Ухвала від 23.11.2023 по справі 756/15411/23

23.11.2023 Справа № 756/15411/23

УКРАЇНА
ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний №756/15411/23

Провадження №2/756/5810/23

УХВАЛА

23 листопада 2023 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання виконавчого документу, а саме: постанови Оболонського районного суду м. Києва від 13.04.2023 у справі №756/2793/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У позовній заяві позивач вказує, що підставою для звернення до суду є постанова винесена 14.10.2023 заступником начальника Оболонського відділу ДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Поліщук В.В. про відкриття виконавчого провадження №73004216, оскільки така постанова винесена неправомірно та з порушенням вимоги законодавства. Вважає, що державний виконавець відкрив виконавче провадження після спливу тримісячного терміну визначеного законом для примусового виконання судового рішення.

Просить суд визнати виконавчий лист, виданий Оболонським районним судом м.Києва по справі № 756/2739/23 щодо стягнення із ОСОБА_1 грошової суми в розмірі 34000 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Вивчивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 432 ЦПК України, на яку посилається позивач при зверненні до суду, суд який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Розділом VІ ЦПК України, в якій міститься норма ст.432 ЦПК України врегульовані процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)

Разом з тим, зі змісту позовної заяви убачається, що позивач фактично оскаржує дії державного виконавця стосовно виконання постанови про притягнення його судом до адміністративної відповідальності, а тому даний позов не підлягає розгляду в порядку ЦПК України.

Відповідно ч.1 п.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Кодексом про адміністративні правопорушення не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, уповноважених здійснювати примусове виконання. Оскарження дій державного виконавця у зв'язку з примусовим виконанням судового рішення про накладення адміністративного стягнення ухваленого в порядку Кодексу України про адміністративне правопорушення, має відбуватися за правилами адміністративного судочинства. (постанова від 06.02.2019 року Великої Палати Верховного Суду у справі № 757/62025/17-ц (провадження № 14-619цс18).

Згідно ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Положеннями частини 1 ст. 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Виходячи з викладеного, враховуючи характер спірних правовідносин, а також їх суб'єктний склад, суд вважає, що у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19, 186, 353 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її вручення;

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Суддя Олексій ДИБА

Попередній документ
115234598
Наступний документ
115234600
Інформація про рішення:
№ рішення: 115234599
№ справи: 756/15411/23
Дата рішення: 23.11.2023
Дата публікації: 30.11.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Оболонський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (23.11.2023)
Дата надходження: 21.11.2023
Предмет позову: про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню