Справа № 149/3471/23
Провадження №2/149/832/23
Номер рядка звіту 79
іменем України
28.11.2023 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючго судді Войнаревича М. Г,
при секретарі Паламарчук Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ПП "ЗЕВС" про стягнення невиплаченої заробітної плати у зв'язку із звільненням, грошової компенсації за дні невикористаних відпусток, -
В жовтні 2023 позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що позивач працював на ПП "ЗЕВС" у період з 2015 року по 31.03.2023 на посаді майстра. Наказом за № 5 від 31.03.2023 його було звільнено у зв'язку із змінами в організації виробництва та скороченням штату підприємства, однак в день звільнення позивачу, як працівнику підприємства, не було виплачено всі належні суми, передбачені на день звільнення. Таким чином, на даний час у відповідача наявна заборгованість по невиплаченій позивачу заробітній платі. А тому позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення невиплаченої заробітної плати у зв'язку із звільненням, грошової компенсації за дні невикористаних відпусток.
Ухвалою суду від 30.10.2023 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Від представника позивача надійшла заява в якій він просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги визнає та просить їх задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення. Також надав пояснення в яких зазначив, що невиплата заробітної плати пов'язана з тим, що праціників ВАТ "Хмільниксільмаш", щоб зберегти завод, якому незаконно оголошено банкрутство, було переведено на ПП "ЗЕВС", але в зв"язку з тим що позакривали цехи, їм не дають можливості працювати та реалізувати вироблену продукцію більш як на 4 млн грн., тому немає можливості розрахуватися із звільненими працівниками.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до витягу з наказу № 5 від 31.03.2023, в зв'язку із змінами в організації виробництва та скороченням штату підприємства - ОСОБА_1 звільнено з роботи з 01.04.2023 за згодою сторін (копія на а.с. 5).
Згідно довідки, виданої директором ПП "ЗЕВС", заборгованість по заробітній платі ПП "ЗЕВС" перед ОСОБА_1 станом на 01.08.2023 складає 21574 грн. (копія на а.с.11).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Положеннями ч. 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оплату праці», ст. 94 КЗпП України, заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 83 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995, № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно п. 2 вказаного Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
З врахуванням наведеного, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем всупереч вимог ст. 116 КЗпП України, не проведено в день звільнення позивача виплату всіх сум, що належать йому від підприємства, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість по виплаті заробітної плати за період: грудень 2022 року - березень 2023 року в розмірі 21574 грн. Щодо виплати грошової компенсації за дні невикористаних відпусток - позивачем доказів не надано.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Стянути з ПП "ЗЕВС" на користь держави судовий збір.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 275, 279, 352-355, 430 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП "ЗЕВС" про стягнення невиплаченої заробітної плати у зв'язку із звільненням, грошової компенсації за дні невикористаних відпусток - задовільнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "ЗЕВС" (ЄДРПОУ 31250689, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Лисенка, 19) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 21574 гривні.
Стягнути з Приватного підприємства "ЗЕВС" (ЄДРПОУ 31250689, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Лисенка, 19) на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд на протязі 30-ти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Михайло ВОЙНАРЕВИЧ