призначенні пенсії, прийняте за результатами розгляду зави ОСОБА_1 від 11 січня 2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03 лютого 2023 року № 083850015839 про відмову в призначенні пенсії, прийняте за результатами розгляду зави ОСОБА_1 від 27 січня 2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14 березня 2023 року № 083850015839 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, прийняте за результатами розгляду зави ОСОБА_1 від 06 березня 2023 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 30 травня 2023 року за № 083850015839 про відмову в призначенні пенсії, прийняте за результатами розгляду зави ОСОБА_1 від 22 травня 2023 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію за Списком №2 ОСОБА_1 такі періоди: період навчання з 01.09.1981 по 13.07.1984 відповідно до Диплому Д №206084; період служби в лавах Радянської армії з 25.11.1984 по 28.12.1986; період роботи з 19.07.1984 по 10.11.1984 у Приватному акціонерному товаристві «Запорізький абразивний комбінат»; період роботи з 22.08.1992 по 14.06.1995 у Відкритому акціонерному товаристві «Запорізький механічний завод».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 07.07.1995 по 15.12.2003 у ПФ «Кивана».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії, подану ОСОБА_1 22 травня 2023 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. місцезнаходження: 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А; код ЄДРПОУ 20632802.

Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885.

Відповідач 3 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010.

Відповідач 4 - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, місцезнаходження: 36014, м. Полтава, вул. Соборності, 66, код ЄДРПОУ 13967927.

Відповідач 5 - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.

Повне судове рішення складено 28.11.2023.

Суддя М.О. Семененко