печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54204/23-к
27 листопада 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42023000000001495 від 11.09.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
27.11.2023 Старший слідчий в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором, звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42023000000001495 від 11.09.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте завершити розслідування у кримінальному провадженні у визначений ухвалою строк не представляється можливим, оскільки необхідно провести слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно провести ще ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Разом з тим, заявлені ризики, які існували при застосуванні до підозрюваного міри запобіжного заходу, не втратили свою актуальність, а відтак запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Так, згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
При цьому, абсолютність права на свободу не передбачена ні Конституцією України, ні іншими джерелами права, зокрема Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Судовим розглядом встановлено, слідчими другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001495 від 11.09.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України.
03.10.2023 о 22 годині 06 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку статті 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України.
04.10.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.10.2023 у справі № 757/44459/23-к до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 3 ст. 368 КК України застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 год. 06 хв. 02.12.2023, із правом внесення застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) грн. 00 коп.
У разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
? прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
? не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ та Київська область) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
? утримуватися від спілкування з працівниками Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області та Фастівської окружної прокуратури Київської області, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;
? здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 3 ст. 368 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні сторони обвинувачення та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001495 від 11.09.2023 продовжено до 3-х місяців, тобто до 03.01.2024.
За викладених обставин, вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Так, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
При вивченні матеріалів клопотання, особи підозрюваного та обставин за яких було вчинено кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, стороною обвинувачення доведено актуальність ризику переховування від органів досудового розслідування, оскільки серед злочинів, що інкримінуються ОСОБА_5 , є особливо тяжкий, що передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Вищевикладене свідчить також про те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого корисливого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування на території України під час дії воєнного стану в країні, або залишити територію України поза межами пунктів пропуску з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ у справі «Пунцельт проти Чехії» від 25.04.2000 Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, які прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявнику загрожувало відносно суворе покарання.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер і тяжкість інкримінованого злочину. Відповідно до вказаної Рекомендації важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин.
Наведені обставини вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
У п. 60 рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти Росії» від 21.07.2003 суд відзначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, у якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
Так, наразі ОСОБА_5 обіймає посаду прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області, у результаті чого має широке коло зв?язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України.
ОСОБА_5 має чинний паспорт громадянина України для виїзду за кордон ( НОМЕР_1 ) від 21.05.2018, строк дії якого закінчується 21.05.2028, що розширює його можливості залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Окрім цього, ОСОБА_5 тривалий час перебував на посаді прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області, яка поширює свою юрисдикцію на Білгород-Дністровський район Одеської області, що межує із Республікою Молдова. Таким чином, ОСОБА_5 , використовуючи свої зв'язки у правоохоронних органах Одеської області може залишити територію України як в пунктах пропуску так і поза ними.
Також, слідчий у клопотанні вказує, що допитаний як свідок ОСОБА_9 , який працює водієм у службі таксі Bolt під час допиту повідомив, що він на автомобілі Hyundai Getz д.н.з. НОМЕР_2 прибув на виклик за адресою: АДРЕСА_1 , де його чекав клієнт на ім'я ОСОБА_5 . Після того як вказана особа сіла на праве заднє сидіння автомобіля, то шлях їм перегородив автомобіль з якого вибігли співробітники СБУ та ДБР. Чоловік який сидів позаду крикнув ОСОБА_11 , щоб він їхав назад та продовжував рухатись.
Вказане свідчить про те, що ОСОБА_5 намагався уникнути затримання та мав намір втекти від працівників правоохоронних органів після того як одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_7 .
Окрім іншого, сторона обвинувачення вказує на актуальність ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Наявність зазначених ризиків обґрунтовується характером та обставинами вчинення злочину ОСОБА_5 .
Так, в ході досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 безпосередньо сприяв, у тому числі і шляхом надання вказівок співробітникам Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області щодо розслідування кримінальних проваджень та подальшого їх закриття.
У зв'язку із цим, працівники Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області підлягають допиту в статусі свідків у даному провадженні, а ОСОБА_5 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може здійснювати вплив на них для ненадання ними показань органу досудового розслідування чи надання ними неправдивих показань.
Крім того, ОСОБА_5 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження шляхом їх підкупу або примушування.
Також, на даному етапі досудового розслідування встановлюються інші причетні до вчинення кримінальних правопорушень особи, а також підлягають допиту свідки, на яких підозрюваний може впливати з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності як особисто так і через третіх осіб.
Зокрема, встановлено, що 23.09.2023 ОСОБА_5 , перебуваючи у закладі громадського харчування «Трішки більше», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 40/2, одержав від ОСОБА_7 першу частину обумовленої ним неправомірної вигоди в сумі 15 000 доларів США. В цей час у вказаному закладі громадського харчування перебував знайомий ОСОБА_5 - діючий співробітник Служби безпеки України, який можливо діяв у змові з ОСОБА_5 та останній по теперішній час не допитаний.
Крім того, використання знайомств, зв'язків, соціального статусу та авторитету, набутих, зокрема, під час здійснення професійної діяльності, дають ОСОБА_5 можливість впливати на свідків або ж експертів, а саме підбурювати їх до надання неправдивих показань у кримінальному провадженні, відмови від давання показань, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду, а також на дієвість кримінального провадження загалом.
З урахуванням вимог ст. 23 КПК України ризик впливу на свідків є таким, що існує не лише під час досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків.
Прокурором в судовому засіданні дводенок, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, проводяться та заплановано проведення низки слідчих (розшукових) дій з метою отримання доказів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити.
Крім того, на даний час частина необхідних слідству документів знаходиться у володінні службових осіб Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області та Фастівської окружної прокуратури Київської області. Тобто ОСОБА_5 , будучи наділеним організаційно-розпорядчими функціями, а також маючи вільний доступ до зазначених документів, може вжити заходів до їх знищення, приховання, заміни чи спотворення як особисто так і через підлеглих йому працівників.
Також, 23.09.2023 ОСОБА_5 , використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, діючи на виконання свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, перебуваючи у закладі громадського харчування «Трішки більше», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 40/2, одержав від ОСОБА_7 для себе першу частину обумовленої ним неправомірної вигоди в сумі 15 000 доларів США. Вказані грошові кошти органом досудового розслідування не знайдені. На даний час, проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення їх місця знаходження.
Перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може вчинити дії, спрямовані на знищення, сховання або спотворення 15 000 доларів США, які були отримані ним в якості першої частини обумовленої ним неправомірної вигоди.
Слідчий суддя приймає до уваги, стаж роботи в органах прокуратури та на посаді прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області, наявність соціальних зв'язків у суспільстві, в тому числі з працівниками правоохоронних органів, його обізнаність про форми та методи роботи органів і підрозділів, може бути використано підозрюваним для перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі і шляхом спотворення відповідних даних в матеріалах, що зберігаються в Фастівському районному управлінні поліції ГУНП в Київській області та Фастівській окружній прокуратурі Київської області.
Перебуваючи на волі до вирішення питання про виявлення майна з метою його конфіскації та накладення на нього арешту наявний ризик того, що ОСОБА_5 , вчинить активні дії щодо приховання такого майна, перешкоджаючи таким чином кримінальному провадженню, зокрема щодо досягнення мети та завдань кримінального провадження, невідворотності покарання та його достатності.
Також, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом вчинення інших злочинів та продовження злочинної діяльності для уникнення кримінальної відповідальності та приховування слідів злочину.
Окрім цього, характер та спосіб вчинених дій, тяжкість вчинених підозрюваним кримінальних правопорушень, дають підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, у тому числі шляхом підроблення документів тощо
Крім того, питання щодо наявності захворювань, які б вказували про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою і були підставами для його звільнення встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку.
Під час досудового розслідування не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися в державній установі «Київському слідчому ізоляторі», не встановленого того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України віл 15.08.2014 №1348/5/572 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за №990/25767 свідчать про неможливість тримання підозрюваної під вартою.
Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.
При визначенні ОСОБА_5 , альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суспільну небезпечність злочинів, вік та стан його здоров'я, соціальні зв'язки, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, здатна гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням вказаних обставин, що виправдує мету застосування запобіжного заходу.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 42023000000001495 від 11.09.2023, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 26.12.2023 (включно).
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п'ять тисяч двісті) грн. 00 коп, поклавши у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:
? прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
? не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
? утримуватися від спілкування з працівниками Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області та Фастівської окружної прокуратури Київської області, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;
? здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 26.12.2023 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1