Справа № 699/1400/23
Номер провадження № 1-кс/699/374/23
щодо запобіжного заходу
27.11.2023 м. Корсунь-Шевченківський
Слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в межах кримінального провадження № 12023250380000514 клопотання заступника начальника Слідчого відділення Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене начальником Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
У провадження слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшло вищевказане клопотання про застосування у кримінальному провадженні № 12023250380000514 запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Клопотання обґрунтовується такими доводами.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.11.2023 у вечірній час, точного часу досудовим слідством не встановлено, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 вступив в словесну сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка також перебувала в стані алкогольного сп'яніння. В ході зазначеної сварки, у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на умисне заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень. З метою реалізації свого протиправного умислу, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, та бажаючи їх настання, діючи з мотивів особистої неприязні, яка виникла в ході свари між ними, наніс ОСОБА_7 невстановлену кількість ударів руками та ногами в область голови та тіла, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, крововиливів під оболонки мозку, які призвели до набряку головного мозку від чого настала смерть ОСОБА_7 .
За вказаним фактом 25.11.2023 розпочато кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250380000514 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
25.11.2023 о 20:00 год ОСОБА_4 був затриманий, а 26.11.2023 йому було повідомлено про підозру.
На підтвердження причетності ОСОБА_4 до кримінального правопорушення орган досудового розслідування як на докази посилання на такі документи, додані до клопотання у копіях:
- протокол затримання ОСОБА_4 від 25.11.2023;
- лікарське свідоцтво про смерть від 26.11.2023;
- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 25.11.2023;
- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 25.11.2023;
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 25.11.2023;
- протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 25.11.2023.
На думку органу досудового розслідування відомості з вищевказаних документів свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до інкримінованого правопорушення.
У клопотанні зазначається, що застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 необхідне для запобігання ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду (ймовірність обґрунтована суспільною небезпечністю вчиненого кримінального правопорушення, яке скоєно проти життя та здоров'я особи; необхідністю забезпечення суспільного правопорядку; небезпекою перешкоджання встановлення істини у кримінальному провадженні; імовірністю настання покарання у виді позбавлення волі); ризику незаконно впливати на свідків та понятих, у цьому кримінальному провадженні (зазначено, що підозрюваний може шляхом вмовлянь, підкупу чи погроз впливати на свідків чи понятих у кримінальному правопорушенні).
Орган досудового розслідування просить врахувати вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, те, що ОСОБА_4 є здоровою особою молодого віку; не працює, не одружений, не має утриманців.
У клопотанні зазначено про неможливість застосування до підозрюваного менш обтяжливих запобіжних заходів.
Також у клопотанні вказано про наявність підстав не визначати заставу підозрюваному, оскільки кримінальне правопорушення вчинене з застосуванням насильства.
При цьому, на підставі положень ч. 3 ст. 183 КПК України у разі обрання альтернативного запобіжного заходу у виді застави, слідчий вважає за доцільне, з урахуванням обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 805 200,00 грн.
У разі внесення застави слідчий просить покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- заборонити спілкування із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Органом досудового розслідування є Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 повністю підтримав внесене клопотання про обрання запобіжного заходу і просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що визнає факт того, що протягом декількох останніх днів разом зі співмешканкою ОСОБА_7 за місцем їх спільного проживання вони разом вживали алкогольні напої. Підозрюваний вказав, що ОСОБА_7 у стані алкогольного сп'яніння поводить себе агресивно. Через це між ними виник конфлікт, під час якого ОСОБА_4 завдавав потерпілій тілесні ушкодження, однак всіх обставин підозрюваний не пам'ятає. Потерпіла впала на підлогу та залишилась там лежати, а підозрюваний пішов спати. Лише 25.11.2023 ОСОБА_4 виявив, що його співмешканка, яка продовжувала лежати на підлозі, вже холодна. Підозрюваний злякався, викликав швидку допомогу та працівників поліції.
Підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що за вказаною адресою проживає з 2009 року. Офіційної роботи не має, знаходить тимчасові підробітки у селі. Іншого житла та родичів не має. Звертав увагу, що він мав можливість покинути місце проживання після виявлення трупа співмешканки, однак сам добровільно викликав поліцію. Намірів переховуватися не має. Просив не застосовувати до нього тримання під вартою. Зазначив, що планує винайти житло в оренду у м. Корсуні-Шевченківському та з'являтися на виклики до слідчих та до суду. Повідомив, що не передбачав, що він його ударів потерпіла помре. Не бажав настання таких наслідків. У вчиненому розкаювався.
Захисник ОСОБА_5 зазначив, що відсутні підстави для обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою. Підозрюваний не переховується від органів досудового розслідування та суду. З огляду на викладене просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, заслухавши прокурора, з'ясувавши позицію підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
У провадженні слідчого СВ Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2023 за № 12023250380000514 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
25.11.2023 о 20.00 год. ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
26.11.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
З досліджених матеріалів клопотання, а також з урахуванням позиції сторони захисту, слід дійти висновку про причетність ОСОБА_4 до інкримінованого правопорушення. З огляду на викладене слідчий суддя дійшов висновку, що подальше розслідування зазначених обставин у даному випадку є виправданим.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого правопорушення.
Щодо наявності ризиків.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У клопотанні сторона обвинувачення посилається на наявність наступних ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (ймовірність обґрунтована суспільною небезпечністю вчиненого кримінального правопорушення, яке скоєно проти життя та здоров'я особи; необхідністю забезпечення суспільного правопорядку; небезпекою перешкоджання встановлення істини у кримінальному провадженні; імовірністю настання покарання у виді позбавлення волі);
- незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, а саме:
?свідків - понятих, які були присутні під час проведення огляду місця події та затримання останнього, а також осіб, які були присутніми під час його проведення;
?свідків - ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які були безпосередньо очевидцями події та обізнані про обставини вчиненого кримінального правопорушення, у зв'язку з тим, що на даний час є реальні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі може на них незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об'єктивному розслідуванню кримінального провадження та судового розгляду, зокрема в частині відмови надання ним показань або зміни показань.
Слідчий суддя критично ставиться до наявності ризику незаконного впливу на свідків та понятих, оскільки у клопотанні не наведено інформації про вчинення підозрюваним дій, спрямованих на приховування злочину шляхом впливу на свідків чи понятих у кримінальному провадженні.
Ураховуючи відсутність у підозрюваного адреси реєстрації та родичів, беручи до уваги відсутність місця проживання та зв'язків з певною місцевістю або з певними особами, суд вважає доведеним наявність ризику переховування від органів досудового розслідування.
Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтовано тим, що для забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігання, встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, є неможливим застосування до нього такого запобіжного заходу як домашній арешт, оскільки ОСОБА_4 фактично весь свій вільний час використовуватиме на власний розсуд, матиме можливість безконтрольно спілкуватися, в тому числі за допомогою телефонних засобів зв'язку, зокрема, зі свідками у кримінальному провадженні, що об'єктивно може зашкодити встановлення істини у цій справі, а також є підстави вважати, що у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний змінить місце проживання (перебування), адже будинок в якому він проживає належить померлій ОСОБА_7 , що може негативно вплинути на подальше проведення досудового розслідування.
Неможливість застосування до підозрюваного таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання чи порука у клопотанні не обґрунтовано. Проте у судовому засіданні прокурором обґрунтовано неможливість застосування до підозрюваного вказаних запобіжних заходів.
Ураховуючи дані, що характеризують особу підозрюваного, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке вчинено під час дії воєнного стану, та доведення прокурором у судовому засіданні, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою.
При цьому суд вважає достатнім строк 30-денний строк тримання підозрюваного під вартою.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді зазначаються обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з положеннями ч. 4-5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, на думку слідчого судді у даному кримінальному провадженні слід одночасно визначити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання останнім обов'язків, визначених КПК України.
Відповідно до положень КПК України розмір застави слід визначити у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 53680,00 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн.
Щодо обов'язків з передбачених статтею 194 КПК України, які слід покласти на підозрюваного у разі внесення застави, слідчий суддя зазначає таке.
Положеннями ч. 5 ст. 194 КПУ України передбачено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
З урахуванням обставин справи слідчий суддя вважає за необхідне за умови внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- без дозволу слідчого, прокурора або суду не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- прибувати на виклик до слідчого, прокурора чи суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, визначених постановою слідчого або прокурора.
З огляду на вказане, клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст.ст. 98, 176-197, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання заступника начальника Слідчого відділення Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене начальником Корсунь-Шевченківського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, утримуючи його в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 234.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою становить 30 (тридцять) днів та обчислюється з дати фактичного затримання, тобто з 25.11.2023. Ухвала про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 24.12.2023 о 20:00 год.
Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 53680,00 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний розрахунковий рахунок № UA888201720355269002000003652, МФО 820172, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, код 26261092, банк отримувача ДКСУ у м. Київ, з обов'язковим зазначенням у платіжному дорученні «в рахунок внесення застави ОСОБА_4 згідно з ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду від 27.11.2023».
За умови внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- без дозволу слідчого, прокурора або суду не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- прибувати на виклик до слідчого, прокурора чи суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, визначених постановою слідчого або прокурора.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані з застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави встановити у 60 днів та обчислювати з дати внесення застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, передбачені частинами 8-11 ст. 182 КПК України.
Зобов'язати працівників Відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області повідомити родичів ОСОБА_4 про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити підозрюваному.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним ОСОБА_4 - з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст складено 28.11.2023.
Слідчий суддя ОСОБА_1