про повернення позовної заяви
27 листопада 2023 рокум. Ужгород№ 260/9514/23
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., одержавши позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області», в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області», які виразилася у протиправній відмові оформленій листом № 33/27-1266 від 11.09.2023 року, виготовити нову (оновлену) довідку про розмір грошового забезпечення, для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 , - з урахуванням щомісячної індексації, що фактично нарахована, виплачена за прирівняною посадою поліцейського у листопаді 2019 року, тобто вказати в ній окремим рядком складову грошового забезпечення «індексація» в розмірі - 887,09 грн.;
- зобов'язати Державну установу «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» виготовити нову (оновлену) довідку (у якій будуть внесені зміни до довідки № 33/27-277 від 24.05.2021 року) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 шляхом включення до неї окремим рядком складову грошового забезпечення - індексація, в розмірі виплаченому за прирівняною посадою поліцейського за листопад 2019 року - 887,09 грн., з урахуванням збільшеного загального грошового забезпечення, у наступних складових, а саме: посадовий оклад - 3100,00 грн.; оклад за військове(спеціальне) звання - 2200,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 40% - 2120,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 65,01% - 4823,74 грн.: особи які працюють в умовах режимних обмежень - 15 % -465,00 грн.; премія 65,04% - 8265,76 гри.; індексація - 887,09 грн. Всього - 21861, 59 грн. та надіслати вказану довідку з внесеними змінами про розмір грошового забезпечення - до Головного управління Пенсійною фонду України в Закарпатській області, для перерахунку пенсії з 01.12.2019 року, з врахуванням, згідно рішень Закарпатського окружного адміністративного суду №260/3365/21 від 22.10.2021 року, №260/1167/22 від 18.03.2022 року та №260/3052/23 від 27.04.2023року.
Ухвалою суду від 06.11.2023 року позовну заяву залишено без руху та надано семиденний строк з дня вручення ухвали усунути недоліки шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та належним чином завірені документи, що додані до позовної заяви.
На виконання вимог вказаної ухвали позивач через канцелярію суду 22 листопада 2023 року подав належним чином завірені копії документів, доданих до позовної заяви та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. У вказаній заяві позивач наводить наступні причини поважності пропуску строку звернення з цим позовом до суду:
- про порушення своїх прав позивач дізнався з постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.06.2023 по справі №480/11090/21 та відмови Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» щодо виготовлення нової (оновленої) довідки (у якій будуть внесені зміни до довідки № 33/27-277 від 24.05.2021 року).
- відповідно до частини третьої статті 51 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262) перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком;
Надаючи оцінку приведеним доводам, суд зазначає наступне.
Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Позивач звернувся до суду з позовом 01.11.2023, заявив позовні вимоги про виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням індексації, що фактично виплачені у листопаді 2019 року для проведення перерахунку пенсії з 01.12.2019 року.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:
«…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.».
Виходячи з повідомлених позивачем обставин спору, про порушення свого права на визначення розміру та складових грошового забезпечення з метою обчислення (перерахунку) пенсії він мав дізнатися щонайменше після отримання довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» № 33/27-277 від 24.05.2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року, у якій відсутня інформація про суми індексації грошового забезпечення.
Разом з цим, позивач звертався до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом (справа №260/3365/21) про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 33/27-277 від 24 травня 2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 листопада 2019 року, що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії позивача, та додавав таку довідку до позовної заяви, що свідчить про ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом такої.
Однак, як вже було зазначено вище, позивач звернувся до суду лише 01.11.2023, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Отримання листа відповідача від 11.09.2023 вих.№33/37-1266 у відповідь на заяву позивача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Крім того, ознайомлення позивача із постановою Верховного Суду від 21.06.2023 по справі №480/11090/21 не є датою, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав.
Неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, з якими пов'язано виникнення у позивача права та підстав для судового захисту, тому не може вважатись поважною причиною пропуску строку.
З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Суд наголошує, що за умови виявлення належної активності та небайдужості, існувала об'єктивна можливість реалізувати своє право на оскарження у встановлений законом строк.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 року по справі №400/14933/22.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини органу Пенсійного фонду України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а зробила висновок, що норми статей 51, 55 Закону № 2262 (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У справі, яка розглядається, позивач звернувся до суду з позовом у зв'язку із тим, що відповідач відмовив йому у виготовленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Отже, суми пенсії позивача з урахуванням оновленого грошового забезпечення не нараховані пенсійним органом, а тому є спірними.
Крім цього, матеріали справи не містять доказів вини відповідача щодо невиготовлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, з огляду на таке.
Водночас суд, ураховуючи сталу практику Верховного Суду, не заперечує того, що своє право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення особа може також реалізувати шляхом звернення із відповідною заявою до уповноваженого на видачу довідки органу, спонукаючи його до вчинення таких дій.
Втім, за обставин цього спору позивач не реалізував своє право на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення вчасно, тобто у межах шестимісячного строку після того, як він дізнався про порушення свого права на їх отримання.
Зважаючи на викладене у сукупності, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 51 Закону № 2262.
Отже, можливість звернення позивача з цим позовом до суду у межах розумних строків залежала виключно від волевиявлення самого позивача, а не від зовнішніх чинників, про які він зазначає. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2023 року у справі № 640/4426/22.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Указана правова позиція щодо застосування до спірних правовідносин положень статей 122, 123 КАС України узгоджується з правовою позицією, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а та постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, від 12 квітня 2023 року у справі № 380/14933/22.
За приписами пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зазначені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду не є поважними. Тому позовну заяву належить повернути.
Згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 248, 256 КАС України, суд, -
Позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя М.М. Луцович