Справа №551/557/22
"23" листопада 2023 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Кулик Н.В.,
за участю секретаря судових засідань Курінної Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Шишаки Миргородського району Полтавської області заяву адвоката Овчаренко Ярослави Олександрівни щодо винесення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства « Агроекологія » про розірвання договору оренди земельної ділянки, -
Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено, договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5325783200:00:019:0026, який 04 липня 2017 року укладений між ОСОБА_1 та ПП « Агроекологія », розірвано.
Вирішено стягнути з ПП « Агроекологія » на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з сплати судового збору, в розмірі 992 грн. 40 коп.
19 жовтня 2023 року представник позивача - адвокат Овчаренко Я.О. через систему « Електронний суд » подала клопотання з проханням ухвалити додаткове рішення щодо понесених ОСОБА_1 судових витрат на правову допомогу у загальному розмірі 46 000 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 17 листопада 2023 року заяву представника позивача - адвоката Овчаренко Я.О. про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду та доведено до відому учасників справи, що її розгляд відбудеться у порядку письмового провадження без виклику останніх о 09 год. 00 хв. 23 листопада 2023 року.
21 листопада 2023 року представник позивача - адвокат Овчаренко Я.О. через систему « Електронний суд » подала заяву про проведення розгляду, поданого нею, клопотання у її відсутність та відсутність позивача ОСОБА_1
22 листопада 2023 року представник відповідача - адвокат Мельников Д.О. через систему « Електронний суд » подав заяву про залишення клопотання адвоката Овчаренко Я.О. без розгляду, вказуючи на те, що розмір понесених позивачем витрат не є співмірним зі складністю справи та об'ємом робіт, виконаних адвокатом.
Учасники справи належним чином повідомлені про місце, дату та час її розгляду.
Вивчивши зміст поданої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Так, за змістом п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п. 35 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів / договорів, рахунків тощо /. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Наявними в справі письмовими доказами підтверджується, що представником позивача вищенаведені вимоги закону дотримані, оскільки нею до закінчення судових дебатів було зроблено заяву про стягнення витрат за професійну правничу допомогу, а докази про судові витрати подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такої ж думки дотримується Верховний суд у постановах від 13 червня 2018 року по справі № 757/47925/15-ц та від 19 вересня 2018 року по справі № 361/6253/16-ц.
Верховний суд у постанові від 16 травня 2018 року по справі № 127/13154/16-ц зокрема зазначив, що доводи касаційної скарги щодо безпідставності відшкодування позивачу витрат на правову допомогу, оскільки його представник не залучався ухвалою суду, як особа, яка надає правову допомогу, є необґрунтованими.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 ст. 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суду при визначенні розміру компенсації слід ураховувати (а сторонам доводити) співмірність витрат на оплату послуг адвоката із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» п.131).
На підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу представником позивача - адвокатом Овчаренко Я.О. надано договір про надання правової допомоги № б/н від 25 жовтня 2021 року / а. с. 7 - 8 /, додаткову угоду № 1 від 03 червня 2022 року до договору про надання правової допомоги № б/н від 25 жовтня 2021 року / а. с. 10 /, акт прийому-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги від 18 жовтня 2023 року, в якому зазначено найменування юридичних послуг, кількість витрачених годин та вартість таких послуг / а. с. 11 /; рахунок на оплату № б/н від 18 жовтня 2023 року про оплату послуг з надання правової допомоги у розмірі 46 000 грн. 00 коп.
Аналізуючи докази, надані представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, їх відповідності критерію реальності адвокатських послуг, суд зазначає наступне.
Так, у п. 1 додаткової угоди від 03 червня 2022 року про надання правової допомоги № б/н від 25 жовтня 2021 року, визначено, що сторони погодили гонорар адвоката у розмірі 2000 грн/год., гонорар за участь у судових засіданнях у розмірі 1 судодень - 3000 грн. 00 коп., гонорар за позитивний результат розгляду справи для клієнта - 5 000 грн. 00 коп. / а. с. 10 /.
З наданого розрахунку сум витрат вказано опис робіт / консультація, вивчення нормативної бази та судової практики, складання позовної заяви, тощо / із зазначенням витраченого адвокатом часу на їх виконання, та вартості години такої роботи. Порядок розрахунку оплати таких робіт визначений договором, укладеним між позивачем і представником - адвокатом Овчаренко Я.О.
Отже, такий розрахунок може вважатись допустимим доказом підтвердження обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт.
Враховуючи те, що позов ОСОБА_1 був задоволений у повному обсязі, відтак нею понесені витрати на правничу допомогу, що підтверджується наданими належними, допустимими та достовірними доказами, неспростованими відповідачем, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення заяви адвоката Овчаренко Я.О. та стягнення на користь позивача ОСОБА_1 з відповідача ПП « Агроекологія » понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 46 000 грн. 00 коп., що буде відповідати критеріям розумності та реальності адвокатських витрат.
З огляду на наведене, посилання адвоката Мельникова Д.О., що розмір витрат є завищеним не заслуговують на увагу суду.
На підставі викладеного, керуючись статями 137, 141, 264, 270 ЦПК України, суд,
Заяву адвоката Овчаренко Ярослави Олександрівни щодо винесення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства « Агроекологія » про розірвання договору оренди земельної ділянки, - задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства « Агроекологія », код ЄДРПОУ:24089080, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , судові витрати на правову допомогу в розмірі 46 000 / сорок шість тисяч / грн. 00 коп.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: