Справа № 752/24367/23
Провадження № 1-кс/752/9522/23
Іменем України
23 листопада 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженого, раніше судимого, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023100010003698 від 21.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100010003698 від 21.11.2023 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час дії воєнного стану на території України вчинив корисливий злочин за наступних обставин.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці в ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, поєднаного з проникненням до телефонного колодязю, що розташований поблизу будинку АДРЕСА_3 .
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, поєднаного з проникненням до іншого приміщення (сховища для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку), розуміючи протиправність своїх умисних дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_5 21.11.2023 року у невстановлений досудовим
розслідуванням час, але не пізніше 05 год. 30 хв., маючи при собі заздалегідь заготовлений ніж та заздалегідь підготовлену куртку бежевого кольору для перенесення об'ємних предметів, прибув за вище вказаною адресою, та, впевнившись, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, відчинив каналізаційний люк.
У подальшому, подолавши перешкоду, ОСОБА_5 проник до телефонного колодязя, де за допомогою ножа, відрізав телефонний кабель типу «ТПП 50*2*0,4», що належить АТ «Укртелеком», та, витягнувши на поверхню 63 метри зазначеного кабелю, вартість якого складає 4 534 грн. 11 коп., склав його до куртки бежевого кольору, яку заздалегідь підготував для перенесення об'ємних предметів. Після чого ОСОБА_7 , взявши вище зазначену куртку бежевого кольору, всередині якої знаходився телефонний кабель типу «ТПП 50*2*0,4», що належить АТ «Укртелеком», довжиною 63 метри, вартість якого складає 4 534 грн. 11 коп., покинув місце вчинення кримінального правопорушення, направившись у напрямку проспекту Голосіївського у м. Києві.
Реалізувавши свій злочинний умисел, ОСОБА_5 покинув місце вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим кабелем типу «ТПП 50*2*0,4», довжиною 63 метри, тим самим завдавши матеріального збитку АТ «Укртелеком» у розмірі 4 534 грн. 11 коп.
21.11.2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку 208 КПК України.
21.11.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У клопотанні зазначається, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується сукупністю доказів, доданими до матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених пунками 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив, у разі, якщо суд вважатиме, що підозра ОСОБА_5 є обґрунтованою, а ризики, зазначені стороною обвинувачення, доведеними, розглянути можливість обрати більш м'який запобіжний захід замість тримання під вартою, а саме домашній арешт. Захисник звернув увагу слідчого судді на те, що підозрюваний повністю вину визнає, кається, має намір співпрацювати зі слідством. Разом з тим, просив допитати в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 .
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Свідок в судове засідання не з'явився.
Розглянувши клопотання, заслухавши учасників процесу, оцінивши всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або
триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, Слідчим відділом Голосіївського управління поліції ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100010003698 від 21.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
З клопотання слідчого та доданих матеріалів встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, ч. 4 ст. 185 КК України.
21.11.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується доказами, доданими до клопотання, в їх сукупності.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суд з прав людини від 21.04.2011року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» під терміном «обгрунтована підозра» необхідно розуміти, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У рішенні №14310/88 від 23.10.1994 року по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обгрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Слідчий суддя дослідивши матеріали, долучені до клопотання, та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, приходить до висновку про обгрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчиненні кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Розглянувши питання існуючих ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.
Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює у світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_5 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, в сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання за злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене відносно ОСОБА_5 у випадку направлення обвинувального акту до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Щодо ризику впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання потерпілого і свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. Вказане доводить, що можливість впливу на свідків та потерпілого є досить ймовірною.
Так само слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, є доведеним стороною обвиувачення. При цьому слідчий суддя враховує, що кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується, є злочином проти власності, підозрюваний не має офіційного постійного джерела доходу, і в подальшому може вчиняти інші правопорушення.
Беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, аналізуючи наведене в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищеназваним ризикам і тому слідчий суддя вважає за необхідне обрати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.
Задовольняючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховуються вимоги ст. 183 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Розмір застави у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, на даному етапі лише такий вид запобіжного заходу зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором, з визначенням застави саме такого розміру, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, що виключає собою можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 8, 177, 178, 182, 183, 194, 369-372, 532 КПК України, -
1. Клопотання задовольнити.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів у межах досудового розслідування, тобто до 19 січня 2024 року до 06 год. 00 хв. включно.
3. Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 20 (двадцати) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 (п'ятдесят три тисячі шісот вісімдесят) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду міста Києва за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ТУ ДСАУ в м. Києві
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
МФО 820172
Банк отримувача Державна казначейська служба України м. Києва
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
Призначення платежу застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені....(П.І.Б. особи, що вносить заставу).
4. Підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
5. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов'язки:
прибувати до слідчого та/або прокурора, суду, із встановленою періодичністю;
повідомляти слідчого та/або прокурора про зміну свого місця проживання;
не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого та/або прокурора;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 21 січня 2024 року включно.
6. Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій особі місця попереднього утримування.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця попереднього утримування негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово слідчого та/або прокурора, а також слідчого суддю.
7. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
8. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
9. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
10. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.
11. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1