Справа № 545/3728/23
Провадження № 1-в/545/630/23
27.11.2023 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника колонії ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засідання у м. Полтаві в режимі відеоконференції між Полтавським районним судом Полтавської області та державною установою «Божковська виправна колонія (№16)» заяву про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у виді обмеження волі засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м. Київ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, освіта вища, українець, громадянин України, раніше судимий, а саме:
- 20.06.2018 року Деснянським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.2, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.
За даною справою засуджений вироком 09.02.2021 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ст. 286 ч.1 КК України, штраф 3400 грн. в дохід держави з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки, згідно ст. 72 ч.З КК України, вирок від 20.06.2018 року виконувати самостійно. 21.07.2021 року Київським апеляційним судом вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.02.2021 року скасовано в частині призначеного покарання. Призначено за ст. 286 ч.1, 71, 72 КК України 3 роки 1 місяць позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки, в решті вирок залишено без змін.
Початок строку - 13.01.2022 року, кінець строку - 13.02.2025 року -,
До Полтавського районного суду Полтавської області звернувся засуджений ОСОБА_5 із заявою про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у виді обмеження волі.
Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання засудженого.
Представник адміністрації установи проти задоволення клопотання заперечував, вважає, що засуджений ще не зробив належних висновків.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 заяву підтримав, проохав задовольнити.
Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.2ст.537 КПК Українипід час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Відповідно до положень ст. 82 КПК України особам, що відбувають покарання, зокрема, у виді позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Згідно із п.2 ч.4 ст.82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі.
Відповідно до роз'яснень, які викладено в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення.
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
Відповідно дост.9 КВК України добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є обов'язком засудженого.
Як встановлено судом засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання в умовах ДУ «Божковська виправна колонія (№16)», яка розташована в межах територіальної юрисдикції Полтавського районного суду Полтавської області.
Згідно з матеріалами особової справи засудженого, вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.02.2021 року, ОСОБА_5 , визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та йому призначено покарання у виді штрафу 3400 в дохід держави з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.
Вироком колегії суддів Київського апеляційного суду від 21.07.2021 року, вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання скасовано. Призначено за ст. 286 ч.1, 71, 72 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки, в решті вирок залишено без змін.
ОСОБА_5 покарання відбуває з 13.01.2022 року.
На момент розгляду клопотання відбута частина покарання засудженого ОСОБА_5 становить 1 рік 10 місяців 14 днів.
За час відбування покарання ОСОБА_5 мав 3 заохочення, останнє було 31.03.2023 року та 17.07.2023 року 1 стягненя у вигляді поміщення до ДіЗО на 5 діб, яке є непогашеним та не знятим в установленому законом порядку.
Згідно з ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 14.12.2022 року, у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відносно нього було відмовлено.
Згідно з ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 23.02.2023 року в задоволенні спільного подання державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» та спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у виді обмеження волі засудженому ОСОБА_5 було відмовлено.
Рішенням виправної колонії від 31.07.2023 у поданні матеріалів щодо умовно-дострокового звільнення засудженого відмовлено, як такому, що не довів свого виправлення.
При поданні матеріалів до суду на заміну покарання, за оцінкою ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення засудженому ОСОБА_5 визначено високий рівень ймовірної небезпеки для суспільства.
Згідно з характеристикою засудженого від 16.10.2023, прогноз успішної адаптації не сприятливий, так як особа не зробила належних висновків.
Згідно з висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_5 , за час відбування покарання допускає порушення установленого порядку відбування покарання. До виконання законних вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно.На заходи виховного впливу реагує, але не завжди робить для себе правильні висновки. Перебуває на профілактичному обліку в установі як злісний порушник режиму утримання. В установі не працевлаштований.
Вирішуючи внесене подання про заміну невідбутої частини строку покарання більш м'яким у виді обмеження, суд вказує, що згідно з положеннями ст.82 КК України, засуджений відбув не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі, що свідчить про наявність передумови для розгляду питання щодо застосування до нього заміни покарання більш м'яким.
При цьому основним і вирішальним не є факт відбуття певної частини покарання, а факт доведеності того, що засуджений став та шлях виправлення, тобто того, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування більш м'якого виду покарання.
Основними засобами виправлення засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Разом з тим, сам факт правослухняної поведінки під час відбування покарання не є безумовною підставою заміни покарання більш м'яким і має оцінюватись судом у сукупності з іншими відомостями, в тому числі про поведінку за весь час відбуття покарання, даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину, ставлення засудженого до вчиненого злочину і особу засудженого в цілому.
Із встановлених судом обставин вбачається, що засуджений ОСОБА_5 стає на шлях виправлення і в цьому процесі спостерігаються позитивні тенденції, однак, беручи до уваги поведінку засудженого та його ставлення до праці за весь період відбування ним покарання, які не були стабільно позитивними, суд вважає що наразі подальше відбування покарання у виді позбавлення волі не втратило свого правового сенсу як в соціальному, так і в юридичному аспектах і заміна покарання на більш м'яке у виді обмеження волі не сприятиме для його виправлення та досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, з огляду на що у задоволенні заяви засудженого слід відмовити.
Керуючись ст.82 КК України, ст.ст.537,539 КПК України, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_5 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у виді обмеження волі - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1