про залишення позовної заяви без руху
28 листопада 2023 року м. Житомир справа № 240/32550/23
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неповного нарахування та не виплати додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 позивачу; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 17.02.2023 по 10.07.2023, з 10.07.2023 по 21.07.2023, з 21.07.2023 по 09.08.2023 додаткову винагороду згідно постанови КМУ № 168 в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях.
Перевіривши матеріали позову, суд дійшов висновку про його невідповідність вимогам процесуального закону з наступних підстав.
Адвокатом Мандрик В.В. подано до суду адміністративний позов в інтересах ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог частини 1статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При прийнятті справи до розгляду суддею виявлені обставини, які перешкоджають відкриттю провадження по справі.
В силу вимог п.2 ч.5, ч.6ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Як свідчить зміст позову, останній підписаний і поданий до суду представником позивача адвокатом Мандрик В.В., проте у позовній заяві всупереч вимог п.2 ч.5ст. 160 КАС України не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, отже позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України.
При цьому, суд зауважує, що 18.10.2023 набули чинності зміни, внесені до КАС України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX.
Так, відповідно до ч.5ст.18 КАС України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
В силу вимог ч.6ст.18 КАС України (в редакції, чинній на час подання позову) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Таким чином, ОСОБА_2 як адвокат позивача, подаючи після 18.10.2023 позовну заяву до суду, (в тому числі в паперовій формі), зобов'язана була зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , будучи адвокатом, належить до категорії осіб, які зобов'язані зареєструвати електронний кабінет в обов'язковому порядку.
Позивачем подано заяву про поновлення пропущеного сроку звернення до суду, в огрунтування зазаняив, що так як він військоволужбоець втратив можливість вільно переміщуватися теритолрією України, та не мав можливості своєчасно скористатися правовоє допомогою.
Натомість ч. 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 233 КЗпП України (в редакції з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Пунктом 1 глави ХІХ КЗпП України встановлено, шо під час дії карантину строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з п. 1 постанови КМУ від 27.06.2023 № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Предметом заявленого спору є бездіяльність військової частини щодо ненарахування та не виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, збільшеної до 100000 грн, за період з 17.02.2023 до 09.08.2023.
Відповідно до пунктів 8, 9 розділу XXXIV Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини, при цьому накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 2 розділу І цього порядку передбачено, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Нормою п. 8 розділу І порядку визначено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Таким чином, оскільки суми додаткової винагороди виплачуються або в місяці видання наказу або в наступному місяці після видання наказу, позивач мав дізнатися про порушення своїх прав не пізніше ніж: за грудень 2022 - 17.02.2023, за червень 2023 - 09.08.2023. Саме з вказаних дат обчислюється 3-х місячних строк звернення до суду з вимогами нарахувати та виплатити винагороду за кожен місяць.
Тому тримісячні строки звернення до суду з даними позовними вимогами закінчилися 31.10.2023, а з позовом позивач звернувся 17.11.2023, поза межами строку звернення до суду.
В пункті 58 постанови від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку".
Зі змісту заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом не слідує, що позивач мав обмеження для пересування, роботи поштового та електронного зв'язку, тощо, які б унеможливили чи ускладнили звернення позивача з цим позовом, що вказує на те, що між пропуском строку звернення до суду і введенням воєнного стану відсутній безпосередній та прямий причинний зв'язок. Доказів на підтвердження того, що введення воєнного стану вплинуло на обов'язок позивача своєчасно звернутися до суду з позовом, заява про поновлення строку звернення до суду не містить.
Також у заяві про поновлення строку звернення до суду із цим позовом позивача не наводить об'єктивні обставини, які б перешкоджали позивачу у зверненні до суду із цим позовом у період , та відповідних доказів на їх підтвердження до заяви не додає.
За відсутності документів, які свідчать про наявність безпосереднього та прямого причинного зв'язку між пропуском позивачем строку звернення до суду і запровадженням в Україні воєнного стану та проходженням позивачем служби в поліції, вказана позивачем причина не може бути визнана судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
Враховуючи викладене, суд доходить висновків, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем обставини носять суб'єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання вказаних причин пропуску строку звернення до суду поважними, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.
Відповідно до припису ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав та документально обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду;
- належним чином оформленої позовної заяви та доказів реєстрації адвокатом електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Вказані позивача у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду підстави подання позову з пропущенням встановленого строку звернення до суду з позовом визнати неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Г.В. Чернова