27 листопада 2023 року Справа № 280/7052/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Визнати наказ № 967 від 28.08.2023 року Запорізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани відносно ОСОБА_1 - незаконним та зобов'язати поновити порушені права у зв'язку із накладенням дисциплінарного стягнення.
Зобов'язати органи внутрішньої безпеки провести розслідування щодо розголошення персональних даних стороннім особам у зв'язку із порушенням Закону України «Про захист персональних даних».
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що про проведення службового розслідування дисциплінарною комісією ЗРУП ГУНП в Запорізькій області його не повідомлено, чим порушено право на захист. Під час ознайомлення із наказом про застосування дисциплінарного стягнення позивачу не надали матеріали службового розслідування для ознайомлення чим порушили права на ознайомлення з матеріалами службового розслідування. Згідно даних вказаних у наказі про застосування дисциплінарного стягнення службове розслідування призначене наказом Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області від 28.06.2023 № 732, тобто службове розслідування мало бути закінчено 28.07.2023. У вказаному випадку підставою для проведення службового розслідування відібрана скарга співробітником Запорізького управління ДВБ НП України в Запорізькій області від ОСОБА_2 , у якій було вказано, що саме позивач скоїв дорожньо-транспортну пригоду із автомобілем «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , хоча позивач не мав жодного відношення до вказаної дорожньо-транспортної пригоди. 18.07.2023 рекомендованим листом на ім'я начальника Запорізького управління ДВБ НП України в Запорізькій області підполковника поліції Олександра РУДЕНКО було направлено заяву ОСОБА_2 в якій останній зазначив, що раніше із скаргою відносно ОСОБА_3 звернувся помилково та просить перевірку за якого скаргою припинити, у зв'язку із чим підстави подальшого проведення службового розслідування були відсутні. 15.06.2023 відносно позивача поліцейськими УПП в Запорізькій області складені протоколи про адміністративне правопорушення та направлені на розгляд до Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя. 20.07.2023 суддею Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя Романько О.О. винесено рішення - провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень. Дисциплінарною комісією зазначено, що наприкінці березня 2023 року позивач отримавши усне запрошення до УПП здійснив відвідування УПП, тобто покинув межі адміністративної будівлі ВП № 1 ЗРУП у службовий (робочий) час, не поставивши до відома керівників зазначеного підрозділу поліції про необхідність виходу та причини з яких така необхідність виникла. Позивач зазначає, що перебуває на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області та у зв'язку із проведенням розшукових заходів майже не перебуває на території адміністративної будівлі ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області та після проведення ранкових нарад перебуває на території оперативного обслуговування Вознесенівського району міста Запоріжжя проводячи розшукові заходи звісно з узгодженням керівництва сектору кримінальної поліції. Відвідування УПП в Запорізькій області відбулося після проведення розшукових заходів в районі розташування вказаного підрозділу поліції (у зв'язку із чим позивач не покидав межі адміністративної будівлі ВП №1 ЗРУП безпосередньо за викликом, як вказано в наказі про застосування дисциплінарного стягнення). Щодо відвідування УПП в Запорізькій області позивачем не повідомлялось керівництву ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області у зв'язку із тим, що позивач не мав ніякого відношення до дорожньо-транспортної пригоди зазначеної вище. Позивача запрошували до відділу внутрішньої безпеки ГУНП в Запорізькій області де він надавав пояснення за поставленими співробітником внутрішньої безпеки запитаннями, вимоги надавати копії документів на право управління транспортним засобом, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, страхового полісу, медичної довідки не надходило. Представниками дисциплінарної комісії не здійснювався виклик для надання пояснень чи вимога на надання документів на право керування транспортними засобами. Також в наказі про застосування дисциплінарного стягнення вказано що позивач неналежно ставиться до виконання обов'язків поліцейського передбачених ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» (згідно вказаної статті поліцейський зобов'язаний - назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання, пред'явити на вимогу людини службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною інформацією, не випускаючи його з рук) - такої вимоги із представників дисциплінарної комісії ніхто не висував. Вимоги ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ позивач також не порушував. В наказі про застосування дисциплінарного стягнення зазначено, що позивач в службовій діяльності має низькі морально-ділові якості, неналежно ставиться до дотримання службової дисципліни і законності, має відсутність сумління та гідності у роботі. Позивач повідомляє, із моменту створення поліції жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності, жодного разу не запізнився на роботу, сумлінно ставиться до виконання службових обов'язків, отримував лише подяки та заохочення, нагороджений почесною грамотою виконавчого комітету Запорізької міської ради «за сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініціативу та наполегливість у службовій діяльності». Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 11 вересня 2023 року позовну заяву залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
- належним чином оформленої позовної заяви та засвідчених копій всіх документів, доданих до позовної заяви (у примірнику для суду та копії для відповідачів) у якій уточнити зміст позовних вимог та склад учасників справи, з урахуванням вказаних судом зауважень.
- належним чином оформленої позовної заяви (у примірнику для суду та копії для відповідачів), у якій зазначити: поштовий індекс адреси реєстрації позивача, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача та відповідача, відомі номери засобів зв'язку відповідача, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача.
- доказів доплати судового збору в сумі 1073,60 грн., або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
22.09.2023 позивачем надана виправлена позовна заява, у якій позивач зазначає у якості відповідача Головне управління Національної поліції в Запорізькій області та просить суд:
Визнати незаконним Наказ № 967 від 28.08.2023 Запорізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Ухвалою суду від 27 вересня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач 23.10.2023 подав відзив на позовну заяву, у якому ГУНП в Запорізькій області заперечує проти задоволення позовних вимог виходячи із нижченаведеного. Під час проведення службового розслідування встановлено, що 17.03.2023 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить старшому оперуповноваженому відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітану поліції ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_3 . За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення та про притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що у матеріалах надісланих управлінням патрульної поліції до суду відсутні достатні докази керування ОСОБА_4 у день та час зазначений у адміністративних протоколах будь-яким транспортним засобом. Зазначені обставини виключають відповідальність ОСОБА_3 за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4, 124 Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Суд постановив, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП (у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень). Ураховуючи неналежну повноту та якість зібраних співробітниками УПП матеріалів, дисциплінарна комісія вважає, що суд приймав рішення за результатами розгляду справи, за відсутності наданих зі сторони обвинувачення (УПП) повної, всебічно дослідженої та об'єктивно підтвердженої інформації про обставини події. Через відсутність повної інформації, як могла б бути зібраною поліцейськими управління патрульної поліції на стадії проведення перевірки за матеріалами дорожньо-транспортної пригоди та розгляду звернення до УПП ОСОБА_2 , рішення суду є очевидним та логічним. У ході вивчення обставин події, аналізування дій ОСОБА_3 дисциплінарною комісією встановлено, що наприкінці березня 2023 року, ОСОБА_5 отримавши запрошення до УПП, у порушення вимог пункту 7 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень) затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987, здійснив відвідування УПП, тобто покидав межі адміністративної будівлі ВП № 1 ЗРУП у службовий (робочий) час, не поставивши до відома керівників зазначеного підрозділу поліції про необхідність виходу та причини з яких така необхідність виникла. У порушення вимог ч. 5 та ч. 6 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, під час службового розслідування ОСОБА_5 , який є посадовою особою поліції, відповідно до своїх повноважень не виконував свій обов'язок щодо сприяння проведенню службового розслідування. Навпаки, умисно не надавав повної інформації щодо обставин, які вивчалися дисциплінарною комісією, надавав інформацію, яка не відповідає дійсності, відмовлявся надавати копії своїх документів на право керування транспортними засобами (водійське посвідчення, посвідчення про реєстрацію транспортних засобів, страхові поліси, медичну довідку). Дисциплінарною комісією встановлено, що під час звітування перед керівництвом ВП № 1 ЗРУП за результатами заходів здійснених у період добового чергування з 17.03.2023 до 18.03.2023 (складання підсумкового рапорту, здійснення записів у журналах щодо перевірок несення служби), ОСОБА_5 вносив до відповідних документів неправдиву інформацію про час та відповідні місця здійснення перевірок, таким чином намагаючись обґрунтувати свою непричетність до скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобіля, який йому належить, а також заперечити таким чином факт керування у цей день належним йому транспортним засобом. У свої сукупності всі дії ОСОБА_3 описані у висновку службового розслідування, свідчать про його особисте неналежне ставлення до виконання обов'язків поліцейського передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII. На переконання дисциплінарної комісії, всі дії ОСОБА_3 зазначені у матеріалах службового розслідування, містять ознаки дисциплінарного проступку та є такими, що підривають авторитет Національної поліції і є неприйнятними у діяльності поліції та окремо кожного поліцейського. Причинами та умовами, які призвели до вчинення ОСОБА_4 дисциплінарного проступку, стали його особисті низькі морально-ділові якості та його особисте неналежне ставлення до дотримання службової дисципліни і законності, відсутність сумління та гідності. Відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
На виконання ухвали суду відповідачем надані належним чином засвідченні копії матеріалів службового розслідування, які долучені до матеріалів справи.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
ОСОБА_1 , капітан поліції, працює на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області.
19.06.2023 до сектору документального забезпечення Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області за вх.Г-728 від 19.06.2023 надійшов лист з Запорізького управління ДВБ НП України за зверненням ОСОБА_2 , який прохає вжити заходи, щодо старшого оперуповноваженого СКП відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 , який 17.03.2023 скоїв ДТП та залишив місце події.
Наказом ЗРУП ГУНП від 28.06. 2023 № 732 призначено службове розслідування.
Наказом ЗРУП ГУНП від 14.07. 2023 № 801 продовжено строк проведення службового розслідування (на 15 діб), яке призначеного наказом ЗРУП ГУНП від 28.06.2023 № 732.
Дисциплінарною комісією оформлений 28.07.2023 висновок службового розслідування проведеного за фактом можливого скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням старшого оперуповноваженого СКП відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 та під час проведення службового розслідування встановлено: «17.03.2023 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить старшому оперуповноваженому відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітану поліції ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_3 .
15.06.2023 за результатами розгляду матеріалів зібраних у ході перевірки обставин за яких сталася зазначена дорожньо-транспортна пригода, встановлено що поліцейськими УПП відносно старшого оперуповноваженого відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 за порушення вимог п. 10.1 та п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху України складено протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД № 407610 та ААД №407732 від 15.06.2023, за що передбачена відповідальність ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.
За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення та про притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що у матеріалах надісланих управлінням патрульної поліції до суду відсутні достатні докази керування ОСОБА_4 у день та час зазначений у адміністративних протоколах будь-яким транспортним засобом. Зазначені обставини виключають відповідальність ОСОБА_3 за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП. Таким чином, суд постановив, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП (у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень).
Ураховуючи неналежну повноту та якість зібраних співробітниками УПП матеріалів, дисциплінарна комісія вважає, що суд приймав рішення за результатами розгляду справи, за відсутності наданих зі сторони обвинувачення (УПП) повної, всебічно дослідженої та об'єктивно підтвердженої інформації про обставини події. Через відсутність повної інформації, як могла б бути зібраною поліцейським управління патрульної поліції на стадії проведення перевірки за матеріалами дорожньо-транспортної пригоди та розгляду звернення до УПП ОСОБА_2 , рішення суду є очевидним та логічним.
У ході вивчення обставин події, аналізування дій ОСОБА_3 дисциплінарною комісією встановлено, що наприкінці березня 2023 року, ОСОБА_5 отримавши запрошення до УПП, у порушення вимог пункту 7 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень) затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987, здійснив відвідування УПП, тобто покидав межі адміністративної будівлі ВП № 1 ЗРУП у службовий (робочий) час, не поставивши до відома керівників зазначеного підрозділу поліції про необхідність виходу та причини з яких така необхідність виникла.
У порушення вимог ч. 5 та ч. 6 статті 15 (Дисциплінарні комісії) Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, під час службового розслідування ОСОБА_5 , який є посадовою особою поліції, відповідно до своїх повноважень не виконував свій обов'язок щодо сприяння проведенню службового розслідування. Навпаки, умисно не надавав повної інформації щодо обставин, які вивчалися дисциплінарною комісією, надавав інформацію, яка не відповідає дійсності, відмовлявся надавати копії своїх документів на право керування транспортними засобами (водійське посвідчення, посвідчення про реєстрацію транспортних засобів, страхові поліси, медичну довідку)
Окрім зазначеного вище, дисциплінарною комісією встановлено, що під час звітування перед керівництвом ВП № 1 ЗРУП за результатами заходів здійснених у період добового чергування з 17.03.2023 до 18.03.2023 (складання підсумкового рапорту, здійснення записів у журналах щодо перевірок несення служби), ОСОБА_5 вносив до відповідних документів неправдиву інформацію про час та відповідні місця здійснення перевірок, таким чином намагаючись обґрунтувати свою непричетність до скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобіля, який йому належить, а також заперечити таким чином факт керування у цей день належним йому транспортним засобом.
У свої сукупності всі дії ОСОБА_3 описані у висновку службового розслідування, свідчать про його особисте неналежне ставлення до виконання обов'язків поліцейського передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. З ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VI1I.
На переконання дисциплінарної комісії, всі дії ОСОБА_3 зазначені у матеріалах службового розслідування, містять ознаки дисциплінарного проступку та є такими, що підривають авторитет Національної поліції і є неприйнятними у діяльності поліції та окремо кожного поліцейського.
Причинами та умовами, які призвели до вчинення ОСОБА_4 дисциплінарного проступку, стали його особисті низькі морально-ділові якості та його особисте неналежне ставлення до дотримання службової дисципліни і законності, відсутність сумління та гідності.
Обставин, які б на підставі п. 1 ч. 4 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року, пом'якшували відповідальність ОСОБА_3 , дисциплінарною комісією не встановлено.
Обставин, які б на підставі п. 1 ч. 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року, обтяжували відповідальність ОСОБА_3 , дисциплінарною комісією не встановлено.
Разом з тим, дисциплінарною комісією ураховано той факт, що вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_4 відбулося у період дії на території України правового режиму воєнного стану у зв'язку із злочинним воєнним вторгненням рф в Україну, окупацією територій держави та вчиненням воєнних злочинів, що також може бути визначеним як обставиною обтяжуючою відповідальність поліцейського.
Оскільки кожен поліцейський, у зазначений період, максимально повинен демонструвати найкращі людські якості, найвищий рівень відповідальності та гідності, щирості та порядності.
Обставин щодо вчинення ОСОБА_4 дисциплінарного проступку у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що відповідно до вимог частини 2 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року, виключало б можливість застосування до нього дисциплінарного стягнення, дисциплінарною комісією не встановлено».
За висновком дисциплінарної комісії за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог частин 5 та 6 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VII1, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VII1, п. 7 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень) затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987, що виразилось у порушенні внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських, покиданні меж адміністративної будівлі ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області наприкінці березня 2023 року у службовий (робочий) час, без відома керівників зазначеного підрозділу поліції про необхідність виходу та причини, через які така необхідність виникла, не виконанні як посадової особи поліції свого обов'язку щодо сприяння проведенню службового розслідування, ненаданні дисциплінарній комісії копій документів на транспортні засоби, які йому належать та тих, що надають право керування ним транспортними засобами (посвідчень про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, страхових полісів, медичної довідки), повної інформації щодо обставин події, які вивчаються дисциплінарною комісією, неналежному ставленні до виконання обов'язків поліцейського, внесенні до службових документів неправдивої інформації щодо часу та місць здійснення перевірок несення служби нарядами, під час добового чергування 17.03.2023 у якості особи відповідальної від керівництва ВП № 1 Запорізького РУП, до старшого оперуповноваженого відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 необхідно застосувати дисциплінарне стягнення у виді догани.
28.08.2023 видано наказ ЗРУП ГУНП від 28.06. 2023 № 967 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким за вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог частин 5 та 6 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII, п. 7 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень) затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987, що виразилось у порушенні внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських, покиданні меж адміністративної будівлі ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області наприкінці березня 2023 року у службовий (робочий) час, без відома керівників зазначеного підрозділу поліції про необхідність виходу та причини, через які така необхідність виникла, не виконанні як посадової особи поліції свого обов'язку щодо сприяння проведенню службового розслідування, ненаданні дисциплінарній комісії копій документів на транспортні засоби, які йому належать та тих, що надають право керування ним транспортними засобами (посвідчень про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, страхових полісів, медичної довідки), повної інформації щодо обставин події, які вивчаються дисциплінарною комісією, неналежному ставленні до виконання обов'язків поліцейського, внесенні до службових документів неправдивої інформації щодо часу та місць здійснення перевірок несення служби нарядами, під час добового чергування 17.03.2023 у якості особи відповідальної від керівництва ВП № 1 Запорізького РУП, до старшого оперуповноваженого відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді догани.
29.08.2023 складено акт про відмову ОСОБА_1 ознайомлюватись із наказом ЗРУП ГУНП від 28.06. 2023 № 967 «Про застосування дисциплінарного стягнення».
Не погоджуючись із наказом про застосування дисциплінарного стягнення, вважаючи, його протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1- 2 ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння (ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 09.11.2016 затверджено правила етичної поведінки поліцейських, пунктом 3 розділу IV яких встановлено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Наведеною статтею розмежовано види відповідальності, виокремлюючи дисциплінарну як окрему та таку, що може застосовуватись самостійно або у зв'язку з іншими видами відповідальності (адміністративною, цивільною).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції (ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту).
Частинами 1, 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначено службове розслідування як діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Як вже зазначалось, відповідачем винесено наказ про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. (ч.1 ст.15 Дисциплінарного статуту).
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018р. №893, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок №893) відповідно до п.1 Розділу ІІ якого службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
В п.4 розділу V Порядку №893 встановлено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до п.3 розділу V Порядку №893 строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Стаття 16 Дисциплінарного статуту передбачає, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
При цьому, розділом V Дисциплінарного статуту визначені особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану, відповідно до ч. 3 ст. 26 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
Судом встановлено, що службове розслідування призначене наказом Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 28.06.2023 № 732, наказом Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 14.07.2023 № 801 продовжено термін проведення службового розслідування на 15 календарних днів, висновок службового розслідування затверджено 28.07.2023.
Таким чином, доводи позивача про порушення строку службового розслідування спростовані вищенаведеним.
Щодо аргументів позивача про порушення відповідачем права позивача на ознайомлення з матеріалами службового розслідування та неповідомлення про проведення службового розслідування, судом встановлено наступне.
Статті 18 Дисциплінарного статуту встановлює забезпечення поліцейському права на захист.
Під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:
1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;
3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, не допускається, а підлягає відкладенню до його протверезіння.
Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським.
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув'язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.
Представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів.
Відповідно до розділу IV Порядку 893, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:
надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;
ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;
подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;
користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до п.7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Пунктами 13,14 цього розділу встановлено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні або письмові пояснення (у тому числі з накладанням електронного цифрового підпису) щодо відомих їм відомостей про діяння, яке стало підставою для призначення службового розслідування.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
Таким чином, зі змісту статті 18 Дисциплінарного статуту слідує, що під час проведення службового розслідування щодо поліцейського, забезпечення йому права на захист здійснюється шляхом виклику для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі у тому разі, якщо поліцейський відсутній на службі. Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Як встановлено судом, в матеріалах службового розслідування відсутні докази повідомлення позивача про проведення службового розслідування, ознайомлення з матеріалами службового розслідування, відсутні відомості про надання позивачем під час проведення службового розслідування письмових пояснень або акти про відмову від їх надання.
Також відповідач не надав суду докази та/або пояснення щодо належного повідомлення позивача про існування відносно нього службового розслідування та про виклик до Управління з метою надання пояснень.
Зважаючи на викладене, суд погоджується із доводами позивача про порушення його права на захист, передбаченого статтею 18 Дисциплінарного статуту, оскільки належних доказів того, що позивач був повідомлений у передбачений вказаною нормою спосіб про проведення відносно нього службового розслідування для забезпечення права на надання пояснень та клопотань, а також ознайомлення з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд зазначає, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив факт обізнаності позивача про існування стосовно нього службового розслідування та підстав для його проведення.
Щодо порушення позивачем вимог частин 5 та 6 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, судом встановлено таке.
Як зазначено у висновку службового розслідування порушення виразилось у ненаданні позивачем дисциплінарній комісії копій документів на транспортні засоби, які йому належать та тих, що надають право керування ним транспортними засобами (посвідчень про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія, страхових полісів, медичної довідки), повної інформації щодо обставин події, які вивчаються дисциплінарною комісією.
Відповідно до частин 5 та 6 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування.
Посадові особи, які перешкоджають діям дисциплінарної комісії, притягаються до відповідальності в порядку, встановленому законодавством.
Ч. 7 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно з п.8 ч.1 р. ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, яке затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 дисциплінарна комісія під час проведення щодо поліцейського службового розслідування має право у разі перешкоджання посадовими особами поліції проведенню службового розслідування шляхом подання письмового рапорту (заяви) доповідати про це уповноваженому керівнику, який його призначив, для ініціювання питання призначення службового розслідування щодо такої особи.
Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства перешкоджання посадовими особами поліції проведенню службового розслідування шляхом подання письмового рапорту (заяви) є підставою для доповіді про це уповноваженому керівнику, який його призначив, для ініціювання питання призначення службового розслідування щодо такої особи.
Разом з тим, з урахуванням того, що позивач не був повідомлений про проведення службового розслідування, відсутні належним чином підтверджені відповідачем підстави вважати порушеними позивачем положення частини 5 та 6 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Суд звертає увагу, що матеріалах службового розслідування відсутні докази вимоги відповідачем у позивача пояснень або будь-яких документів, оформлених рапортів до уповноваженого керівника про невиконання позивачем таких вимог та актів складених у зв'язку з відмовою позивача надати витребувані відповідачем пояснення чи документи.
Суд також критично оцінює аргументи дисциплінарної комісії про неналежне ставлення позивача до виконання обов'язків поліцейського, внесенні до службових документів неправдивої інформації щодо часу та місць здійснення перевірок несення служби нарядами, під час добового чергування 17.03.2023 у якості особи відповідальної від керівництва ВП № 1 Запорізького РУП, як такі що не підтверджені належними доказами, не обґрунтовані та не доведені.
Щодо порушення п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII.
В позовні заяві повідомлено, що у оскаржуваному наказі вказано: позивач неналежно ставиться до виконання обов'язків поліцейського передбачених ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» (згідно вказаної статті поліцейський зобов'язаний - назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання, пред'явити на вимогу людини службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною інформацією, не випускаючи його з рук) - такої вимоги із представників дисциплінарної комісії ніхто не висував.
Суд зазначає, що у висновку службового розслідування та в оскаржуваному наказі вказано про порушення позивачем п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII, а не ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» як помилково вважає позивач.
Так, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII встановлено, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
З висновку службового розслідування: «У свої сукупності всі дії ОСОБА_3 описані у висновку службового розслідування, свідчать про його особисте неналежне ставлення до виконання обов'язків поліцейського передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIІI».
У висновку службового розслідування дисциплінарною комісією не конкретизовано в чому полягає порушення позивачем п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII, відповідний висновок не містить посилань на положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, які не дотримані позивачем та в результаті яких дій, бездіяльності чи рішень відбулось таке порушення.
Суд наголошує, що відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Суд звертає увагу, зі змісту Присяги працівника поліції слідує, що його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 12.05.2022 у справі №260/1/19, від 25.06.2020 у справі №2240/2329/18, від 19.04.2021 у справі №240/2677/20.
Про вчинення дій позивачем, що порушують присягу поліцейського відповідачем також не вказано, відповідних доказів не надано.
Дисциплінарна комісія у висновку зазначає також, що результати звірок та аналізування інформації та відомостей надають дисциплінарній комісії переконливі підстави вважати, що ОСОБА_5 , володіючи інформацією та прогнозуючи ймовірне здійснення перевірки обставин ДТП, маючи на меті приховування обставин скоєння 17.03.2023 ним особисто дорожньо-транспортної пригоди на власному автомобілі, факту керування під час добового чергування своїм автомобілем та залишення місця скоєння ДТП, здійснив спроби заплутати або ввести в оману осіб, які здійснюватимуть перевірку обставин дорожньо-транспортної пригоди (як у рамках перевірки співробітниками УПП так і в рамках службового розслідування), для чого зазначив неправдиву інформацію щодо часу здійснення ним перевірок несення служби у різних видах документів щодо різних видів нарядів.
Суд враховує, що постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20 липня 2023 року у справі № 335/5532/23 (3/335/1952/2023), ухвалено провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст.122-4,124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень. У вказаній постанові зазначено: «керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
При цьому, учасником дорожнього руху відповідно доп.1.10 Правил дорожнього руху є особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. Водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Протокол та інші матеріали справи, які надійшли до суду, не містять доказів про те, що ОСОБА_1 є таким учасником дорожнього руху, як водій.
Так, відеозапис долучений до матеріалів не підтверджує керування ОСОБА_1 транспортним засобом, і з фотоматеріалів неможливо з достовірністю стверджувати, що останній керував транспортним засобом.
Процес зупинки транспортного засобу вказаний відеозапис не містить.
Інші матеріали справи також не містять жодного доказу, того, що саме у день та час, зазначений у протоколах про адміністративні правопорушення, саме ОСОБА_1 керував будь-яким транспортним засобом.»
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, у зв'язку з тим, що Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у постанові від 20 липня 2023 року у справі № 335/5532/23 (3/335/1952/2023) проаналізувавши зміст доказів, наявних в матеріалах цієї справи, дійшов висновку, що вони не підтверджують наявності у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП, такі порушення не можуть свідчити про порушення позивачем вказаних статей та вчинення дисциплінарного проступку відповідно.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі №824/126/17-а сформував правовий висновок, згідно якого підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Тобто, самого лише посилання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування щодо поліцейського дисциплінарного стягнення.
Таким чином, наявність дисциплінарного проступку, тобто визначених дій або бездіяльності, невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни, повинна бути доведена саме матеріалами службового розслідування.
Стосовно вказаного у висновку порушення позивачем п. 7 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень) затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987, що виразилось у порушенні внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських, покиданні меж адміністративної будівлі ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області наприкінці березня 2023 року у службовий (робочий) час, без відома керівників зазначеного підрозділу поліції про необхідність виходу та причини, через які така необхідність виникла, судом враховується таке.
Згідно висновку службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що наприкінці березня 2023 року, ОСОБА_5 отримавши запрошення до УПП, у порушення вимог пункту 7 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень) затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987, здійснив відвідування УПП, тобто покидав межі адміністративної будівлі ВП № 1 ЗРУП у службовий (робочий) час, не поставивши до відома керівників зазначеного підрозділу поліції про необхідність виходу та причини з яких така необхідність виникла.
Позивач з приводу цього зазначає, що перебуває на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області та у зв'язку із проведенням розшукових заходів майже не перебуває на території адміністративної будівлі ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області та після проведення ранкових нарад перебуває на території оперативного обслуговування Вознесенівського району міста Запоріжжя проводячи розшукові заходи звісно з узгодженням керівництва сектору кримінальної поліції. Відвідування УПП в Запорізькій області відбулося після проведення розшукових заходів в районі розташування вказаного підрозділу поліції (у зв'язку із чим позивач не покидав межі адміністративної будівлі ВП №1 ЗРУП безпосередньо за викликом, як вказано в наказі про застосування дисциплінарного стягнення). Щодо відвідування УПП в Запорізькій області позивачем не повідомлялось керівництву ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області у зв'язку із тим, що позивач не мав ніякого відношення до дорожньо-транспортної пригоди зазначеної вище.
Оцінюючи аргументи сторін, суд виходить з того, що Правилами внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень) затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987 визначено, у зв'язку зі службовою необхідністю, зумовленою специфікою та особливостями роботи у відповідному підрозділі (структурному підрозділі, відділі, відділенні) та в інших випадках передбачених чинним законодавством, може встановлюватися інший режим роботи, як підрозділу в цілому, так і окремим державним службовцям, працівникам відповідно до законодавства про працю. При цьому загальна тривалість роботи повинна відповідати п. 2 цього розділу. Встановлення іншого режиму роботи, ніж той, який передбачений в п. 2 цього розділу, державним службовцям або працівникам, які працюють в апараті ГУНП та його відокремлених структурних підрозділах здійснюється на підставі мотивованої заяви на ім'я керівника ГУНП та видання наказу про це. Вихід державного службовця або працівника апарату ГУНП та його відокремленого структурного підрозділу за межі адміністративної будівлі у службовий (робочий час) відбувається з відома його безпосереднього керівника.
Суд звертає увагу, що дисциплінарною комісією вказано про відвідування позивачем УПП наприкінці березня 2023 року, чим вчинено порушення пункту 7 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень).
Однак, дисциплінарною комісією у висновку не наведено конкретної дати вчинення такого порушення, немає доказів де саме перебував позивач та залишення ним без повідомлення керівника службового приміщення.
Таким чином, у матеріалах дисциплінарного провадження відсутні докази вчинення позивачем порушення вимог пункту 7 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку дня поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень) затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987.
При розгляді цієї справи суд враховує, що у зв'язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який неодноразово продовжений та діє на теперішній час.
Як правильно зазначено відповідачем, кожен поліцейський, у зазначений період, максимально повинен демонструвати найкращі людські якості, найвищий рівень відповідальності та гідності, щирості та порядності.
Однак, проаналізувавши вищенаведене у сукупності, дослідивши матеріали службового розслідування, судом встановлено, що матеріали не містять доказів на підтвердження вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Суд дійшов висновку про те, що оскаржений у цій справі наказ відповідача прийнятий за відсутності належних доказів факту вчинення позивачем конкретно визначеного дисциплінарного проступку та без доведення його вини, що є підставою для його скасування.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1073,60 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати наказ Запорізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області від 28.08.2023 № 967 про застосування дисциплінарного стягнення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одну тисячу сімдесят три гривні шістдесят коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ),
Відповідач - Головне управління Національної поліції у Запорізькій області (вул.Матросова, буд. 29, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 40108688).
Повне судове рішення складено 27.11.2023.
Суддя Б.В. Богатинський