іменем України
Справа №377/874/23
Провадження №2-а/377/19/23
27 листопада 2023 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Пскової А.І., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департамента патрульної поліції, поліцейський відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старший сержант поліції Зеляк Сергій Віталійович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
23 жовтня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департамента патрульної поліції, поліцейський відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старший сержант поліції Зеляк Сергій Віталійович, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №833966 від 13.10.2023 і закрити справу.
Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що постановою поліцейського відділу реагування патрульної поліції ГУНП в Чернігівській області старшого сержанта поліції Зеляка С.В. серії БАД №833966 від 13.10.2023 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. У вказаній постанові зазначено, що він - ОСОБА_1 13.10.2023 о 10:42 в с.Пакуль, вул. Чернігівська, керував транспортним засобом ГАЗ 2705, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив пункт 31.3 (б) ПДР. З вказаною постановою не згоден, оскільки Законом України «Про дорожній рух» передбачено, що обов'язковому технічному контролю підлягають, зокрема, легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі ( незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років, втім його транспортний засіб ГАЗ 2705, тип - спеціалізований вантажний фургон малотонажний -В, рік випуску- 2001, дата реєстрації - 18.05.2018, повна маса якого - 3500 кг, маса без навантаження- 1485 кг, з кількістю сидячих місць з місцем водія - 2, відноситься до легкових автомобілів, призначених для перевезення пасажирів та їх багажу; докази того, що цей автомобіль призначений для перевезення виключно вантажів у постанові відсутні. Зазначає, що виходячи зі змісту статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт України», пункту 1.10. Правил дорожнього руху України, основною підставою для проходження легковими автомобілями обов'язкового технічного контролю є використання транспортного засобу для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, тобто використання у комерційних цілях, проте він використовував автомобіль у власних цілях як засіб пересування, без мети отримання прибутку чи здійснення комерційної діяльності. Також вказує, що для віднесення автомобіля до об'єкта обов'язкового технічного контролю слід використовувати термінологію, наведену в Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ №176 від 18.07.1997, за змістом пункту 7 якого ці Правила не поширюються на перевезення, які здійснюються, зокрема, транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.07.2020 у справі №731/186/17. Також посилається на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №496/3702/22. Крім того, вказує, що він не порушував правила дорожнього руху; зупинку здійснив на блокпосту з метою надання військовим документів для перевірки, після чого до нього підійшов поліцейський та почав вимагати документи на підтвердження проходження обов'язкового технічного контролю.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання на 09 листопада 2023 року. Витребувано в Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 та наявні відеозаписи до неї.
08 листопада 2023 року через систему «Електронний суд» від Департамента патрульної поліції, яке діє в інтересах третьої особи Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департамента патрульної поліції, надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що поліцейський, який виніс оскаржувану постанову, пов'язаний трудовими відносинами з відповідачем- Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області, яке і має нести відповідальність за дії своїх підлеглих. Тому спірні правовідносини не стосуються Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департамента патрульної поліції.
Ухвалою суду від 09 листопада 2023 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 27 листопада 2023 року на підставі частини другої статті 223 КАС України у зв'язку з ненаданням витребуваних доказів
Позивач ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибув, про дату, час і місце якого був повідомлений належним чином. У матеріалах справи знаходиться заява позивача про розгляд справи за його відсутності, в якій він підтримав позовні вимоги та просив задовольнити.
Відповідач Головне управління Національної поліції в Чернігівській області свого представника в призначене судове засідання не направило, про дату, час і місце якого було повідомлене належним чином, причини неявки його представника суду не повідомило, правом на подання відзиву не скористалося.
Третя особа Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департамента патрульної поліції свого представника в призначене судове засідання не направило, про дату, час і місце якого повідомлене належним чином, причини неявки його представника суду не повідомило.
Третя особа поліцейський відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старший сержант поліції Зеляк Сергій Віталійович у призначене судове засідання не прибув, про дату, час і місце якого повідомлений належним чином. Подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності та вказав, що автомобіль ГАЗ 2705, державний номер НОМЕР_1 , є вантажним з вантажопідйомністю до 3,5 тонни та підлягає обов'язковому технічному контролю раз в два роки.
Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття в судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до положень частини четвертої статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 13.10.2023 поліцейський відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старший сержант поліції Зеляк С.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №833966, копію якої позивач отримав в день її винесення, тобто 13.10.2023 (а.с. 11, 61).
У постанові вказано, що 13.10.2023 о 10:42 в с. Пакуль, по вулиці Чернігівській, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ 2705, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив пункт 31.3 (б) та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 121 КУпАП. За наведених обставин, поліцейським прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Не погоджуючись з винесеною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір згідно із встановленими обставинами справи та відповідними їм правовідносинами, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Положеннями пункту 8 частини першої статті 23 вказаного Закону передбачено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-ХІІ, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 ( далі-ПДР).
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху; не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з частиною третьою статті 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 31.3 (б) ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Приписами статті 29 Закону України « Про дорожній рух» також встановлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Відповідно до статті 33 Закону України « Про дорожній рух» технічний стан транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, у частині, що стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища, має відповідати правилам, нормативам, затвердженим у встановленому порядку. Обов'язок щодо забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладається на їх власників або інших осіб, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.
Відповідно до вимог частини першої статті 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
У той же час, за змістом частини другої вказаної статті обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тони, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України.
За змістом частини шостої статті 35 Закону України «Про дорожній рух» для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів ( незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить - кожні два роки.
Частиною восьмою статті 35 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що на кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137 (далі - Порядок № 137).
Відповідно до пункту 1 Порядку №137 порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 137 періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку; для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
Таким чином, обов'язковий технічний контроль кожні два роки проходять транспортні засоби, зокрема, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, із строком експлуатації більше двох років.
У статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту, наведено основні терміни. Зокрема, вказано, що: автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт; автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб); автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.
Частиною першою статі 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на: транспортні засоби загального призначення; транспортні засоби спеціалізованого призначення; транспортні засоби спеціального призначення.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо) ; при державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вантажним автомобілем є колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів. Такі транспортні засоби незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, які знаходяться в експлуатації понад два роки, підлягають обов'язковому технічному контролю.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від, копія якого долучена до матеріалів справи, транспортний засіб марки ГАЗ, модель 2705, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2001 року випуску, дата першої реєстрації - 30.01.2008, тип ТЗ - спеціалізований вантажний фургон малотонажний - В; повна маса 3500 кг; маса без навантаження 1485 кг, власник ОСОБА_1 (а.с. 12, зв.ст.).
Тобто автомобіль позивача, 2001 року випуску, вперше зареєстрований у 2008 році, до жодної з категорій, зазначених у частині другій статті 35 Закону України «Про дорожній рух», не належить, оскільки є вантажним автомобілем, строк експлуатації якого становить більше 2 років, а тому відповідно до наведених вимог частини шостої статті 35 Закону України «Про дорожній рух», пункту 3 Порядку підлягає обов'язковому технічному контролю кожних два роки.
Посилання позивача на ту обставину, що його автомобіль ГАЗ 2705, державний номерний знак НОМЕР_1 , віднесений до легкових автомобілів, призначених для перевезення пасажирів та їх багажу (вантажу), який він використовує у власних цілях як засіб пересування без мети отримання прибутку чи здійснення комерційної діяльності, а тому не підлягає обов'язковому технічному контролю, є власним тлумаченням позивачем вказаних норм матеріального права і не спростовує висновків суду щодо обов'язковості проходження технічного контролю.
Крім того, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на постанову Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №731/186/17. У вказаній постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов таких висновків: «для віднесення автомобіля до об'єкта обов'язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ №176 від 18.07.1997 (далі-Правила). Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками,персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами. За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються: транспортними засобами спеціального призначення; транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації; службовими легковими автомобілями; транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку. Відповідно до матеріалів справи, транспортний засіб Мерседес-Бенц 100, днз. НОМЕР_1 , повною масою 2800 кг. являється легковим пасажирським, та належить ПАТ «Укрнафта».У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 7-11) ПАТ «Укрнафта» здійснює види діяльності за кодами 06.10, 06.20, 20.15, 46.21, 46.33, 46.71, 46.72, 46.75, 46.90, 47.30, 71.12, 41.20, серед яких немає видів діяльності по кодам 49-51 згідно Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010, що пов'язані із транспортною галуззю. Крім того, у відповідності до довідки від 19.04.2017 р. виданої Гнідинцівським ГПЗ ПАТ «Укрнафта» (а.с. 12) автомобіль Мерседес-Бенц, реєстраційний номер НОМЕР_1, що обліковується на балансі Гнідинцівського ГПЗ ПАТ «Укрнафта», не використовується для отримання прибутку.Суд зазначає, що автомобіль, яким керував позивач, є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку».
Отже, суд констатує, що відповідний висновок, викладений у зазначеній позивачем постанові, Верховний Суд сформулював за інших фактичних обставин, виходячи з конкретних обставин та доказів, наданих сторонами, оцінюючи їх у сукупності, які є відмінними від даної справи.
Крім того, є недоречним посилання позивача на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №496/3702/22, оскільки за змістом частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З оглянутого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної відеокамери поліцейського, наданого на виконання вимог ухвали суду від 31.10.2023, видно, що на ньому зафіксовано як 13.10.2023 о 10:42 ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ 2705, державний номерний знак НОМЕР_1 , та зупинившись, на пропозицію поліцейського надати підтвердження проходження транспортним засобом обов'язкового технічного контролю, відповів, що він такого документа не має, оскільки його транспортний засіб не підлягає такому контролю.
Таким чином, обставини, викладені в постанові серії БАД № 833966 від 13.10.2023, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Відтак, 13.10.2023 о 10:42 в с. Пакуль, по вулиці Чернігівській, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ 2705, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив пункт 31.3 (б) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 121 КУпАП, що підтверджується матеріалами справи.
Також позивач стверджує, що він не порушував правила дорожнього руху; зупинку здійснив на блокпосту з метою надання військовим документів для перевірки, після чого поліцейський вимагав у нього документи на підтвердження проходження обов'язкового технічного контролю.
Проте, механізм перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, крім обмежень, визначених Конституцією України, передбачено Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1456.
Пунктом 3 вказаного Порядку встановлено, що правовою основою перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян є, зокрема, Закон України «Про Національну поліцію».
Пунктом 5 вказаного Порядку встановлено, що право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано, відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Отже, чинним законодавством передбачено право поліції застосовувати превентивні заходи, в тому числі і перевірку документів, які віднесені до їх повноважень та компетенції, зокрема і на блокпостах.
Інші доводи позивача, викладені в позовній заяві, не спростовують факту вчинення ним 13 жовтня 2023 року вказаного адміністративного правопорушення і не є підставами для скасування оскаржуваної постанови.
За таких обставин суд вважає, що рішення поліцейського відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старшого сержанта поліції Зеляка С.В. про винесення постанови відносно позивача є правомірним, винесеним з дотриманням вимог статей 245, 280 КУпАП, оскільки судом достовірно встановлений факт наявності в діях позивача порушення пункту 31.3 (б) ПДР та правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу відповідно до санкції частини третьої статті 121 КУпАП.
Судом при дослідженні спірної постанови встановлена відповідність останньої вимогам статей 256, 283-285 КУпАП та відповідність розміру накладеного штрафу межам санкції частини третьої статті 121 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, а також встановлена правомірність дій поліцейського при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
З урахуванням наведеного, підстав для задоволення позову немає.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись статтями 243-246, 286 КАС України,
Залишити постанову серії БАД №833966 від 13 жовтня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старшим сержантом поліції Зеляком Сергієм Віталійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 121 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 340 гривень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, код ЄДРПОУ 40108651, адреса місцезнаходження: проспект Перемоги, будинок 14, місто Чернігів;
третя особа - Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департамента патрульної поліції (адреса місцезнаходження: вулиця Громадська, будинок 66, місто Чернігів);
третя особа - поліцейський відділу реагування патрульної поліції Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області старший сержант поліції Зеляк Сергій Віталійович (адреса місцезнаходження: вулиця Шевченка, будинок 13, місто Чернігів).
Суддя Н. С. Бабич