Справа №:755/13260/23
"07" листопада 2023 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі Головуючого судді САВЛУК Т.В., за участю секретаря Бурячек О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Десята Київська державна нотаріальна контора, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту родинних відносин,
ОСОБА_1 , звертаючись до суду із заявою в порядку окремого провадження, просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначаючи підстави звернення з цією заявою до суду ОСОБА_1 посилається, що встановлення цього юридичного факту необхідно для реалізації права заявника на оформлення спадщини, щодо обставин справи повідомили наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , рідна тітка заявника по лінії матері. За життя ОСОБА_2 не залишила заповіт, єдиним з близьких родичів, яка має право на спадкування за законом є заявниця ОСОБА_1 . З метою отримання свідоцтва про право на спадщину заявник звернулася до Десятої Київської державної нотаріальної контори, однак державним нотаріусом Ткач Т.В. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки заявниця, як потенційний спадкоємець, документально не підтвердила родинні відносини зі спадкодавцем. Внаслідок неможливості отримати в органах реєстрації актів цивільного стану та архівних установах деяких документів родичів за походження, вимушена звернутись для встановлення факту родинних стосунків зі спадкодавцем в судовому порядку для подальшої реалізації права на спадкування.
11 вересня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий суддя Савлук Т.В.) постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Десята київська державна нотаріальна контора, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту родинних відносин, та призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3 та ч.4 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, представник заявника - адвокат Левченко Марія Миколаївна подала заяву про розгляд справи у її відсутність, заяву підтримує та просила ухвалити рішення про задоволення заяви на підставі долучених до неї письмових доказів.
Представники заінтересованих осіб: Десятої Київської державної нотаріальної контори, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст.268 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали цивільної справи, надавши належну оцінку обставинам наведеним заявником та меті звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, суд дійшов до наступних висновків.
Порядок розгляду справ про встановлення юридичних фактів врегульовано статтями 315-319 Цивільного процесуального кодексу України.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду за таких умов: 1) факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій; 2) для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення; 3) встановлення факту не має бути пов'язано з наступним вирішенням спору про право, підвідомчого суду; 5) заявник не має іншої можливості одержати чи поновити документи, які посвідчують факт, що має юридичні наслідки.
Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України у порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, серед іншого, родинних відносин між фізичними особами.
В судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Родинними стосунками (у праві) є кровний зв'язок між людьми (або кровне споріднення), з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків.
Як роз'яснено у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами та доповненнями), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - місто Київ, громадянка України.
В свідоцтві про народження ОСОБА_1 батьками записані: батько - « ОСОБА_4 », мати - « ОСОБА_5 ». (а.с.13)
21 жовтня 1976 року між « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_7 » укладено шлюб, після укладання шлюбу дружина змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».
Мати заявниці ОСОБА_10 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В свідоцтві про народження (мати заявниці) ОСОБА_5 батьками записані: батько - « ОСОБА_11 », мати - « ОСОБА_12 ». (а.с.15)
16 червня 1953 року між « ОСОБА_13 » та « ОСОБА_4 » укладено шлюб, після укладання шлюбу дружина змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_8 ».
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). (ст. 1216 Цивільного кодексу України)
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 Цивільного кодексу України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 Цивільного кодексу України). Згідно з чч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Виходячи з положень статті 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
За правилами ч. 1 та ч.3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.1 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 1.2. Розділу І Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Пунктом 3 Розділу ІІ Глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, передбачено, що нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
В межах визначеного законодавством шестимісячного строку, заявник ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, звернулася до Десятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22 червня 2023 року державним нотаріусом Десятої Київської державної нотаріальної контори Ткач Т.В. винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки в спадковій справі відсутні документи, які є доказом родинних відносин зі спадкодавцем. (а.с. 17)
При розгляді даної заяви заявник зобов'язаний довести перед судом на час відкриття провадження обставини щодо кола спадкоємців, чи існує спір про право на спадкове майно, чи впливає встановлення цього факту на спадкові права та обов'язки інших осіб та обставини, які мають значення для справи.
Як роз'яснено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Родинні відносини можуть підтверджуватися будь - якими документами, які містять необхідні відомості.
До заяви про встановлення факту родинних відносин, у якій зазначається мета, для якої заявник просить встановити цей факт, повинні додаватися докази, які підтверджують наявність даного юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, по господарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів РАЦСу про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; покази свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого з заявником (сусіди, куми, друзі, інші родичі і т.д.).
Для доведення факту наявності родинних стосунків між ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_2 , заявником долучено особисті документи родичів за походженням, а саме: копії наступних документів: свідоцтво про народження ОСОБА_1 ; свідоцтво про народження ОСОБА_15 (мати заявника); свідоцтво про укладення шлюбу ОСОБА_15 (мати заявника); Довідка про склад сім'ї видана Стрибізького старостинського округу №1 (Погосподарська книга №2 с. Вольвахівка за 1944-1948 рр.).
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (по лінії матері заявника - ОСОБА_15 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ), наявність родинних стосунків між ними підтверджується долученими до справи документами, які беззаперечно свідчать про встановлення родинних стосунків між родичами за походженням,
Встановлення даного факту має для заявника ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом, має намір прийняти спадщину щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Десята Київська державна нотаріальна контора, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту родинних відносин, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 247, 263-265, 293, 315, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Десята Київська державна нотаріальна контора, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка міста Києва, громадянка України, є племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянки України, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.