Справа № 369/19540/23
Провадження № 1-кп/369/2486/23
іменем України
28.11.23 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження відомості про яке 30 жовтня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023116450000502 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, студента 3-го курсу Київського ліцею №21, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, -
встановив:
29 жовтня 2023 року близько 13 год. ОСОБА_2 , перебував в лісосмузі, що розташована за адресою: вул. Залізнична с. Тарасівка Фастівського району Київської області, де також перебувала неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 29 жовтня 2023 року близько 13 год. ОСОБА_2 побачив у неповнолітньої ОСОБА_3 , з якою проводив відпочинок, мобільний телефон «Тесnо Spark 8С (KG5J) 2/64gb Diomond Grey», і діючи умисно, з метою незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, повідомив потерпілій неправдиві відомості про те, що має потребу зателефонувати з цього мобільного телефону, після чого поверне зазначене майно власнику, і не маючи наміру виконувати обіцяне, взяв мобільний телефон марки «Тесnо Spark 8С (KG5J) 2/64gb Diomond Grey», пішов в невідомому напрямку, в подальшому уклавши договір закладу майна під заставу вказаного мобільного телефону з Повним Товариством «Ломбард «Кредит під заставу» ТОВ «Фіннова» та компанія», таким чином обернувши майно потерпілої на свою користь.
Таким чином ОСОБА_2 шляхом обману, заволодів чужим майном, а саме, неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 - мобільним телефоном марки «Тесnо Spark 8С (KG5J) 2/64gb Diomond Grey», вартість якого, згідно висновку експерта складає 3074,40 грн. (три тисячі сімдесят чотири грн. 40 коп.), чим спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 3074.40 грн. (три тисячі сімдесят чотири грн. 40 коп.).
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).
Положення ст. 12 КК України в сукупністю із санкцією ч. 1 ст. 190 КК України свідчать, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Прокурор ОСОБА_4 враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згодний на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Судом встановлено, що у відповідності до ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано заяву ОСОБА_2 складену в присутності захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою вину у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодний на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні; заяву потерпілої ОСОБА_3 складеної в присутності її законного представника ОСОБА_6 , відповідно до якої вона згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження та згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Вказана позиція учасників провадження та факт того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінального проступку, свідчить про наявність підстав для розгляду вказаного обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Із заяви ОСОБА_2 , наданої в присутності захисника, судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою вину за ч.1 ст. 190 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченим не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінального правопорушення. Добровільність вказаного судом встановлено із змісту заяви обвинуваченого, складеної за участю захисника.
Враховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачений та його захисник не оспорюють всі встановлені обставини кримінального проступку зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 381-382 КПК України.
Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд у відповідності із ст. ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке в силу вимог ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, а також враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило.
Крім того, суд враховує, що обвинувачений не працює, а тому суд не вважає за доцільне призначати йому покарання у виді штрафу та не може суд також призначити покарання у виді виправних робіт в силу ч.1 ст. 57 КК України,
Отже, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді обмеження волі, оскільки вказане покарання визнано судом достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.
В той же час, суд, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину, у вчиненому щиро розкаявся, вважає за можливе застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком та покладенням обов'язків визначених ст. 76 КК України.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Процесуальні витрати відповідно до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов?язати ОСОБА_2 в період іспитового строку: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) процесуальні витрати, на користь держави в сумі - 717,00 грн. (сімсот сімнадцять грн. 00 коп.).
Речові докази:
- коробка від мобільного телефону, на якій знаходяться характеристики; силіконовий чохол; книжка «Інформація про безпеку»; гарантійний талон, які поміщенні до спеціального пакету SUD 2025143 та передані на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_3 - залишити в її розпорядженні.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1