28 листопада 2023 року м. Житомир справа № 240/28217/23
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся у суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області) про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії виходячи з 60% сум грошового забезпечення та зобов'язання виплачувати пенсію з 07 липня 2023 року.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ України і йому призначена пенсія відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон України № 2262-XII). При призначенні позивачу пенсії було враховано вислугу років та доплату як учаснику ЧАЕС, тому розмір пенсії складав 60% від грошового забезпечення. Однак, при здійсненні перерахунку у 2008 році, відповідач протиправно зменшив розмір пенсії до 55% сум грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 02 жовтня 2023 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
25 жовтня та 23 листопада 2023 року до суду надійшли відзиви з витребуваними судом документами, у яких відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що у 2003 році позивачу було призначено пенсію за вислугою років згідно Закону України №2262-ХІІ. З урахуванням приписів пункту «в» частини 1 статті 13 названого Закону у редакції на момент призначення пенсії, її розмір було збільшено на 5%, як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії. Однак, з 29 квітня 2006 року - набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04 квітня 2006 року №3591-ІV, названа правова норма була викладена новій редакції, яка не передбачала відповідного збільшення. 01 січня 2008 року органом Пенсійного фонду проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу» (далі - Постанова №1294) та з урахуванням внесених до статті 13 Закону України №2262-ХІІ змін, її розмір визначено виходячи з 55% грошового забезпечення. Оскільки внаслідок перерахунку розмір пенсії не зменшився, відповідач уважає, що своїми діями щодо перерахунку позивачу пенсії з урахування розміру грошового забезпечення, встановленого з 01 січня 2008 року для відповідних категорій осіб, не порушив чинного законодавства України.
На підставі пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд установив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області з 01 січня 2007 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ з 24 квітня 2003 року.
Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 , яке видане 30 жовтня 1998 року.
Відповідно до перерахунку пенсії позивача з 01 вересня 2007 року, основний розмір пенсії склав 60 % грошового забезпечення (вислуга років, з урахуванням участі на ЧАЕС).
07 липня 2023 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок основного розміру пенсії виходячи з 60% сум грошового забезпечення.
На указану заяву, відповідач листом від 10 серпня 2023 року, повідомив, що з дня прийняття на облік по 31 грудня 2007 року пенсію було обчислено відповідно до пункту «а» статті 13 Закон України № 2262-XII. 29 квітня 2006 року були внесені зміни до статті 13 Закону України №2262-ХІІ та скасовано попередню дію пункту «в» статті 13 указаного Закону. Також зазначено, що пенсія в розмірі 60 % грошового забезпечення не призначалась та не виплачувалась.
Уважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, є Закон України № 2262-XII.
Відповідно до статті 13 цього Закону (у редакції від 31 липня 2002 року, що діяла на момент призначення пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
У подальшому, пунктом 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04 квітня 2006 року №3591-IV (далі - Закон України № 3591-IV), який набрав чинності 29 квітня 2006 року, внесені зміни до статті 13 Закону України № 2262-ХІІ, зокрема, змінено редакцію пункту «в» указаної статті, а саме: виключено можливість збільшення основної пенсії на 5% відповідних сум грошового забезпечення для осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 2.
Перерахунок призначених відповідно до Закону України № 2262-ХІІ пенсій визначено статтею 63 цього Закону (у редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивачу), відповідно до частин 1, 3 та 4 якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням у дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
07 листопада 2007 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, якою внесено зміни до грошового забезпечення», яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Тобто, з 01 січня 2008 року у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до статті 63 України Закону № 2262-ХІІ. Однак, підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції, чинній на момент такого перерахунку, які застосовуються саме при призначенні пенсії, були відсутні.
Відтак, суд зазначає, що відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється статтею 13 Закону України № 2262-ХІІ саме на час призначення пенсії. Натомість розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі статті 63 Закону України № 2262-ХІІ, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Тобто, відсоткове співвідношення раніше призначеної відповідно до статті 13 Закону України № 2262-ХІІ пенсії до відповідних сум грошового забезпечення є сталим, оскільки установлюється на день призначення пенсії.
З цих підстав, застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону України № 2262-ХІІ у редакції Закону України № 3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 200/7786/19-а.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08 травня 2018 року у справі №752/17929/13-а, оскільки у зазначеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду здійснено відступ він такої правової позиції.
Окрім цього, суд уважає помилковим твердження відповідача про те, що пенсія в розмірі 60 % грошового забезпечення не призначалась та не виплачувалась позивачу, оскільки указане спростовано наданими самим же відповідачем перерахунками пенсії.
З огляду на вище викладене, ураховуючи положення частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії позивача виходячи із 60% сум грошового забезпечення.
Як наслідок, підлягає задоволенню вимога про зобов'язання відповідача здійснити з 07 липня 2023 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу, виходячи з 60% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
За відсутності документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись положеннями статей 2, 9,72-77, 139, 242-246, 251, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії позивача виходячи із 60% сум грошового забезпечення
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії з 07 липня 2023 року виходячи з розрахунку 60% сум грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.О. Окис