печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53588/23-к
23 листопада 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42023113330000001,
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.
Мотивуючи означене клопотання прокурор у клопотанні вказує наступне.
Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023113330000001 від 21.03.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону.
Так, військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 командир першого стрілецького відділення другого стрілецького взводу сьомої стрілецької роти сержант ОСОБА_4 , стрілець першого стрілецького відділення другого стрілецького взводу сьомої стрілецької роти солдат ОСОБА_6 , водій першого стрілецького відділення другого стрілецького взводу сьомої стрілецької роти солдат ОСОБА_7 , стрілець другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу сьомої стрілецької роти солдат ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб вчинили ухилення військовослужбовців від несення обов'язків військової служби та ухилялись від її проходження у період з 02.05.2022 по 28.03.2023.
Зокрема, ОСОБА_6 реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на ухилення військовослужбовцями від несення обов'язків військової служби шляхом іншого обману, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи із прямим умислом, з метою ухилення від несення обов'язків військової служби, керуючись особистими мотивами, 02.05.2022, перебуваючи у Київській міській військовій адміністрації, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 36, достовірно знаючи, що йому не визначено обов'язки військової служби, які він мав виконувати у Київській міській військовій адміністрації, не призначено на відповідну посаду, не визначено адресу фактичного виконання завдань та не визначено безпосереднього керівника, усвідомлюючи, що у такому випадку, він не буде виконувати обов'язки військової служби, або інші обов'язки, пов'язані із забезпеченням оборони держави та її безпеки, та таким чином буде здійснювати ухилення від несення обов'язків військової служби, не доповів, у порядку ст. 37 Статуту про вказаний факт командиру військової частини НОМЕР_1 , чим здійснив обман та, в умовах воєнного стану, з даного часу ухилявся від несення обов'язків військової служби до 28.03.2023 включно, коли прибув до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , та таким чином закінчив вчинення кримінального правопорушення.
За вказаний період ухилення від несення обов'язків військової служби ОСОБА_6 здійснював окремі повноваження депутата Київської міської ради та керуючого справами секретаріату Київської міської ради, де відповідно здійснювався облік його робочого часу за вказаний період та виплата йому заробітньої плати. Натомість будь-які обов'язки військової служби, як і обов'язки в інтересах оборони у Київській міській військовій адміністрації ОСОБА_6 у описаний період не здійснював.
Поряд із цим, у період часу з 02.05.2022 по 28.03.2023 ОСОБА_6 отримував грошове забезпечення із фінансового підрозділу, на забезпеченні якого перебуває військова частина НОМЕР_1 , як військовослужбовець Збройних Сил України, відряджений до військової адміністрації.
Крім того, у періоди, з 02.06.2022 по 06.06.2022, з 12.08.2020 по 19.08.2022, з 07.10.2022 по 11.10.2022, з 22.12.2022 по 26.12.2022, з 28.01.2023 по 30.01.2023 ОСОБА_6 , не отримавши передбаченого законом дозволу, залишав межі Київського гарнізону та проводив час на власний розсуд, за його межами на території Івано-Франківській області.
Більш того, ОСОБА_6 спрямовуючи свої злочинні дії спрямовані на ухилення від несення обов'язків військової служби, наприкінці жовтня 2022 року, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалось, доведене йому особисто усне розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 повернутися до військової частини та продовжити несення обов'язків військової служби за визначеною посадою не виконав, та продовжив ухилятися від несення обов'язків військової служби до 28.03.2023 включно, після чого, дізнавшись про реєстрацію кримінального провадження за вказаним фактом, 29.03.2023 прибув до військової частини НОМЕР_1 для несення обов'язків військової служби.
При цьому, військовослужбовцям ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 платили грошове забезпечення та інші види виплат за вказаний період ухилення ними від проходження військової служби.
Таким чином, в діях військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України, а саме: ухилення військовослужбовця від несення обов'язків військової служби шляхом, в умовах воєнного стану, шляхом іншого обману, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Разом з тим, командир військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_8 , перебуваючи будучи військовою службовою особою, перевищуючи службові повноваження, у порушення вимог нормативно-правових актів щодо порядку направлення у відрядження до Київської міської військової адміністрації, нібито з метою виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки, діючи з прямим умислом, прийняв рішення, яке могло бути ухвалене лише Головнокомандувачем Збройних Сил України, а саме видав наказ від 01.05.2022 № 70 (по стройовій частині) про відрядження до Київської міської військової адміністрації з 01.05.2022 до особливого розпорядження стосовно чотирьох підлеглих йому військовослужбовців військовій частині НОМЕР_1 - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дії яких інкриміновано окремо, скерувавши вказаний незаконний наказ для реалізації до Київської міської військової адміністрації, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку із чим завдано істотної шкоди на суму грошових коштів у розмірі 1 696 411 грн 86 коп, у вигляді виплаченого їм грошового забезпечення за період ухилення останніми від військової служби, тобто з 02.05.2022 по 28.03.2023.
Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у перевищенні військовою службовою особою службових повноважень, тобто в умисному вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих цій особі повноважень, якщо ці дії заподіяли істотної шкоди, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
01.08.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Слідчий вказує, що підозрюваному ОСОБА_8 на праві приватної власності належить наступне майно:
- гараж розташований за адресою: гаражно-будівельний кооператив «Захисник» (Дарницький р-н) (н), гараж № НОМЕР_2 , блок № НОМЕР_3 , за адресою: м. Київ, «Захисник» гаражно-будівельний кооператив (Дарницький р-н), будинок 7, блок НОМЕР_3 , адреса ГК: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 431655180000;
- автомобіль марки NISSAN XTERRA д.н.з. НОМЕР_4 , vin: НОМЕР_5 .
Так, у кримінальному провадженні потерпілим - військовою частиною НОМЕР_6 заявлено позов про відшкодування шкоди заподіяної державі до підозрюваного ОСОБА_8 у сумі 1 761 866,66 грн. (один мільйон сімсот шістдесят одна тисяча вісімсот шістдесят шість гривень та шістдесят шість копійок).
Метою накладення арешту на майно відповідно до пункту 4 частини 2 статті 170 КПК України є відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
У судове засідання слідчий не з'явився. До суду слідчий ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у клопотанні підтримує, просить задовольнити.
Слідчий суддя, враховуючи положення ч. 2 ст. 172 КПК України, дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без повідомлення підозрюваного, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023113330000001 від 21.03.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
01.08.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Так, у кримінальному провадженні потерпілим - військовою частиною НОМЕР_6 заявлено позов про відшкодування шкоди заподіяної державі до підозрюваного ОСОБА_8 у сумі 1 761 866,66 грн.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), а відтак клопотання підлягає задоволенню.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
Клопотання слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42023113330000001 - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42023113330000001 від 21.03.2023, із забороною володіння, користування та розпорядження майном, а саме на:
- гараж розташований за адресою: гаражно-будівельний кооператив «Захисник» (Дарницький р-н) (н), гараж № НОМЕР_2 , блок № НОМЕР_3 , за адресою: м. Київ, «Захисник» гаражно-будівельний кооператив (Дарницький р-н), будинок 7, блок НОМЕР_3 , адреса ГК: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 431655180000;
- автомобіль марки NISSAN XTERRA д.н.з. НОМЕР_4 , vin: НОМЕР_5 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1