Справа № 149/2528/18
Провадження №2/149/9/23
Номер рядка звіту 54
іменем України
27.11.2023 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Павлюк О. О.
при секретарі Олійник І. С.
за участю: позивача-відповідача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Поворознюка Б. М.,
представника відповідачів-позивачів - адвоката Путіліна Є. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є правонаступниками ОСОБА_4 , про усунення перешкод в користувнні власністю шляхом зобов'язання вчинити дії, за зустрічним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є правонаступниками ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 та Хмільницької міської ради про скасування рішення з питань землеустрою та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є правонаступниками ОСОБА_4 , виконавчого комітету Хмільницької міської ради Вінницької області, про визнання незаконним та скасування рішень органу місцевого самоврядування (в частині вирішення первісного позову про усунення першкод у користуванні власністю шляхом зобов'зання вчинити дії та зустрічного позову про скасування рішення з питань земелеустрою),
25.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_4 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зобов'язання вчинити дії. Позов мотивовано тим, що позивач є власником житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 . Первинному забудовнику присадибної земельної ділянки ОСОБА_5 рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської Ради депутатів трудящих від 05.06.1969 року надано право індивідуального будівництва житлового будинку на земельній ділянці площею 500 м.кв. Рішенням 47 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради від 21.02.2018 року позивачу було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для подальшого оформлення права власності на земельну ділянку орієнтовною площею 500 м.кв. по АДРЕСА_1 . Рішенням 49 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради від 08.06.2018 року було затверджено технічну документацію та передано позивачу безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 500 м.кв, що розташована по АДРЕСА_1 . Однак, відповідач, будучи користувачем сусідньої земельної ділянки, незаконно огородив металевою сіткою частину земельної ділянки належної позивачу, що створює перешкоди для її використання останнім та в добровільному порядку усунути порушення не бажає, що стало підставою для звернення до суду.
27.09.2018 року ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
16.10.2018 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_4 , який мотивовано тим, що спірна земельна ділянка рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 29.11.2001 року була передана у приватну власність матері відповідача. А позивач ОСОБА_1 , виготовляючи технічну документацію із землеустрою, порушуючи вимоги земельного законодавства, здійснив приватизацію землі без участі власників суміжних земельних ділянок, що є підставою для відмови у позові.
22.10.2018 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач ОСОБА_1 зазначає, що приватизована ним земельна ділянка має чіткі встановлені межі, вона сформована як об"єкт цивільних прав та не має жодного відношення до земельної ділянки, яка на думку відповідача, належала його матері, яка в свою чергу права власності на неї не набула, а тому посилання відповідача є безпідставними.
22.11.2018 року на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 та Хмільницької міської ради про скасування рішення Хмільницької міської ради з питань землеустрою, яка мотивована тим, що рішення міської ради. яким затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у приватну власність земельну ділянку площею 500 м.кв. є незаконним, оскільки межі приватизованої земельної ділянки не погоджувались із суміжними землевласниками. Крім того, відповідач-позивач є власником 82/100 ідеальних частин житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_2 , який належав його матері ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 20.07.1984 року. Рішенням виконавчого комітету від 29.11.2001 року №327 ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку площею 389 м.кв, яка межує з земельною ділянкою позивача. Проте, земельна ділянка позивача накладається на земельну ділянку відповідача, а тому рішення Хмільницької міської ради №1532 від 08.06.2018 року, яким передано у приватну власність позивачу земельну ділянку площею 500 м.кв підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 23.11.2018 року прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.
04.12.2018 року до суду виконавчий комітет Хмільницької міської ради подав відзив на зустрічну позовну заяву згідно якого відповідач зазначає, що рішення ним приймалось на підставі поданої позивачем технічної документації, яка містила погодження суміжних землекористувачів, а тому підстав для скасування рішення сесії немає.
06.12.2018 року на адресу суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву відповідно до якого позивач ОСОБА_1 зазначає, що підстав для скасування рішення сесії Хмільницької міської ради немає, оскільки ним приватизована земельна ділянка, яка була виділена його матері під забудову площею 500 м.кв., а твердження відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки непогодження меж суміжними землекористувачами не є підставою для скасування рішення.
08.01.2019 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , виконавчого комітету Хмільницької міської ради, про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Хмільницької міської ради.
21.01.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому виконавчий комітет Хмільницької міської ради зазначає, що підстав для скасування оскаржуваних рішень немає, оскільки оскаржувані рішення не порушують прав позивача.
24.01.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому ОСОБА_4 зазначає, що права позивача не порушено, оскільки межі земельних ділянок не встановлено та межі в натурі не виділено.
30.01.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувані ним рішення порушують його права, оскільки при їх прийнятті відповідачем зазначено конкретну площу земельної ділянки, що не вправі був робити, при цьому не враховано який розмір земельної ділянки виділявся первинному забудовнику, її конфігурацію, яким чином переходило право на цю земельну ділянку до нових власників,
Ухвалою суду від 30.01.2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , виконавчого комітету Хмільницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Хмільницької міської ради передано для об"єднання з цивільною справою за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зобов"язання вчинити дії, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та Хмільницької міської ради про скасування рішення Хмільницької міської ради з питань землеустрою.
Ухвалою суду від 19.02.2019 року вказані цивільні справи об"єднано в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру (Т.2 а.с. 46).
Рішенням суду від 26.09.2019 (т. 2, ст. 197-200) позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зобов'язання вчинити дії задоволено. Вирішено зобов'язати ОСОБА_4 розібрати паркан із металевої сітки "рабиці" та демонтувати дощату вбиральню, які знаходяться на належній ОСОБА_1 на праві приватної власності земельній ділянці площею 500 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1 призначеній для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 0510900000:00:003:1479. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Хмільницької міської ради, ОСОБА_1 , про скасування рішень Хмільницької міської ради з питань землеустрою - відмовлено. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , виконавчого комітету Хмільницької міської ради, про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Хмільницької міської ради відмовлено.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (т. 2, а.с. 241) ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18.06.2020 до участі у справі залучено правонаступників ОСОБА_4 - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Постановою Вінницького апеляційного суду від 22.07.2020 вказане рішення суду залишено без змін (т.3, а.с. 54-59).
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.02.2021 рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26.09.2019 та постанову Вінницького апеляційного суду від 22.07.2020 в частині вирішення первісного позову про усунення перешкод у користуванні власнісю шляхом зобов'язання вчинити дії та зустрічного позову про скасування рішення з питань землеустрою скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті рішення судів у касаційному порядку не переглядалося.
Ухвалою суду від 16.03.2021 вказану справу прийнято до провадження та відкрито загальне позовне провадження, відповідачам визначено строк для подачі відзивів на позовні заяви.
Ухвалою суду від 01.07.2021 у справі призначено земельно-технічну експертизу та на час її проведення провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 11.11.2021 за клопотанням ОСОБА_1 провадження у справі відновлено.
Ухвалою суду від 13.12.2021 справу направлено для продовження проведення експертизи, провадження на час проведення експертизи зупинено.
Ухвалою суду від 18.03.2022 відновлено провадження у справі для вирішення клопотань експерта.
Ухвалою суду від 28.03.2022 провадження у справі зупинено та справу направлено для подальшого проведення експертизи.
Ухвалою суду від 11.10.2022 відновлено провадження у справі, у зв'язку з надходженням висновку експерта.
Ухвалою суду від 13.12.2022 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою суду від 02.05.2023 у справі призначено додаткову земельно-технічну експертизу на час проведення якої провадження у справі зупинено.
08.08.2023 ухвалою суду провадження у справі відновлено, в зв'язку з надходженням висновку експерта.
Протокольною ухвалою суду від 07.11.2023 залишено без розгляду клопотання представника позивача-відповідача ОСОБА_1 - адвоката Поворознюка Б. М., яке було оформлено 12.06.2023 клопотанням про доповнення питань, поставлених перед експертом ( у судовому засіданні 07.11.2023 усно уточнено як клопотання про проведення додаткової експертизи), оскільки вказане клопотання подане після закриття підготовчого провадження, тобто після спливу встановленого Законом строку без поважних причин.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник-адвокат Поворознюк Б. М. первісні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, в задоволенні зустрічного позову просили відмовити. Вказали, що спірна вбиральня не є окремим об'єктом права власності, може бути вільно переміщена у просторі. Також пояснили, що придбаний ОСОБА_1 будинок було розібрано і побудовано новий, який не було введено в експлуатацію. Крім того, представник ОСОБА_1 - адвокат Поворознюк Б. М. наполягав на тому, що встановлені у ході проведення експертизи обставини, на які посилається представник відповідачів-позивачів, не були покладені в основу зустрічного позову, відтак не можуть бути взяті судом до уваги при ухваленні рішення.
Відповідачі-позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Їх представник - адвокат Путілін Є.В. в судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, а також просив відмовити в задоволенні первісного позову. Вказав, що право власності відповідачів підтверджена відповідними документами, і тому саме зустрічний позов підлягає задоволенню.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином. Від представника Хмільницької міської ради надійшла заява, в якій він просить розглянути справу у його відсутність за наявними матеріалами справи, а також зазначає, що підтримує подані раніше відзиви на позовну заяву та зустрічну позовну заяву.
Крім того, в судовому засіданні було двічі допитано експерта ОСОБА_7 , який підтвердив відомості, зазначені ним у висновках експертиз, а також повідомив, що здійснював виїзд на об'єкт один раз при проведенні первісної експертизи, всі зафіксовані ним об'єкти відображені на фототаблицях і графічних додатках до висновків.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.
Відповідно до свідоцтва про придбання будинку з прилюдних торгів, ОСОБА_1 набув права приватної власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , колишнім власником якого була ОСОБА_5 (копія на а.с. 7 т. 1).
Згідно копії свідоцтва про право особистої власності на будинковолодіння від 04.05.1992 (т. 1, а.с. 8) вцілому будинковолодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_1 .
Згідно копії архівного витягу з протоколу №12 Хмільницької міської ради депутатів трудящих від 05.06.1996 року ОСОБА_5 на земельній ділянці площею 500 кв.м, що по АДРЕСА_1 , дозволено будівництво індивідуального житлового будину ( т. 1, а.с.14-18)
12.02.2018 року рішенням 47 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради №1356 від 21.02.2018 року ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 500 м.кв. для будівництва та обслуговування житлового будинку ( т. 1, а.с.19,73,106-108)
Рішенням 49 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради від 08.06.2018 року ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 500 м.кв, що по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.20-24,74,117-133).
20.08.2018 року позивач-відповідач на адресу ОСОБА_4 направив претензію про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки (т. 1, а.с.25-27)
З відповіді приватного підприємця ОСОБА_8 вбачається, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташований металевий паркан та дощата вбиральня (т. 1 а.с.28-31).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.02.2009 року ОСОБА_4 являється спадкоємцем майна ОСОБА_6 , до складу якого входить 82/100 частки житлового будинку у АДРЕСА_3 (копія т. 1, а.с.75-81).
З копії архівного витягу з рішення № 14 виконкому Хмільницької міської ради від 04.02.1998 (т. 1, а.с. 82) вбачається, що ОСОБА_6 , співвласнику будинковолодіння АДРЕСА_4 передано безкоштовно в приватну власність земельну ділянку площею 390 кв. м для обслуговування її частини житлового будинку.
З копії архівного витягу з рішення № 237 виконкому Хмільницької міської ради від 29.11.2001 (т. 1, а.с. 83) вбачається, що ОСОБА_6 , співвласнику будинковолодіння АДРЕСА_4 передано безкоштовно в приватну власність земельну ділянку площею 390 кв. м для обслуговування її частини житлового будинку.
На заяву ОСОБА_4 щодо приватизації ОСОБА_1 земельної ділянки отримано відповідь міського голови щодо помилковості звернення (копія на т. 1, а.с.84,85)
Згідно договору про безстрокове користування земельною ділянкою від 1969 року ОСОБА_5 надано земельну ділянку площею 500 кв.м. по АДРЕСА_1 (т. 1, а.с.91)
З досліджених фотокарток на яких зображено межа між спірними земельними ділянками, наданими позивачем-відповідачем, вбачається наявність розташованих двох сітчастих огорож, які розташовані на певній відстані одна від одної (т. 1, а.с.29-31)
Висновком експерта № 632 від 27.09.2022 (т. 4, а.с. 182-212) встановлено, що земельна ділянка площею 500,0 кв.м., графічно відображена у проекті одноквартирного житлового будинку, запропонованого до будівництва в АДРЕСА_1 , гр ОСОБА_5 має конфігурацію неправильного чотирикутника, на плані вказаний лише один зовнішній розмір у нижній частині земельної ділянки 19,6м. Також земельна ділянка, яка відведена на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки від 05 листопада 1969р. відображена на малюнку 2 досліджуваної частини по першому та другому питанню даного висновку. Досліджуючи матеріали інвентаризаційної справи №5588 (2295) домоволод. АДРЕСА_4 встановлено, що у ній відсутні плани земельної ділянки площею 390,0кв.м. та 389,0кв.м. відповідно до рішення №14 від 04 лютого 1998р. виконавчого комітету Хмільницької міської ради та рішення №327 від 29 листопада 2001р. виконавчого комітету Хмільницької міської ради, а тому відобразити площу межі та конфігурацію земельної ділянки по АДРЕСА_4 надану на підставі вище зазначених рішень неможливо. Земельна ділянка площею 475,0кв.м. домоволодіння АДРЕСА_4 має конфігурацію багатокутника із зовнішніми розмірами по периметру: 22,43м., 17,65м., 10,0м., 8,0м., 7,50м., 9,1м., 12,4м., графічно відображена у інвентаризаційній справі №5588 на арк. 3 та малюнку 6 досліджуваної частини по першому та другому питанню даного висновку.
Встановити чи змінилась площа, межа та конфігурація земельної ділянки по АДРЕСА_1 , відведеної на підставі договору безстрокового користування землею від 05.11.1969, в зв'язку з прийняттям рішень виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 04.02.1998р., рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 29.11.2001р. за відсутності планів земельних ділянок площею 390,0кв.м. та 389,0кв.м. неможливо. Площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 , відведеної на підставі договору безстрокового користування землею від 05.11.1969р., в зв'язку з прийняттям рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 28.10.1999р. повинна була б зменшитись на 60,0кв.м., у свою чергу зазнали б змін межі та конфігурація вище зазначеної земельної ділянки. Порівнюючи план земельної ділянки площею 393,0 кв.м. домоволод. АДРЕСА_1 , який міститься у інвентаризаційній справі №4244 на арк. 4 та план земельної ділянки площею 475,0кв.м. домоволод. АДРЕСА_4 , який міститься у інвентаризаційній справі №5588 на арк. 3 можливо зробити висновок, що земельна ділянка площею 60,0кв.м. із розмірами 7,5 х 8,0м. входить, як до земельної ділянки площею 500,0кв.м., АДРЕСА_1 відведеної на підставі договору безстрокового користування землею від 05.11.1969р. гр. ОСОБА_5 так і до земельної ділянки площею 475,0кв.м. наданої в тимчасове користування на умовах оренди гр. ОСОБА_9 рішенням №224 від 28 жовтня 1999р. виконавчого комітету Хмільницької міської ради.
На малюнку 11 графічно відображено план земельної ділянки кадастровий №0510900000:00:003:1479 площею 0,0500 га., яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 та інформації, яка міститься у Державному земельному кадастрі, яка передана у власність на підставі рішення 49 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради від 08.06.2018 № 1532. Аналізуючи план земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка відведена на підставі договору безстрокового користування землею від 05.11.1969р. та план земельної ділянки переданій у власність ОСОБА_1 на підставі рішення 49 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради від 08.06.2018р. встановлено, що площа (500,0кв.м.) земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка відведена на підставі договору безстрокового користування землею від 05.11.1969р. відповідає площі земельної ділянки, переданій у власність ОСОБА_1 на підставі рішення 49 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради від 08.06.2018р., визначити чи відповідає конфігурація земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка відведена на підставі договору безстрокового користування землею від 05.11.1969р. конфігурації земельної ділянки, переданій у власність ОСОБА_1 на підставі рішення 49 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради від 08.06.2018р. неможливо, оскільки станом на час проведення дослідження відсутній план земельної ділянки, яка відведена на підставі договору безстрокового користування землею від 05.11.1969р. у системі координат 1963 року, встановити чи відповідають межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 , яка відведена на підставі договору безстрокового користування землею від 05.11.1969р. межам земельної ділянки, переданій у власність ОСОБА_1 на підставі рішення 49 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради від 08.06.2018р. неможливо, оскільки на плані земельної ділянки яка відведена на підставі договору безстрокового користування землею від 05.11.1969р. відсутні розміри по периметру.
Під час проведення дослідження та надання відповіді на питання, які поставлені в ухвалі суду від 01 липня 2021 року, експертом було співставлено межі земельної ділянки з кадастровим номером 0510900000:00:003:1479 площею 0,0500га., яка належить ОСОБА_1 відповідно до інформації, яка міститься у Державному земельному кадастрі із межами земельної ділянки ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 по фактичному розташуванню в Державній системі координат 1963 року та встановлено, що місце розташування земельної ділянки визначене правовстановлюючими документами не відповідає її фактичному розташуванню визначеному в системі координат 1963 року, а саме земельна ділянка, житловий будинок, господарські будівлі та споруди зміщені у південно - західному напрямку. У електронному документі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0510900000:00:003:1479 площею 0,0500га., яка належить ОСОБА_1 зазначено контур житлового будинку літ. «А», під час обмірів також проведено обміри житлового будинку літ. «А» та визначено координати його кутів. На додатку 2 відображено контур житлового будинку літ. «А» відповідно до інформації з Державного земельного кадастру та відповідно до фактичного розташування визначеного в системі координат 1963 року, відносно фактичного розташування у Державному земельному кадастрі житловий будинок літ. «А» зміщений у південно - західному напрямку на відстань від 0,64м. до 1,07м.
З урахуванням вище зазначеного, враховуючи наявні матеріали та результати натурного обстеження, на підставі проведеного дослідження встановити чи змінилась площа, межа та конфігурація земельної ділянки по АДРЕСА_4 , надана згідно рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 04.02.1998р., рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 28.10.1999р., рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради від 29.11.2001р., в зв'язку з передачею у власність на підставі рішення 49 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради від 08.06.2018р. № 1532 земельної ділянки ОСОБА_1 , неможливо.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Результат аналізу наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).
Відповідно до частин другої, п'ятої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
За приписами частин першої та п'ятої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Статтею 120 ЗК України врегульовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
За змістом абзацу четвертого частини третьої статті 123 ЗК України у разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність та користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі, зокрема встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).
Згідно з положеннями статті 25 Закону України «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною.
Одним із видів документації із землеустрою є, зокрема технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Статтею 30 цього ж Закону передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Відповідно до статті 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.
У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) матеріали топографо-геодезичних робіт; г) кадастровий план земельної ділянки; ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) відомості про встановлені межові знаки.
Механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначається Інструкцією № 376 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Розділом ІІ Інструкції № 376 визначено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: пояснювальну записку, яка містить опис місця розташування земельної ділянки, відомості про власника (користувача) земельної ділянки, відомості про виконавця (виконавців), реквізити відповідних ліцензій, необхідних для виконання робіт, відомості про власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, стислий опис виконаних робіт; технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (додаток 1); копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи; копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі його наявності); матеріали польових топографо-геодезичних робіт; план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів). На бажання замовника замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути; у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками (додаток 2).
Крім того, за приписами частини першої статті 91 ЗК України до обов'язків власників земельних ділянок, зокрема належать: забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Частинами третьою, п'ятою та шостою статті 106 ЗК України врегульовано, що власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду. Місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок. Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані дотримуватися меж земельних ділянок.
Відповідно до частини п'ятої статті 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, погоджується землевласником (у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що не перебуває у користуванні, або у разі встановлення сервітуту щодо земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - за договором з її власником) або землекористувачем (в інших випадках) і затверджується особою, яка набуває право суборенди, сервітуту; технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок затверджується власником (розпорядником) земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Вказане висловлене в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.03.2023 в справі № 440/6443/21.
Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.02.2009 року (копія т. 1, а.с.75), ОСОБА_4 отримав у спадок майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме: 82/100 ідеальних частин житлового будинку, який знаходиться у АДРЕСА_3 до впорядкування нумерації № 61, належної померлій на підставі свідоцтва про право власності виданого виконкомом Хмільницької міської ради 20.07.1984 зареєстрованого у Вінницькому ООБТІ 91.07.1984, за реєстром № 937. Відповідно до довідки-характеристики виданої КП "Вінницьке ВООБТІ" 15.01.2009 за № 1, на земельній ділянці розташований один житловий будинок житловою площею 38,4 кв.м, загальною площею 46, 3 кв., зазначений у плані літ. А, сіни "а", ганок, сарай "Г", уборна "Ж", навіс "Д", огорожа № 1, ворота № 2.
Висновком експерта за результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи № 716 від 27.07.2023 (т. 5, а.с.182-199) встановлено що у межах земельної ділянки з кадастровим номером 0510900000:00:003:1479 площею 0, 0500 га, яка перебуває у власності ОСОБА_1 на підставі рішення 49 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради від 08ю06ю2018 за № 1532 розташована уборна літ. "Ж" (за матеріалами інв.справи № 5588 вбиральня літ. "Ж") та був розташований навіс літ. "Д", який станом на час проведення дослідження розібраний, уборна літ. "Ж" (за матеріалами інв.справи № 5588 вбиральня літ. "Ж") та навіс літ. "Д"(інв.спр. № 5588, арк. 68; малюнок 5) успадковані ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.02.2009 також у межах вищезазначеної земельної ділянки розташований паркан із дерев'яного штахетника з хвірткою влаштований ОСОБА_4 та бетонний фундамент із металевими стовпами влаштований ОСОБА_1 .
Як встановлено в судовому засіданні Рішенням 49 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради від 08.06.2018 року ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано у приватну власність земельну ділянку площею 500 м.кв, що по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.20-24,74,117-133).
Встановлено, що на момент прийняття рішення Хмільницькою міською радою про затвердження технічної документації із землеустрою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на спірній земельній ділянці знаходилось нерухоме майно (убиральня літ. "Ж"), яке у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.02.2009 належало ОСОБА_4 . При цьому суд відхиляє посилання представника первісного позивача на те, що експертом не досіджувалася можливість переміщення вбиральні у просторі, відтак вона не є нерухомим майном, оскільки такий висновок спростовується дослідженими маиетіалами справи, та за вказаних обставин є припущенням.
При вирішенні спору суд звертає увагу на висновки, викладені у Постановв Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.02.2021, що стали підставою для скасування попередніх судових рішень у даній справі із направленням справи на новий розгляд. Суд вказав, що під час нового розгляду належить встановити, чи накладаються земельні ділянки одна на одну, встановити площу такого накладання та зробити висновок щодо порушення (непорушення) прав позивача за первісним позовом. Ключовим у цьому є проведення відповідної земельно-технічної експертизи.
При цьому суд також враховує, що питання про визнання незаконним та скасування рішень виконкому Хмільницької міської ради від 04.02.1998 №14 та від 29.11.2001 №327 вирішено судом при постановленні рішення від 26.09.2019 року (у позові відмовлено, постановою Вінницького апеляційного суду від 22.07.2020 залишено без змін), і в подальшому рішення в цій частині у касаційному порядку не оскаржувалося.
Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина статті 21 ЦК України).
Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Вказану позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 12.02.2020 ц справі № 724/1127/17.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що при ухваленні рішення Хмільницькою міською радою 49 сесії 7 скликання від 08.06.2018 року щодо затвердження ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 500 м.кв, що по АДРЕСА_1 не були враховані вимги ст. 120 ЗК України, Закону України "Про землеустрій" та Інструкції № 376, а тому вважає, що вказне рішення підлягає скасуванню.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволенні первісного позову, оскільки в ході судового розгляду не підтверджено належними і допустимими доказами порушення прав позивача ОСОБА_1 .
За клопотанням сторін питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 246 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 15,16,21,316-319 ЦК України, ст.ст. ст.ст.116, 120, 123, 152, 158 ЗК , ст.ст 20,25, 30,55 Закону України "Про землеустрій", ст.ст. 12,258,259,264,265,354 ЦПК України, суд
В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є правонаступниками ОСОБА_4 , про усунення перешкод в користувнні власністю шляхом зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є правонаступниками ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 та Хмільницької міської ради про скасування рішення з питань землеустрою - задовольнити.
Скасувати рішення 49 сесії 7 скликання Хмільницької міськох ради № 1532 від 08.06.2018, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 500.0 кв.м, кадастровий номер 0510900000:00:003:1479 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_1 .
Для вирішення питання про розподіл судових витрат в порядку ст. 246 ЦПК України призначити судове засідання на 07.12.2023 о 10:00 в залі судового засідання Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області (м. Хмільник, вул. Столярчука, 4), в яке викликати учасників.
Сторонам протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду подати докази на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку заява про розподіл судових витрат після ухвалення рішення залишається без розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складено 28.11.2023 року
Позивач-відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач-позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_5 .
Відповідач-позивач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_6 .
Відповідач: Хмільницька міська рада, код ЄДРПОУ 04051247, адреса: вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька обл.
Суддя Павлюк О. О.