06 листопада 2023 рокуСправа №160/22607/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
05.09.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області щодо відмови виготовити та надати ОСОБА_1 довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 рік, за військовим званням - підполковник та посадою «начальника 2 сектору відділу візуального спостереження відділу оперативного документування УСБУ у Дніпропетровській області» або за аналогічною штатною посадою, яку він займав перед звільненням у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2023 основного розміру пенсії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (на 01 січня 2023 року становить - 2684 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області виготовити та надати ОСОБА_1 довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 рік, за військовим званням - підполковник та посадою «начальник 2 сектору відділу візуального спостереження відділу оперативного документування УСБУ у Дніпропетровській області» або за аналогічною штатною посадою, яку він займав перед звільненням, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2023 основного розміру пенсії шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (на 01 січня 2023 р. становить 2864 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовим пенсіонером, отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18, якою скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб", пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 діє у редакції, що діяла до внесення до неї змін пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2018 №103, а тому має право на перерахунок розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення з 01.01.2023 перерахунку основного розміру його пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 відкрито провадження у справі № 160/22607/23 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
27.09.2023 на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку тощо. З урахуванням викладеного, Управління СБУ вважає, що позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року (у даному випадку 01.01.2023). Відтак, відповідач вказує, що представник позивача звернувся до суду 05.09.2023 з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України. Крім того, представником відповідача зазначено, що з 01.03.2018 військовослужбовцям Управління СБУ обчислено та встановлено розміри посадових окладів та окладів за військовим званням згідно вимог Постанови № 704 та Інструкції про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затверджену наказом ЦУ СБ України від 10.04.2018 № 515/ДСК (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.04.2018 за № 512/31964). У період з 02.03.2018 по теперішній час, розміри посадових окладів та окладів за військовим званням військовослужбовців Управління СБУ, не змінювались та не підлягали коригуванню. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями з 01.03.2018 і до цього часу діючим військовослужбовцям СБУ розраховуються з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (довідка ФІНВ Управління СБУ, долучено до відзиву Управління СБУ).
04.10.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Перш ніж встановлювати та досліджувати обставини справи, суд вважає за необхідне надати правову оцінку доводами відповідача щодо порушення строку звернення позивачем до суду із цим позовом.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зауважує, що постанова Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 не є релевантною до цієї справи, оскільки розглянутий Верховним Судом спір стосувався спірних правовідносин, що пов'язані з соціальними виплатами, тобто саме із пенсійним органом, що безпосередньо призначає і виплачує пенсію.
В даному ж випадку позивач дізнався про порушення своїх прав, шляхом отримання відмови Управління у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року. Вказана відмова датована - 23.08.2023. Позов подано до суду - 05.09.2023.
Таким чином, суд робить висновок про відсутність порушення позивачем строку звернення до суду із цим позовом, а тому вважає за можливе перейти до з'ясування обставини справи та наданню правової оцінки спірним правовідносинам.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
09.08.2023 позивач звернувся до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області із заявою, в якій просив виготовити та надати довідку про розмір його грошового забезпечення за посадою, яку займав ОСОБА_1 перед звільненням, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії станом на 01.01.2023, з визначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Листом Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 23.08.2023 року за №55/11/М-666/93 позивачу відмовлено у задоволенні зазначеної заяви з посиланням на те, що у Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області не виникло підстав для видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та направлення її до відповідних органів Пенсійного фонду України.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач і звернувся до суду із даною позовною заявою.
Предметом спору даної справи є наявність чи відсутність у позивача права на перерахунок складових грошового забезпечення шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2023 року.
Тобто, фактично спірне питання полягає у тому, який саме прожитковий мінімум (станом на 01.01.2018 або станом на кожний календарний рік (в даному випадку станом на 01.01.2023) підлягає застосуванню для розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням.
Розмір грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі за текстом - постанова Кабінету Міністрів України №704), згідно з п.4 якої у первісній редакції було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Постанова Кабінету Міністрів України №704 набрала чинності з 01.03.2018.
На момент набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 п.4 цього нормативно-правового акту був викладений у редакції згідно з п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18.
Отже, суд вказує, що на момент виникнення спірних правовідносин діє п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 у первісній редакції, який визначає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Отже, суд, з огляду на відновлення дії положень постанови Кабінету Міністрів України №704, які діяли до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №103, доходить висновку про наявність правових підстав для перерахунку позивачу складових грошового забезпечення шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2023 року.
Крім того, суд вказує і на таке.
01.01.2017 року набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
За змістом пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Під час розв'язання колізії між нормами п.3 розділу II Закону України від 06.12.2016р. №1774-VIII та п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №103 (після скасування таких змін у судовому порядку) перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Оскільки норма п.3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704, то відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Подібні правові висновки щодо розв'язання колізії норм права (п.3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII та п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704), зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.12.2019 (справа №240/4946/18).
Відтак, суд додатково зазначає, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 704, в редакції і після скасування п.6 постанови Кабінету Міністрів України №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Отже, з огляду на відсутність правових підстав для застосування такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата та приймаючи до уваги відновлення дії положень постанови Кабінету Міністрів України №704, які діяли до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №103, суд доходить висновку про наявність правових підстав для перерахунку позивачеві складових грошового забезпечення шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2023 року.
Крім того, суд зазначає, що за правилами частини 2 статті 51 Закону №2262-XII, пункту 4 Порядку №45 такий перерахунок пенсії повинен бути проведений з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.02.2023 року.
Відтак, вимоги позивача в частині зазначення дати проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2023 року задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області щодо відмови виготовити та надати ОСОБА_1 довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 рік, за військовим званням - підполковник та посадою «начальника 2 сектору відділу візуального спостереження відділу оперативного документування УСБУ у Дніпропетровській області» або за аналогічною штатною посадою, яку він займав перед звільненням у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (на 01 січня 2023 року становить - 2684 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Зобов'язати Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області виготовити та надати ОСОБА_1 довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 рік, за військовим званням - підполковник та посадою «начальник 2 сектору відділу візуального спостереження відділу оперативного документування УСБУ у Дніпропетровській області» або за аналогічною штатною посадою, яку він займав перед звільненням, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (на 01 січня 2023 р. становить 2864 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А. Ю. Рищенко