Справа №949/1519/23
Провадження №1-кп/949/240/23
27 листопада 2023 року
Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дубровиця кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023181110000196 від 11 липня 2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше судимого:
- 11 вересня 2023 року Дубровицьким районним судом Рівненської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку терміном на один рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 Кримінального Кодексу України
ОСОБА_4 , будучи військовозобов'язаним і придатним до військової служби, у зв'язку з прийняттям Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», яким на території України оголошено повну мобілізацію протягом 90 діб із дня набрання чинності Указом Президента України №65/2022, а також Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» №255/2023 від 20 травня 2023 року, яким на території України продовжено строк проведення загальної мобілізації з 20 травня 2023 року на 90 діб, з метою ухилитися від призову за мобілізацією, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, будучи належним чином попередженим про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 та повідомленим про наслідки неявки за викликом, будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних на те причин, не прибув 05 липня 2023 року на 17 год., відповідно до повістки від 29 червня 2023 року, яку отримав, засвідчивши це своїм підписом, до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , для відправлення у команді № НОМЕР_1 за спеціальністю ВОС №956647А, чим порушив вимоги ст.65 Конституції України, вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року та вимоги Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію».
Будучи допитаним в ході судового розгляду в якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст.336 України визнав повністю, щиро розкаявся та дав суду показання, що дійсно він, при зазначених в обвинувальному акті обставинах, отримав повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте на вказану у повістці дату він не з'явився, оскільки не бажав нести службу в "Збройних силах України". З приводу міри покарання погоджується з думкою прокурора.
Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки та на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку терміном на 1 (один) рік. Остаточно призначити покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним, тому, за згодою сторін, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інші докази, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються, учасникам судового провадження було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Таким чином, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу ОСОБА_4 .
Судом зроблено висновок, що органом досудового розслідування вірно кваліфіковано дії ОСОБА_4 за ст.336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, а його вину у вчиненому кримінальному правопорушенні доведено повністю.
Відповідно до ст.65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (з наступними змінами), призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України, згідно ст.12 КК України, класифікується, як нетяжкий злочин.
Характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує те, що він раніше судимий, на "Д" обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в ч.ч.1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими статтею 72 цього кодексу.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що 11 вересня 2023 року ОСОБА_4 був засуджений вироком Дубровицького районного суду Рівненської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку терміном на один рік.
Кримінальне правопорушення, яке є предметом даного судового розгляду, обвинувачений вчинив 05 липня 2023 року, тобто до постановлення вироку Дубровицького районного суду Рівненської області від 11 вересня 2023 року.
Із врахуванням наявності щодо ОСОБА_4 вироку Дубровицького районного суду Рівненської області від 11 вересня 2023 року та часу вчинення кримінального правопорушення, яке він вчинив в даному кримінальному провадженні (05 липня 2023 року), тобто до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання слід призначити на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. При цьому, у строк цього покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, суд зараховує повністю відбуте покарання за попереднім вироком Дубровицького районного суду Рівненської області від 11 вересня 2023 року.
Тому, визначаючи міру і вид покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує відсутність обставин, що обтяжують покарання та наявність пом'якшуючої покарання обставини, характеристику обвинуваченого по місцю проживання та вважає доцільним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, наближене до мінімальної межі, в межах санкції, передбаченої ст.336 КК України, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме особі ОСОБА_4 .
Також суд, враховуючи характеризуючі дані про винну особу, який є непрацюючим, одруженим, його поведінку до і після вчинення злочину, а також те, що він повністю визнавши свою вину, щиро розкаявся, надав показання в судовому засіданні щодо обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, що свідчить про його небайдужість до наслідків, що настали, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без відбування покарання у виді позбавлення волі і вважає за можливе, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, із встановленням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, що буде відповідати тяжкості злочину та особі обвинуваченого, сприяти виправленню та попередженню у вчиненні ним нових злочинів.
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.
Майнова шкода та роечові докази відсутня.
Процесуальні витрати відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, до обвинуваченого не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
У відповідності до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням призначеним вироком Дубровицького районного суду Рівненської області від 11 вересня 2023 року, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України в строк відбування остаточного покарання зарахувати ОСОБА_4 повністю відбуте покарання за вироком Дубровицького районного суду Рівненської області від 11 вересня 2023 року.
Керуючись ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку терміном на 2 (два) роки.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк засудженому ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення попереднього вироку, тобто із 11 вересня 2023 року.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області ОСОБА_1 .