печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46676/23-к
24 листопада 2023 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
особи, яка подала скаргу, адвоката: не з'вився,
прокурора: не з'вився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12015100000000974 від 05.11.2015 року, -
Адвокат ОСОБА_3 (далі - особа, яка подала скаргу, адвокат ОСОБА_3 ), який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12015100000000974 від 05.11.2015 року.
В судове засідання учасники процесу не з'явилися, про день, час, місце розгляду скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Оскільки особа, яка подала скаргу, про розгляд скарги повідомлена належним чином, а неявка прокурора не перешкоджає розгляду скарги, враховуючи строк розгляду скарги під час досудового розслідування, встановлений КПК України, слідчий суддя визнав можливим розглянути скаргу за їх відсутності.
Відповідно до ст. 27, ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду скарги фіксування провадження технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься, диспозитивність.
Як визначено у ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 138 КПК України, поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Отже, особі, що звертається зі скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки, зокрема, цікавитись станом розгляду справи та з'являтись на судові виклики.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Оскільки адвокат ОСОБА_3 був повідомлений про час та місце розгляду скарги належним чином, у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, слідчий суддя вважає, що останній вимоги скарги на даний час не підтримує.
За таких обставин, скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12015100000000974 від 05.11.2015 року, слід залишити без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 22, 26, 107, 303, 307-309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 12015100000000974 від 05.11.2015 року - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1