печерський районний суд міста києва
Справа № 757/49852/23-к
09 листопада 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна,-
20.10.2023 засобами поштового зв'язку прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке надійшло в провадження слідчого судді ОСОБА_1 03.11.2023.
У судове засідання прокурор подав заяву, в якій просила розглядати клопотання без його участі, вимоги підтримав.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням інформації на сайті Печерського районного суду м. Києва.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що неприбуття сторін, у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
Так, прокурор обґрунтовує клопотання тим, що Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12022163470000109 від 03.02.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 206-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 - являючись співзасновниками мережі автозаправних станцій «ЄГАЗ», яка зареєстрована на декілька юридичних осіб, а саме: ТОВ «ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ» (код ЄДРПОУ 38016918), ТОВ «СХІД-А» (код ЄДРПОУ 40432130), ТОВ «ЄГАЗ-РИТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 40471320), ТОВ «АКТИВГАЗ» (код ЄДРПОУ 36612179) із спільною часткою в статутному капіталі в розмірі 50%, за попередньою змовою з невстановленою на даний час групою осіб, маючи умисел на заволодіння корпоративними правами другого співзасновника вказаних суб'єктів господарювання - ОСОБА_6 частка якої в статутному капіталі становить 50%, та подальшим заволодінням рухомим та нерухомим майном, у незаконний спосіб, відсторонив ОСОБА_6 від управління вище вказаними Товариствами.
Так, 19.10.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва проведено санкціонований обшук за місцем здійснення нотаріальної діяльності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно, дозвіл на вилучення якого не надано слідчим суддею, зокрема: мобільний телефон марки Iphone IMEI НОМЕР_2 ,IMEI НОМЕР_3 .
Таким чином, в ході проведення обшуку за вказаною вище адресою, було встановлено, що у мобільному телефоні марки Iphon IMEI НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , містяться відомості, які мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, вилучені предмети відповідають критеріям визначеним у п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України та постановою від 19.10.2023 у кримінальному провадженні визнаний речовим доказом.
Відтак, прокурор просить суд накласти арешт на вилучене майно.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучене майно, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.
Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 100, 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене в ході проведення обшуку 19.10.2023, за адресою: АДРЕСА_1 , майно, яке належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон марки Iphonе IMEI НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_3 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8