Справа № 712/12009/19
Провадження № 4с/712/56/23
22 листопада 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Марцішевської О.М.
за участі секретаря Шевченко О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -
31 жовтня 2023 року скаржник ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якій просила суд визнати дії неправомірними та зобов'язати скасувати арешт грошових коштів на рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк накладений постановою про арешт коштів боржника у межах виконавчого провадження № 61714036.
Свої вимоги мотивує тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження № 61714036 з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 712/12009/19 від 22.10.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Черкаситеплокомуненерго» боргу у розмірі 81 991,71 грн., яке 08.02.2023 року завершено на підставі п.9 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».
В рамках даного виконавчого провадження була винесена постанова про арешт коштів боржника. Даною постановою було накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , які знаходяться на рахунку у Акціонерному товаристві комерційний банк Приватбанк . Зазначеною постановою, зокрема, накладено арешт на картковий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на який скаржник отримує пенсію, яка є єдиним її джерелом доходу для існування.
19.10.2023 року ОСОБА_1 звернулася до державної виконавчої служби із заявою про скасування арешту з карткового рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) на який отримує пенсію, що підтверджується випискою по картці/рахунку від 16.10.2023 року, виданого АТ КБ «ПриватБанк», однак останній листом від 24.10.2023 року відмовив у задоволені заяви.
Звертаю увагу суду, що пенсія є єдиним джерелом доходу скаржника ОСОБА_1 , загальний розмір відрахувань з пенсії не може перевищувати 20 % її розміру, а тому арешт всіх коштів у вигляді пенсійних виплат є неправомірним.
Просить суд визнати неправомірними дії Першого відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) щодо накладення арешту на грошові кошти на рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ Приватбанк № 5168745175521266 ( НОМЕР_3 ) постановою про арешт коштів боржника у межах виконавчого провадження ВП № 61714036. Зобов'язати Перший відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт грошових коштів на рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ Приватбанк № 5168745175521266 ( НОМЕР_2 ), накладений постановою про арешт коштів боржника у межах виконавчого провадження ВП №61714036. Стягнути правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2023 року скаргу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.
22 листопада 2023 року представник Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скерував до суду заперечення проти скарги, які обґрунтував тим, що на виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження №61714036 з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 712/12009/19 від 22.10.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КГГГМ "«Черкаситеплокомуненерго»" боргу у розмірі 81991,71 гри.
07.07.2020 р. державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на кошти на рахунках боржника. Згідно повідомлення AT «Приватбанк» від 07.07.2020 відкритих поточних рахунків ОСОБА_1 в банку не має/
В ході виконання рішення суду державним виконавцем з метою забезпечення рішення суду
07.07.2020 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржника, відповідна інформація внесена до реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна.
Державний виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ проводив перевірку інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах. Згідно довідки ПФУ ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Черкаській області (Черкаський відділ обслуговування громадян), як одержувач пенсії. 07.07.2020 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника на суму заборгованості в розмірі 90411,48 гри. (з урахуванням виконавчого збору в сумі та витрат виконавчого провадження) та надіслано до ГУ ПФУ для виконання. На. виконання постанови від 07.07.2020 року ПФУ на рахунок обліку депозитних сум Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за період з вересня 2020 року по квітень 2022 року було перераховано кошти, утримані з пенсії боржника на загальну суму 9140,00 грн., які розподілені виконавцем та перераховані за призначенням.
08.02.2023 року державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на кошти на рахунках боржника. Згідно повідомлення AT «Приватбанк» арешт накладено, залишок коштів на рахунку НОМЕР_4 відсутній.
Того ж дня 08.02.2023 року державним виконавцем надіслано вимогу до ГУ ПФУ в Черкаській області про припинення відрахування з пенсії ОСОБА_1 згідно постанови від 07.07.2020 року. Державним виконавцем не порушено порядок накладання арешту на кошти боржника, підстави для скасування арешту на час завершення виконавчого провадження були відсутні, державним виконавцем проведені всі дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Представник скаржника адвокат Манзар Т.В. в судове засідання не з'явилася, скерувала до суду заяву про розгляд скарги без її участі, скаргу підтримує та просить її задовольнити з викладених у ній підстав.
Представник Першого відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився, в відзиві просить суд розглядати скаргу без участі та просить відмовити в її задоволенні. У наданих суду запереченнях обгрунтовує правомірність дій органу державної виконавчої служби.
Представник КПТМ «Черкасителокомуненерго» в судове засідання не з'явився, просить скаргу розглядати без участі.
Дослідивши матеріали скарги, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження №61714036 з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 712/12009/19 від 22.10.2019 на підставі судового наказу у справі № 712/12009/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КПТМ "«Черкаситеплокомуненерго» " боргу у розмірі 81991,71 гри.
03 квітня 2020 року постановою головного державного виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 61714036.
03 квітня 2020 року головним державним виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
03 квітня 2020 року головним державним виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про стягнення виконавчого збору.
07 липня 2020 року головним державним виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесені постанови про арешт рухомого, нерухомого майна та коштів боржника, що містяться на рахунках, крім коштів, на які звернення стягнення заборонено законом (рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті для отримання заробітної плати, пенсії, соціальних виплат) та належать боржнику.
07 липня 2020 року головним державним виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про звернення стягнення на пенсію боржника.
08 лютого 2023 року державним виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесена постанова про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках, крім коштів, на які звернення стягнення заборонено законом (рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті для отримання заробітної плати, пенсії, соціальних виплат) та належать боржнику.
08 лютого 2023 року старшим державним виконавця Соснівського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, у зв'язку з тим, що законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а саме згідно закону від 15.03.2022 № 2129-ІХ «Про винесення зміни до розділу ХІІ «Прикінцеві перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації). У боржника відсутнє інше майно, на яке може бути звернуто стягнення.
19 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з рахунку з наданням банківської виписки про отримання пенсії по банківському рахунку.
24 жовтня 2023 року Першим відділом державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовлено у знятті арешту на кошти, оскільки заборгованість по виконавчому провадженню не була погашена, у зв'язку з цим у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ,на підставі якого відкрито виконавче провадження,за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу разі,якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження» протягом воєнного стану припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Примусове виконання рішень в силу частини 1 статті 5 Закону «Про виконавче провадження» покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця від час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч.1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 18 Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 7 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Частинами першою-третьою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статі 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Відповідно до ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Статтею 46 Конституцією України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22,46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.
Норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.
У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 642/6675/18 сформульовано правову позицію про те, що чинним законодавством передбачений окремий порядок здійснення відрахувань з пенсійних виплат, а тому арешт пенсійних коштів особи, після вирахування з неї сум за судовим рішенням, позбавляє її джерел до існування та порушує її право на соціальний захист.
З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем накладений арешт на рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), на який надходять пенсійні виплати.
Звернення стягнення на пенсійні виплати здійснюється у порядку, унормованому Розділом IX "ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ, ПЕНСІЮ, СТИПЕНДІЮ ТА ІНШІ ДОХОДИ БОРЖНИКА" Закону України "Про виконавче провадження" шляхом відрахування частини періодичних платежів за розпорядженням державного виконавця без накладення арешту на рахунок.
Статтями 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено максимальний розмір відрахувань із пенсії, на які може бути звернуто стягнення, що складає 50 % у конкретно визначених випадках та 20 % в усіх інших випадках. Відрахування із пенсій у вказаних розмірах здійснюється органами Пенсійного фонду України, які перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. В іншій частині звернення стягнення не пенсію боржника не допускається з метою недопущення позбавлення боржника будь-яких джерел існування.
Аналіз наведених вище положень Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави дійти висновку, що розмір пенсії, який залишається після здійснення органами Пенсійного фонду України відрахувань із пенсії боржника та перерахування їх на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунку приватного виконавця, належить до коштів, на які заборонено звернення стягнення та накладення арешту.
Аналогічний висновок зроблений Верховним судом у постанові від 07 липня 2021 року у справі № 712/9660/20.
Згідно з ч.2,3 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Звертаючись до суду з даною скаргою, заявник вказував, що після звернення до державного виконавця з приводу накладення банком арешту на його пенсію на банківському рахунку позбавлений засобів існування, однак державний виконавець йому відмовив у знятті арешту з пенсійних виплат.
Суд виходить з того, що кошти пенсії заявника після утримання з них 20% в рахунок боргу є коштами, та на які законом заборонено звернення стягнення та накладення арешту, у зв'язку із чим фінансовою установою допущено порушення порядку накладення арешту шляхом виконання постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 08.02.2023 року не у порядку та спосіб, визначені цією постановою, якою заборонено накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Крім того, відповідно до перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження» на період до припинення чи скасування воєнного стану законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на пенсію ( Закону від 15.03.2022р. № 2129 ІХ).
Враховуючи викладене, заявник обґрунтовано звернувся до державного виконавця з приводу зняття арешту на кошти пенсії, на які заборонено стягнення за законом, а тому відмова державного виконавця у задоволенні такого звернення суперечить ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" та порушує права та законні інтереси боржника на розпорядження коштами пенсії в період воєнного стану.
Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
У зв'язку з цим суд приходить до висновку про задоволення скарги в частині скасування арешту грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) в частині отримання пенсійних виплат.
В іншій частині скарга не підлягає до задоволення, оскільки спірним рішення державного виконавця арешт накладався на кошти боржника, крім коштів, на які звернення стягнення заборонено законом (рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті для отримання заробітної плати, пенсії, соціальних виплат), що не порушує положення закону та права і законні інтереси боржника за умови дотримання законності при його застосуванні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Крім того, частиною 1 ст.137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
До матеріалів справи долучений Договір про надання правової допомоги від 26.10.2023 року, додатковий договір від 16.11.2023 року, акт прийому наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 74 від 26.10.2023 року, квитанція № 37 від 16.11.2023 року.
Відповідно додатковий договір від 16.11.2023 року фіксована вартість надання послуг складає 5000 грн., які сплачені позивачем, що підтверджується квитанція № 37 від 16.11.2023 року.
Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Суд виходить з того, що виконання адвокатом вказаних у договорі про надання правничої допомоги здійснювалось для забезпечення ефективного здійснення процесуальних прав заявника. Загальна сума судових витрат скаржницею не перевищує попереднього (орієнтованого) розрахунку витрат згідно скарги. На виконання вимог ст.137 ЦПК України адвокатом поданий додатковий договір від 16.11.2023 року. Матеріали справи не містять клопотання суб'єкта оскарження про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, тому підстав для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин суд не вбачає. Аналогічна правова позиція сформульована Верховним Судом у постанові від 01 грудня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц.
Вирішуючи питання про судові витрати суд приходить до висновку, що з Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 2500 грн. пропорційно до задоволених частини вимог.
Керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 447, 450-451 ЦПК України, суд, -
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешт коштів пенсійної виплати на рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), накладений у виконавчому провадженні ВП № 61714036.
Стягнути з Першого відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 2 500 грн.
В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів.
Головуючий:
Повний текст ухвали виготовлено 27 листопада 2023 року.