Справа № 545/3422/23
Провадження № 2-а/545/105/23
27.11.2023 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого судді - Путрі О.Г.,
при секретарі - Пархоменку В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 27.08.2023 інспектором взводу №1 роти ТОР УПП в Полтавській області ДПП старшим лейтенантом поліції Солодовником І.О. було складено постанову серії ГБВ №094707, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Здійснюючи виклик поліції була впевнена у тому, що чоловіком вчинялися відносно неї неправомірні дії. Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки працівником поліції не було перевірено та не надано оцінку обставинам, які змусили її зателефонувати на лінію «102», тобто не вивчено фактичні обставини справи та відсутні докази в підтвердження її вини у скоєнні правопорушення за ст.183 КУпАП.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 04.10.2023 відкрито провадження у справіта призначено судове за сіданнях з розглядусправи по суті з повідомленням учасників справи про час, дату та місце судового засідання.
Від представника відповідача Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції - Детюк Д.С. надійшов відзив на позов, в якому остання проти його задоволення заперечувала. Вказала, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими , немає жодних правових підстав для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно.
Від представника позивача Корнієнко Н.Ю. надійшла заява, згідно якої розгляд справи прохала проводити без її участі та участі позивача.
Представник відповідача Детюк Д.С. направила до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 ЦПК України у зв'язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Судом встановлено, що 27.05.2023 взводу №1 роти ТОР УПП в Полтавській області ДПП старшим лейтенантом поліції Солодовником І.О. було складено постанову серії ГБВ №094707, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 27.05.2023 о 11-23 год. за адресою: м.Полтава, вул.М.Бірюзова, 96, перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння, здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на спецлінію «102» та повідомив, що над нею вчиняється сексуальне насильство, хоча цього факту насправді не було.
Статею 183КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Так, диспозиція ст.183 КУпАП передбачає об'єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно п.5 ч.1 ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357/10134/17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Суд вважає , що постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП ,оскільки не містить доказової бази вчинення правопорушення.
Так, в оспорюваній постанові, всупереч вимогам ст.283, ст.284 КУпАП, не зазначено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Таких доказів не надано і під час судового розгляду справи, зокрема, записів з технічних приладів та засобів, якими зафіксовано повідомлення позивача про виклик працівників поліції, процес притягнення позивача до відповідальності та відібрання пояснень від осіб між якими відбувся конфлікт.
Вказане свідчить про формальне прийняття посадовою особою постанови, без урахування всіх обставин справи.
Крім того, в п.30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, є недоведеним, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження вказаних у постанові обставин.
Сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення , в якій інспектор зафіксував завідомо неправдивий виклик поліції, є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вказані позивачем обставини в умовах не доведеності з боку суб'єкта владних повноважень дотримання порядку притягнення до адміністративної відповідальності та відсутності доказів, які могли б спростувати такі доводи , безумовно свідчить про порушення відповідачем норм чинного законодавства, та ставить під сумнів правомірність винесеної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини 1статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із вимогами ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином , суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення вимог ст.77 КАС України не надано доказів в підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення та правомірності своїх дій при винесенні оскаржуваної постанови, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2,6, 8-10,14,77,246,250, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ГБВ №094707 від 27.08.2023 року, винесену відносно ОСОБА_1 .
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП - закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. Г. Путря