27 листопада 2023 року м. Ужгород№ 260/7225/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного Фонду України в Київській області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області №071950004241 від 19.05.2023 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років періоди: навчання за спеціальністю з 01.09.1980 року по 12.06.1984 року; служби в армії 27.05.1987 року по 02.05.1989 року; та періоди зазначені в довідках №30 від 10.05.2023 року Міжгірського лісокомбінату та №123 від 20.04.2023 року Національного природного парку "Синевир".
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що при розгляді заяви про призначення йому пенсії відповідачем не зараховано до страхового та спеціального стажу період роботи з 21.11.1989 року по 16.08.1993 року оскільки посада браковщик не передбачена Списком професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісогосподарських роботах, підсочці лісу тв лісосплаві, а період роботи з 16.06.2000 по 03.08.2020 року - оскільки відступні відомості про те, що Національний природний парк "Синевир" відносить до підприємств лісової промисловості та лісового господарства.
Ввважає таке рішення пенсійного фонду протиправним та таким, що порушує його соціальні права на отримання пенсійного забезпечення.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 року відкрито спрощене позовне провадження.
28.08.2023 року, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Закарпатській області до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що за результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки заявник не набув необхідного стажу за вислугою років.
Частиною 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 11.05.2023 року позивач звернувсяГоловного управління ПФУ в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням № 071950004241 від 03.05.2023 року відповідачем - Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Київській області відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років.
Як вбачається із оскаржуваного рішення відповідачем 2 не зараховано до страхового та спеціального стажу період роботи з 21.11.1989 року по 16.07.2000 року згідно довідки від 28.02.2020 року №22 та трудової книжки від 23.06.1983 НОМЕР_1 , оскільки відступній документ про реорганізацію підприємства; з 16.06.2000 по 10.10.2017 року згідно довідки від 20.04.2023 року №213, оскільки відступній документ, що Національний природний парк "Синевир" відносить до підприємств лісової промисловості та лісового господарства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом.
Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Статтею 114 цього Закону передбачено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже, необхідною умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність необхідного страхового та пільгового стажу та обов'язкова віднесеність посади до списків №1 та №2.
Як встановлено судом, із записів трудової книжки НОМЕР_1 :
- 01.04.1987 року позивач прийнятий на роботу в ТДВ "Міжгірський лісокомбінат" лісорубом 3-го розряду Синевирського лісопункту;
- 11.05.1987 року звільнений, у зв'язку з призовом на службу в лавах Радянської Армії;
- 27.05.1987 року по 22.05.1989 року - служба в армії;
- 21.11.1989 року - прийнятий на роботу браковщиком лісопродукції 4-го розряду Вучківського лісопункту;
- 16.08.1993 року переведений на посаду браковщиком 5-го розряду на В. Бистрянський лісопункт;
- 17.09.1993 року переведений майстром лісозаготівель В. Бистрянського лісопункту;
- 16.07.2000 року звільнений із займаної посади.
- 16.06.2000 року по 03.08.2020 року - прийнятий на роботу майстром по лісозаготівлях у НПП "Синевир"
Суд констатує, що вказані дані також містяться у довідці №30 від 10.05.2023 року, яка видана Товариством з додатковою відповідальністю "Міжгірський лісокомбінат" та у довідці "213 від 20.04.2023 року, виданою НПП "Синевир". Вказані довідки для підтвердження стажу на призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
Разом з тим, у вищевказаній довідці довідці №30 від 10.05.2023 року зазначено про те, що Товариство з додатковою відповідальністю "Міжгірський лісокомбінат" є правонаступником Міжгірського лісокомбінату "Закарпатліс.
Трудова книжка позивача містить відомості про періоди роботи позивача, місце роботи, печатку роботодавця, підписи уповноважених осіб, номери наказів, та вказані записи не викликають сумніву.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Як вже встановлювалося судом, позивачем до заяви про призначення пенсії надавалась довідки №30 від 10.05.2023 року, яка видана Товариством з додатковою відповідальністю "Міжгірський лісокомбінат" та у довідці "213 від 20.04.2023 року, виданою НПП "Синевир" про характер роботи позивача.
Згідно п.п. 23-24 Порядку №637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про періоди роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Надані до пенсійного органу довідки містить такі загальнообов'язкові реквізити документів, як дату видачі, вихідний реєстраційний номер, підписи посадових осіб.
Вказані вище довідки у судовому порядку не дійсними не визнавались.
Відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Вказані вище довідки підтверджують стаж позивача, який дає право позивачу на призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З огляду на наведене, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності, застосувавши приписи чинного законодавства станом на час виникнення правовідносин та обіймання позивачем спірних посад, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не враховано до пільгового стажу роботи позивача період, який зазначено у довідці №30 від 10.05.2023 року, яка видана ТзДВ "Міжгірський лісокомбінат".
Що стосується незарахованого відповідачем періоду роботи позивача з 16.06.2000 року по 03.08.2020 року у Національному природному парку "Синевир", так як відсутні відомості про те, що такий відноситься до підприємств лісової промисловості та лісового господарства, то суд те, що як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності Національного Природничого Парку "Синевир" є лісозаготівлі, що підпадає під визначену списком професій і посад працівників зайнятих на заготівлі лісу. Крім того відповідачами не надав до суду доказів на підвердження своїх доводів, які викладені у оскаржуваному рішенні.
Що стосується зарахування до пільгового стажу періоду навчання та періоду проходження військової служби, то суд зазначає, що відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Разом з тим, відповідно до ст. 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Однак, суд вказує на те, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів про період його навчання, та разом з тим, такі відомості не містяться у записах трудової книжки, а відтак у задоволенні позовної вимоги про зарахування періоду навчання до страхового стажу для призначення пенсії слід відмовити.
Щодо періоду служби в армії, то суд зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Відтак, період проходження позивачем військової служби з 27.05.1987 року по 02.05.1989 року також підлягає до зарахування до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Суд зазначає, що наявні у документах на підтвердження трудового стажу формальні неточності, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2019 року у справі № 593/283/17.
При цьому, відповідач відповідно до положень пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, як орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Вказані положення свідчать, що відповідач в межах своєї компетенції має право самостійно звертатися до органів державної влади та підприємств з метою перевірки даних про стаж та умови роботи, однак в матеріалах справи відсутні такі відомості.
Відповідно до статті 77 частин 1, 2 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугою років на пільгових умовах відповідно до вимог статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з врахуванням пільгового трудового стажу роботи, а тому позов необхідно задовольнити.
Суд також вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 19.05.2023 року року №071950004241 щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугою років на пільгових умовах.
Відповідно до статті 245 частини 4 КАС України суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З метою належного захисту прав позивача, суд приходить до висновку про зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років період: служби в армії 27.05.1987 року по 22.05.1989 року; та періоди зазначені в довідках №30 від 10.05.2023 року Міжгірського лісокомбінату та №213 від 20.04.2023 року Національного природного парку "Синевир".
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного Фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Київській області № 071950004241 від 19.05.2023 року "Про відмову у призначенні пенсії".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років періоди: служба в армії з 27.05.1987 року по 22.05.1989 року; та періоди зазначені в довідках №30 від 10.05.2023 року, яка видана Товариством з додаткоовю відповідальністю "Міжгірський лісокомбінат" та №213 від 20.04.2023 року, яка видана Національним природним парком "Синевир" та повторно розглянути заяву від 11.05.2023 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяС.А. Гебеш